Справа №22ц - 6998 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Нікішин Ю.В.
Категорія: 57 Доповідач: Краснощокова Н.С.
16 червня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 4 лютого 2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення,
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки від 4 лютого 2010р. позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат згідно вимог ст.48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнуто з відповідача на його користь недоплачену одноразову грошову допомогу на оздоровлення в сумі 3 600 грн. за рахунок коштів Державного бюджету.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що управління праці та соціального захисту населення здійснювало виплати, керуючись Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В 2008 році допомога на оздоровлення виплачувалася в розмірі, який визначався КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп деякі положення цього Закону були визнані неконституційними, проте УПСЗН не мало відповідних бюджетних призначень для виконання такої виплати. Оскільки зміни до бюджету про збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел, за рахунок яких повинні бути виплачені розміри допомоги на оздоровлення в більш високому розмірі не приймались, вважать, що позовні вимоги задоволенні необґрунтовано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який заперечував проти скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а судове рішення змінити в частині розміру стягненої суми з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України № 796-ХП “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-ХП) (а.с.6).
Задовольняючи позов про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 рік суд виходив з того, що ст. 48 вищезазначеного закону передбачає щорічну виплату допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому суд виходив з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
З урахуванням фактично отриманих позивачем сум щорічної допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача недоплаченої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 р., виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.
Такий висновок відповідає вимогам закону.
Відповідно до абз. 3, 4 ч.4 ст.48 Закону № 796-ХП щорічна допомога виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошову допомога на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 102 грн. у відповідності до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, яка значно менша, ніж встановлено Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу, а не постанови № 562. Законом № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсації і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом.
Частиною 1 ст.67 зазначеного Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсій та компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її статтею 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно - правовими актами змінювати положення законів.
Тому правильним є висновок суду першої інстанції щодо протиправності виплати відповідачем допомоги у розмірах, встановлених не Законом № 796-ХІІ, а підзаконним нормативним актом, оскільки такі дії призвели до істотного звуження прав позивача.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірах менших ніж передбачено Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації виплат сум на оздоровлення суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів правління для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Однак, при визначенні розміру суми, що підлягає до стягнення суд помилково відрахував сплачену відповідачем допомогу у розмірі 90 грн., із довідки, виданої відповідачем вбачається, що ним виплачено не 90 грн., а 102 грн., про це ж зазначає і позивач у позовній заяві.
Тому слід змінити розмір визначеної до стягнення суми та стягнути з відповідача на користь позивача 3 048 грн. ( 630грн. х5 -102 грн.).
Керуючись ст. ст. 307 ч.1п.1, 308,309, 313, 315 ЦПК України, Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами» апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 4 лютого 2010р. змінити частині розміру стягненої недоплаченої одноразової грошової допомоги.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 3 048 грн.
В інші частині рішення залишити без зміни.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою суду апеляційної інстанції.
Судді: