ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/19626.05.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "БІК "Будсервіс-Груп"
пророзірвання договору, повернення майна та стягнення 32 959,79 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Фомін А.А.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (надалі -ТОВ "Елемент Лізинг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК "Будсервіс-Груп" (надалі -ТОВ "БІК "Будсервіс-Груп") про розірвання договору, повернення майна та стягнення 32 959,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0075/ДЛ від 15.10.2007 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 666,46 грн. Крім того, позивач просить розірвати договір, повернути майно передане у лізинг та стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 293,33 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.04.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 26.05.2010 р.
В судове засідання 26.05.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. виконав частково, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.05.2010 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 29.03.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20 на яку було відправлено ухвали суду від 29.03.2010 р. та 26.04.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №462562 від 16.04.2010 р.
Також судом було додатково відправлено ухвали суду від 29.03.2010 р. та 26.04.2010 р. на адресу відповідача (01034, м. Київ, вул. Малинська, 2а).
Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
15.10.2007 р. між ТОВ "Елемент Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "БІК "Будсервіс-Груп" (лізингоотримувач) укладено Договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0075/ДЛ (надалі -"Договір").
Відповідно до статті 3 Договору лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і правил. Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у специфікації.
Згідно із специфікацією та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу предметом лізингу є напівпричіп бортовий Montenegro 3150 ПР, 1999 року випуску, шасі VSТ003150WM003376, державний номер АА 5637 ХТ.
Сторонами визначений Графік сплати лізингових платежів (Додаток №3 до Договору).
Пунктом 1.1 Правил фінансового лізингу транспортних засобів (надалі -Додаток №1) встановлено, що лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується оплатити лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів, та інші платежі. Зобов'язання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання акту прийому-передачі предмета лізингу.
Згідно п. 2.1 Додатку №1 до Договору датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок лізингодавця. У разі часткової оплати датою є дата надходження останньої частини платежу на розрахунковий рахунок лізингодавця.
Відповідно до статті 5 Договору загальна сума договору становить 125 643,99 грн. в тому числі 124 789,59 грн. лізингові платежі, а саме: 17 087,99 грн. авансовий платіж, 106 183,52 грн. періодичні лізингові платежі, 1 518,08 грн. останній лізинговий платіж.
Згідно п. 5.5 Договору ціна договору формується і вказується, а також всі платежі здійснюються в національній валюті України - гривні. У випадку зміни курсу гривні до долара США більше ніж на п'ять відсотків лізингодавець має право змінити ціну договору лізингу в односторонньому порядку.
Пунктом 2.3 Додатку №1 до Договору передбачено, що передання предмета лізингу в лізинг лізингоотримувачеві здійснюється на підставі акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг, що підписується вповноваженими представниками лізингодавця та лізингоотримувача, у день поставки (передання) предмета лізингу в порядку, передбаченому договором поставки та договором лізингу.
Відповідно до п. 3.1 Додатку №1 до Договору лізингоотримувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу за актом прийому-передачі предмета лізингу в лізинг у порядок та строки, передбачені договором лізингу та договором поставки. Оплатити комісію та авансовий платіж протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору лізингу в розмірах, визначених статтею 5 Договору лізингу. Оплатити комісію з передання предмету лізингу у власність одночасно з останнім лізинговим платежем відповідно до графіку лізингових платежів (Додаток №3) до договору лізингу і в розмірі визначеному статтею 5 Договору лізингу.
Комісія за передання предмета лізингу у власність підлягає оплаті у випадку порушення лізингоотримувачем зобов'язань з оплати платежів за договором.
Згідно п. 3.1.5 Додатку №1 до Договору лізингоотримувач зобов'язаний не пізніше дати підписання акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг підписати графік лізингових платежів.
07.11.2007 р. на виконання умов Договору лізингодавець на підставі акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг передав, а лізингоотримувач прийняв у лізинг напівпричіп Montenegro 3150 ПР, шасі VSТ003150WM003376.
У відповідності до п. 3.1.5 Додатку №1 до Договору сторонами було погоджено та підписано графік лізингових платежів відповідно до якого відповідач повинен був сплатити перший лізинговий платіж 05.12.2007 р., а останній платіж повинен був бути здійснений 05.11.2011 р.
Позивач вказує, що відповідач у період з 05.12.2007 р. по 08.01.2009 р. перерахував на користь позивача лізингові платежі у загальному розмірі 38 914,36 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача. Лізинговий платіж за лютий 2009 р. відповідачем оплачений частково у розмірі 1 760,16 грн. заборгованість за яким становить 757,22 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що у період з 05.03.2009 р. по 05.03.2010 р. відповідачем не було здійснено жодного лізингового платежу, а тому заборгованість відповідача за спірний період становить 30 666,46 грн. (з урахуванням заборгованості за лютий 2009 р. у розмірі 757,22 грн.).
Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по внесенню лізингових платежів згідно Договору у період з 05.03.2009 р. по 05.03.2010 р., що становить 30 666,46 грн.
Договір є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі напівпричепу у лізинг підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на акті приймання -передачі напівпричепу від 07.11.2007 р., та не спростовано сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Пунктом 3.1.6 Додатку №1 до Договору визначено, що лізингоотримувач зобов'язаний вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів, оплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно графіку внесення лізингових платежів, відповідач у спірний період зобов'язаний був сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 30 666,46 грн.
Відповідачем доказів на спростування вказаної заборгованості та доказів її погашення не надано.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у період з 05.03.2009 р. по 05.03.2010 р. у розмірі 30 666,46 грн. (з урахуванням заборгованості за лютий 2009 р. у розмірі 757,22 грн.) на підставі Договору. Доказів на спростування або погашення заборгованості відповідачем не подано.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Елемент Лізинг" про стягнення з ТОВ "БІК "Будсервіс-Груп" заборгованості у розмірі 30 666,46 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "БІК "Будсервіс-Груп" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Відповідно до змісту ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно п. 8.2 Додатку №1 до Договору лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку несплати, прострочення в оплаті та/або при частковій оплаті авансового платежу (п. 8.2.1 Додатку №1 до Договору), якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить тридцять календарних днів (п. 8.2.4 Додатку №1 до Договору)
Згідно п. 8.4 Додатку №1 до Договору при розірванні договору лізингу із причин, передбачених п.п. 8.2.4 - 8.2.12 Додатку №1 до Договору, лізингоотримувач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в тому числі: заборгованість за лізинговими платежами, суми неустойки (штрафів і пені), суму покриття, збитки понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу.
Пунктом 8.5 Додатку №1 до Договору передбачено, що при настанні випадків, зазначених у п. 8.2 Додатку №1 до Договору і невиконання умов, зазначених у п. 8.4 Додатку №1 до Договору, лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача повернути йому предмет лізингу.
Несплата відповідачем лізингових платежів свідчить про позбавлення відповідача того, на що він розраховував при укладенні Договору.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів, вимоги позивача про розірвання Договору та повернення предмету лізингу є правомірними.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 293,33 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати лізингових платежів.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 5.1 Додатку №1 до Договору сторони передбачили, що у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті лізингоотримувач зобов'язується протягом п'яти банківських днів з дати одержання від лізингодавця вимоги про оплату перерахувати на розрахунковий рахунок лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті за кожний день прострочення.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 2 293,33 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0075/ДЛ від 15.10.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІК "Будсервіс-Груп".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК "Будсервіс-Груп" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20; ідентифікаційний код 34354396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130; ідентифікаційний код 34832663) суму боргу за лізинговими платежами у розмірі 30 666 (тридцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 46 коп., пеню у розмірі 2 293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) грн. 33 коп., державне мито у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БІК "Будсервіс-Груп" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20; ідентифікаційний код 34354396) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130; ідентифікаційний код 34832663) предмети лізингу -напівпричіп бортовий Montenegro 3150 ПР, 1999 року випуску, шасі VSТ003150WM003376, державний номер АА 5637 ХТ. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В. Бойко
Повний текст рішення підписаний 01.06.2010 р.