номер провадження справи 35/140/21
29.09.2021 Справа № 908/2189/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Шолохової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, б. 13-в, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159)
до відповідача Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, б. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7” (69032, м. Запоріжжя, пр.. Металургів, б. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717)
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Самойленко І.І., ордер КС №395030 від 15.09.2021;
від відповідача: не з'явився;
від 3-ї особи: не з'явився.
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” з позовом до відповідача Запорізької міської ради, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 22 126,32 грн боргу за надані послуги з управління будинком згідно договору №К-154 від 06.09.2017 за період з 01.07.2018 по 30.06.2021.
28.07.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2189/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 17.08.2021, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
13.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.09.2021.
В судовому засіданні 15.09.2021 оголошено перерву до 29.09.2021.
В судове засідання 29.09.2021 представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В судому засіданні 29.09.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу “Акорд”.
В судовому засіданні 29.09.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що
кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов'язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Позивачем на підтвердження наданих відповідачу послуг до матеріалів справи надано довідку про витрати з управління багатоквартирним будинком, надані за період з 01.11.2017 по 31.03.2021 по будинку 67 по вул. Військбуд, з переліком складових послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку. Проте, зазначений перелік складових у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-154 від 06.09.2017 відсутній. До позовної заяви доданий акт звірки взаємних розрахунків за період з листопада 2017 року по березень 2021 року. Проте зазначений акт містить лише підпис відповідальної особи ТОВ “КК “Мрія”, однак від замовника підпис та печатка особи, що перевіряє правильність оформлення документа та даних щодо господарської операції, відсутні. Жодних доказів фактичного надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком № 67, по вул. Військбуд у м. Запоріжжі (рахунки, акти, документи первинного бухгалтерського обліку тощо), які б в свою чергу свідчили про виконання позивачем за спірний період зобов'язань за договором № К-154 від 06.09.2017 та надання відповідачу послуг саме на суму 22126,32 грн та наявність у відповідача обов'язку оплатити її, суду не надано. Також до позовної заяви не додані докази того, що у період з листопада 2017 по березень 2021 включно позивачем виставлялись та направлялись відповідні рахунки на оплату послуг та акти надання житлово-комунальних послуг.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи надійшли пояснення, в яких викладено заперечення проти позову з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача та не надано належного розрахунку в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.17 № 520 призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі ТОВ “КК “Мрія”; департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради спільно з департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради підготувати проект договору з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя, що має бути укладений від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу уповноваженого особою виконавчого комітету Запорізької міської ради, строком на один рік, з обов'язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинкам за 01.11.17.
На підставі п.1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.17 №520 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя”, ТОВ “КК “Мрія” призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, за об'єктом конкурсу (група будинків) №1.
Пунктом 5 рішення, доручено департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради спільно з департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради підготувати проект договору з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя, що має бути укладений від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу уповноваженою особою виконавчого комітету Запорізької міської ради, строком на один рік, з обов'язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинкам з 01.11.2017.
Уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу (п.6 рішення).
На Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради покладено забезпечення доведення до відома співвласників багатоквартирних будинків інформації про управителя, з яким укладено договір, шляхом офіційного розміщення на веб-сайті Запорізької міської влади та в кожному конкретному будинку, зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них відповідного оголошення, що має нести інформацію про повне найменування управителя, його контактні телефони, номер та дату укладання договору, ціну послуги (п. 7 рішення).
Відповідно до п. 8 рішення № 520, комунальному підприємству “Наше місто” Запорізької міської ради до 31.10.17 доручено здійснити всі необхідні дії щодо передачі багатоквартирних будинків в управління управителем, призначеним цим рішенням, в порядку передбаченому правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.09 № 13.
Контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. (п. 9 рішення).
На виконання цього рішення, у відповідності до вимог Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, 06.09.17 між ТОВ “КК “Мрія” (Управителем) та співвласниками багатоквартирного будинку №67 по вул. Військбуд у м. Запоріжжя, від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради Бородай О.М. (Замовник), укладено Договір №К-154 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з п. 1 Договору, Управитель зобов'язується надавати Замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Загальні відомості про об'єкт зазначаються у додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п. 2 Договору).
В управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності (п. 3 Договору).
Згідно з п. 5 Договору, сторони погодилися, що Замовник сплачує за надані Управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 5,42 грн. на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,93 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві - 0,49 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 5,42 грн. на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,93 грн./м.кв.; 2) винагорода управителеві - 0,49 грн./м.кв.
Відповідно до п. 6 Договору, вартість послуги управителя може бути змінена шляхом укладення відповідного договору у разі високоякісного надання послуги з управління об'єктом, вжиття дієвих заходів з енергозбереження та виконання інших заходів щодо поліпшення споживчих властивостей об'єкта, а також в інший спосіб за домовленістю сторін.
Згідно з п. 18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.
Пунктом 23 Договору передбачено, що правовідносини, що виникають у зв'язку із виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.
Додатком №1 до Договору є акт прийому-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) по вул. Військбуд, 92, який підписаний представниками КП “Наше місто”, ТОВ “КК “Мрія” та заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., як особою уповноваженою укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу.
Відповідач є співвласником нежитлових приміщень загальною площею 113,40 м.кв., в тому числі: нежитлове приміщення І першого поверху (літ. А-4) площею 66,90 кв.м., нежитлове приміщення №31 першого поверху (літ. А-4), нежитлове приміщення ІІ першого поверху площею 12,40 кв.м.
Згідно довідки позивача про витрати з управління будинком за адресою м. Запоріжжя вул. Військбуд, 67 за період з 01.11.2017 по 30.06.2021, з урахуванням строку позовної давності з липня 2018 по червень 2021 нараховано 22 126,32 грн. враховуючи, що щомісячна сума оплати складає 614,62 грн.
Враховуючи відсутність договору укладеного безпосередньо між позивачем та відповідачем, яким визначено строки оплати за надані послуги, позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача в порядку ст.530 ЦК України, із вимогою про оплату (вих.№27/04 від 27.04.2021), з якою зокрема направив рахунок на оплату, акт звіряння взаємних розрахунків, довідку про витрати з управління житловим будинком, копію Договору №К-154 від 06.09.2017, проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Натомість надійшла відповідь на вимогу від Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (лист від 16.06.2021 №3069/01/01-07/3939), яким останній повідомив, що приміщення, які є його власністю, передані в господарське відання КП “ВРЕЖО №7”, згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 №439/9, а також зазначив що з причин відсутності відповідного договору між КП “ВРЕЖО №7” та ТОВ “Керуюча компанія “Мрія”, у КП “ВРЕЖО №7” відсутні зобов'язання здійснювати платежі за послугу з управління багатоквартирним будинком.
Позивач посилався на те, що зобов'язання по оплаті послуг з управління будинком має нести власник приміщення, яким в тому числі є відповідач у справі, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача 22 126,32 грн.
Статтями 509 Цивільного кодексу України та 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”.
Статтею 1 Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено терміни: 1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; 2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); 3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна; 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; 5) співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; 7) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; 8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; 9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст.4 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” співвласники зобов'язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст.7 Закону).
Згідно з ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” співвласник зобов'язаний виконувати рішення зборів співвласників. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника.
Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.
Згідно з положеннями частин 1-3 ст. 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 5 ст.13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. (…).
Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг.
Згідно зі ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Конкретний перелік послуг які надаються співвласникам буд. №67 по вул. Військбуд позивачем, оприлюднений на веб-сайті ТОВ “Керуюча компанія “Мрія” www.dom.mriya.zp.ua.
Крім цього в розділі “Личный кабинет” на веб-сайті міститься інформація вартості послуг з управління будинком.
Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-е, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Статтею 17 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно зі ст. 20 цього ж Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Таким чином, Договір № К-154 від 06.09.2017, укладено від імені співвласників та в силу припису ст.204 ЦК України є правомірним, та таким, що породжує у співвласників багатоквартирного будинку по вул. Військбуд, 67 у м. Запоріжжя права та обов'язки.
Отже, Запорізька міська рада, як співвласник, зобов'язана виконувати умови Договору та сплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі, передбаченому п. 5 Договору № К-154 від 06.09.2017.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, саме Запорізька міська рада, як співвласник зобов'язана, зокрема, нести витрати з утримання власного майна.
Пунктом 2 ст.8 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” встановлено, що обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.
Виходячи із площі приміщень які є власністю Запорізької міської ради (113,40м2), щомісячна вартість послуг управителя яка підлягає до сплати складає 614,62 гривень (113,40 м2*5,42грн.), загальною сумою 22 126,32 грн. 92 коп.
Відповідач також посилався на те, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, разом з тим, жодних договорів між позивачем та відповідачем не укладалося, акти приймання-передачі робіт відсутні, що свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами, судом не приймаються у зв'язку з вищенаведеним законодавством.
Виконання житлової послуги - утримання, експлуатація, реконструкція, реставрація, поточний і капітальний ремонти, технічне переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку, відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” є обов?язком співвласника багатоквартирного будинку. І законом передбачено право співвласників передати свої обов?язки щодо управління будинком управителю, що обирається ними на підставі договору, в якому вони і визначають плату за надану послугу - виконання обов?язків співвласників з управлінням будинку (управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (п.8 ч.1 ст.1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.) При цьому ні діючим законодавством, ні договором не передбачено обов?язок управителя надавати співвласникам багатоквартирного будинку докази надання послуг.
Статтею 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” і пунктом 12 Договору передбачено право замовника (споживачів) здійснювати контроль за кількістю і якістю наданих послуг і у разі ненадання послуги або надання послуги низької якості висувати претензії.
Отже належним доказом ненадання послуги або надання неякісної послуги є претензія замовника. За її відсутності послуга вважається наданою і належної якості.
Також суд зазначає, що ні умовами договору, ні діючим законодавством не передбачено, що оплату послуги з виставленням рахунку та підписанням сторонами акту приймання-передачі послуг, оскільки оплата послуги з управління багатоквартирним будинком не пов?язується з наданням рахунку або підписанням акту приймання-передачі.
Крім того, виставлення рахунків не є зустрічним зобов'язанням в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України, а тому його невиставлення не тягне за собою право на зупинення виконання основного зобов'язання. За своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату.
Крім того, судом при прийнятті рішення враховано, що у період з 01.11.2017 по 30.06.2021 зміну форми управління багатоквартирним будинком за адресою м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 67 співвласниками не здійснено, рішення про обрання іншого управителя не прийнято, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-154 від 06.09.2017 не розірвано.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заявлена позивачем вимога до стягнення з відповідача 22 126,32 грн боргу за надані послуги з управління будинком згідно договору № К-154 від 06.09.2017 є обґрунтованою та задовольняється судом.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Дослідивши надані сторонами докази у розрізі приписів норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
В позовній заяві, позивачем заявлено до стягнення 6000,00 грн витрат на оплату правової допомоги адвоката. Відповідач заперечив проти стягнення витрат щодо правничої допомоги, оскільки з акту виконаних робіт від 31.03.21 складеного до дня винесення відповідного судового рішення у справі, неможливо встановити які саме правові послуги, перелічені в п.2.1.1 договору № 25/02 від 25.02.2021 надав адвокат. Розрахунок витрат та інших документів, що підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, до позову не надано.
Враховуючи ненадання в судовому засіданні доказів щодо належного документального обґрунтування вартості на правничу допомогу, судом вимога про відшкодування витрат на оплату правової допомоги адвоката не розглядалася.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, б. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, б. 13-в, ідентифікаційний код юридичної особи 40413159) 22 126,32 грн (двадцять дві тисячі сто двадцять шість гривень 32 коп.) боргу за надані послуги з управління будинком згідно договору №К-154 від 06.09.2017 за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій