ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/15131.05.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр "Гудос"
доВідкритого акціонерного товариства "ДОК-3"
простягнення 55 990,25 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Клокун Т.Г.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр "Гудос" (надалі -ТОВ ВКЦ "Гудос") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" (надалі -ВАТ "ДОК-3") про стягнення 55 990,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання домовленості та на підставі рахунків відповідача позивач перерахував передоплату за товар, а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 55 990,25 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.03.2010 р.
30.03.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю його представника прийняти участь у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи до 12.05.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 31.05.2010 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09021772 від 16.03.2010 р., отримане відповідачем 22.03.2010 р.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 78, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/8780-2 від 10.12.2009 р. та вказано в позові.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
За період з 25.04.2007 р. по 27.04.2007 р. ВАТ "ДОК-3" було виставлено, а ТОВ ВКЦ "Гудос" в якості передоплати за товар оплачено рахунки-фактури №СФ-0000644 та №СФ-0000649 на загальну суму 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №258 від 25.04.2007 р. та №280 від 27.04.2007 р.
Рахунки-фактури містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис представника та відтиск печатки ВАТ "ДОК-3".
Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами укладено договір поставки (надалі -"Договір"), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 81 661,36 грн., що підтверджується видатковими накладними.
07.04.2008 р. сторонами було складено протокол здійснення взаєморозрахунків, за яким шляхом зарахування зустрічних вимог заборгованість відповідача зменшилась на 2 483,92 грн.
Також, відповідачем частково було повернено грошові кошти у розмірі 9 864,47 грн.
01.09.2009 р. сторонами було складено та підписано акт взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 55 990,25 грн.
Листом №56/29 від 29.03.2010 р., що відправлений відповідачу поштою 27.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою поставити товар або повернути сплачені за нього грошові кошти у розмірі 55 990,25 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 55 990,25 грн.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, здійснив попередню оплату товару у загальному розмірі 150 000,00 грн.
Відповідач у період з 18.12.2006 р. по 28.08.2009 р. поставив товар на загальну суму 81 661,36 грн., частково було зменшено суму попередньої оплати шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 2 483,92 грн. та частково відповідачем було повернено попередню оплату у розмірі 9 864,47 грн., що підтверджується видатковими накладним, протоколом здійснення взаєморозрахунків.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторонами не було встановлено строку передачі товару, а відтак застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Листом №56/29 від 29.03.2010 р. (відправлений відповідачу поштою 27.04.2010 р., що підтверджується касовим чеком №7266 від 27.04.2010 р.) позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару на залишок оплаченої суми або повернення сплачених за нього коштів.
Отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України на момент розгляду справи судом строк виконання відповідачем зобов'язання по поставці товару настав.
За таких обставин, відповідачем прострочено зобов'язання по поставці товару на суму 55 990,25 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.09.2009 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що відповідач у визначений строк зобов'язання по поставці товару у повному обсязі не виконав, а позивач листом №56/29 від 29.03.2010 р. звертався до відповідача з претензією щодо повернення залишку перерахованого авансу.
Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу авансу у розмірі 55 990,25 грн., а строк його виконання на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 55 990,25 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ВАТ "ДОК-3" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ ВКЦ "Гудос" про стягнення з ВАТ "ДОК-3" основного боргу у розмірі 55 990,25 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр "Гудос" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 78; ідентифікаційний код 04012106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний Центр "Гудос" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Рєпіна, 67, кв. 2; ідентифікаційний код 13405276) основний боргу у розмірі 55 990,25 грн., державне мито у розмірі 559,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В. Бойко