номер провадження справи 27/151/21
30.09.2021 Справа № 908/2260/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053 м. Київ, пров. Несторівський, 3/5, ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” (17500 Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 00136573)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель” (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404)
про стягнення 6 857 грн. 51 коп.
за участю
представника позивача: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
03.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель” 6 857 грн. 51 коп. штрафу.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2260/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2260/21, присвоєно справі номер провадження 27/151/21 розгляд справи по суті призначено на 07.09.2021.
Справа № 908/2260/21 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
17.08.2021 представником Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” на поштову адресу суду направлено заяву (вх. № 16958/08-08/21 від 17.08.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 17.08.2021, заяву представника Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” про проведення судового засідання 07.09.2021 р. о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення “ЕаsуСоn” у справі 908/2260/21 задоволено.
07.09.2021 судом проведено засідання суду у справі № 908/2260/21 з використанням власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
Ухвалою суду від 07.09.2021 розгляд справи відкладався на 30.09.2021.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
30.09.2021 у судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву відповідач не надав.
В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель”, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.08.2021, яке отримано відповідачем - 18.08.2021.
Суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання,учасники справи не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, за відсутністю позивача та відповідача.
За результатами судового засідання 30.09.2021 судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2021 між структурною одиницею НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», яке діє від імені Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабельно-провідникова продукція «Азовкабель» (продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021.
Відповідно до п. 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язується передати продукцію (далі-Товар) у власність покупця, а покупець прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Згідно п. 1.2 договору асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору продавець зобов'язується передати Товар у строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціни Товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних Додатках до цього Договору. Загальна вартість Товару за цим Договром складається із сукупної вартості Товарузгідно з Додатками.
Згідно із додатком № 1 до Договору відповідая повинен був поставити позивачу: провід самонесучий СИП-5 4x70 в кількості 306м. по ціні 72,95 грн. за одиницю без ПДВ на суму 22322,70 грн. без ПДВ та кабель ВВГнг 3x35+1x16 в кількості 165м. по ціні 211,05 грн. без ПДВ на суму 34823,25 грн. без ПДВ, а всього на загальну суму 68575,14 грн. з ПДВ.
Загальна вартість товару становить 68 575,14 грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 14 коп.), в тому числі ПДВ 20% -11429,19 грн.
Умови поставки (ІНКОТЕРМС 2020р: DDP (Склад ГСЛ (Прилуки) НГВУ Чернігівнафтогаз, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 28, коштом Продавця).
Термін поставки протягом 45 календарних днів з моменту підписання договору.
Умови оплати: у вигляді 100 % оплати вартості партії Товару, по факту поставки партії Товару на склад покупця, протягом 20-ти календарних днів.
Граничний строк виконання зобов'язань за договором в частині постачання товару сплив 05.03.2021.
Згідно пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбаченоо, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач поставку Товару не здійснив, чим порушено п. 2.1.1 Договору щодо передачі Товару у строк, встановлений Договором.
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки Товару, а саме проводу самонесучого СИП-5 4x70 в кількості 306м. та кабелю ВВГнг 3x35+1x16 в кількості 165м. позивачем відповідачу нараховано штраф.
Відповідно до п. 6.9 Договору за порушення строку постачання Товару, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.11, п. 5.12 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10%1 від договірної ціни.
20.05.2021 на адресу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” від відповідача надійшов лист № 80 від 13.05.2021 щодо припинення дії договору № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021 за згодою сторін на підставі п. 11.2 даного договору.
Неможливість виконання договірних зобов'язань обґрунтована створенням товариству вкрай несприятливих та дискримінаційних умов з боку ПАТ «Азовкабель», який є виробником погодженого до поставки товару та відкриттям щодо даного товариства справи про банкрутство.
Станом на день звернення відповідача з листом № 80 від 13.05.2021,про припинення дії договору № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021, поставка товару не була здійснена, чим порушено п. 2.1.1 договору щодо передачі Товару у строк, встановлений Договором.
21.05.2021 позивач направив відповідачу претензію № 01/01/11/06/03/01-02/01/315 про сплату штрафу за порушення строку постачання Товару у розмірі 10 % від договірної ціни на суму 6 857 грн. 51 коп.
Претензщія отримана відповідачем 09.06.2021 згідно треку сайту https://track.ukrposhta.ua.
Відповідно до п. 2.4.2 Договору Покупець має право розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язання Продавцем, повідомивши про це останнього за 30 календарних днів до дати розірвання.
27.05.2021 Нафтогазовидобувне управління “Чернігівнафтогаз” листом № 01/01/11/06/03/01-02/01/334 повідомило товариство про розірвання договору № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021.
Дане повідомлення отримано товариством 03.06.2021, що підтверджується треком сайту https://track.ukrposhta.ua.
Листом № 01/01/11/06/03/01-02/1/412 від 22.06.2021 позивач повідомив відповідача про те, що Договір № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021 вважається розірваним після спливу 30 календарних днів з дня отримання останнім повідомлення (04.07.2021) та повторно пропонував добровільно на протязі 10 днів з моменту отримання даного листа перерахувати суму нарахованих за умовами Договору штрафних санкцій - 6 857 грн. 51 коп.
Відповідач на дане звернення не відреагував.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст., ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У відповідності до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого Договором Товару у визначені строки, а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 662 ЦК України не виконав умови Договору купівлі-продажу № 01006/820/3-МТР від 19.01.2021, а саме не здійснив поставку Товару.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції. (ч., ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 6 857 грн. 51 коп. штрафу заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель” задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель” (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053 м. Київ, пров. Несторівський, 3/5, ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління “Чернігівнафтогаз” ПАТ “Укранафта” (17500 Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 00136573) штраф в розмірі 6 857 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 51 коп., 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 06.10.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.