Справа 22ц - 6926 /2010р. Головуючий у 1 інстанції: Тимченко О.О.
Категорія 57 Доповідач: Краснощокова Н.С.
16 червня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2009 р.. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено позивачці пропущений строк на звернення з адміністративним позовом до суду.
Визнано дії Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради в частині недоплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 9 липня по 31 грудня 2007р. неправомірними.
Стягнено з Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. у розмірі 1869, 34 грн.
Стягнено на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету витрати за надання правової допомоги в розмірі 251 грн. У задоволенні решти позовних вимог позивачці відмовлено.
У апеляційній скарзі позивачка просить змінити постанову суду та задовольнити її вимоги у повному обсязі, а саме - визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 4 110, 80 грн., стягнути з відповідача на її користь за рахунок коштів Державного бюджету недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з березня 2007р. по листопад 2009р. включно у розмірі 16 134, 24 грн., а також стягнути з відповідача на її користь суму судових витрат на сплату державного мита 10,90 грн. та витрат на юридичну допомогу у розмірі 250 грн. та суму комісії за прийняті платежі в розмірі 2 грн. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги її доводи щодо неможливості застосування закону, який зменшив право людини на отримання виплат, пільг, компенсацій. Конституційний суд України зазначив у п.5,6 резолютивної частини рішення від 9 липня 2007р. №6-рп/2007 та рішення від 22 травня 2008р. №10- рп/2008 про те, що його рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тобто, це є можливістю зворотної дії у часі вказаного рішення Конституційного суду України.
Відповідач апеляційної скарги на постанову суду не подав.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, позивачка надіслала заяву, у якій просить справу розглянути за її відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі обставин та вимог матеріального і процесуального закону.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що позивачка має дитину - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період з березня 2007р. по липень 2009р. позивачці було виплачено щомісячну допомогу в сумі 4042, 66 грн.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
За період з 6 березня 2007р. - з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до 9 липня 2007р. правових підстав для задоволення позову та стягнення допомоги у більшому розмірі, ніж виплачувалось відповідачем немає, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом 10.08.2009р. та не навела доказів поважності причин пропуску строку на звернення з адміністративним позовом суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення доплати допомоги по догляду за дитиною з березня по 9 липня 2007р.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107 внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога та догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Внесені зміни не розглядалися Конституційним Судом України щодо їх неконституційності, тому є чинними. У 2009 році Конституційним Судом України також не розглядалося питання нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною та досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року статті, що визначають розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не були визнані неконституційними, оскільки ці зміни до Закону не розглядалися. У 2009 році Конституційний Суд України також не розглядав питання нарахування та виплати допомоги та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому застосовуються вимоги ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції 2008 року.
З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову за період з березня 2007р. по 9 липня 2007р. та за період з 1.01.2008р. по серпень 2009р.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Не можуть також бути задоволені доводи апеляційної скарги щодо необхідності стягнення з відповідача недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 4 110, 80 грн., оскільки суд це питання оскаржуваною постановою не вирішував.
Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2009р. закрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Будбоннівської районної у м. Донецьку ради в частині стягнення недоотриманої одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 4 110, 80 грн. у зв'язку з прийняттям відмови позивачки від цієї частини позовних вимог. Вказана ухвала сторонами не оскаржена, набула чинності.
Суд також вирішив питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з частковим задоволенням позову стягнув частково на користь позивачки витрати на оплату судового збору - 1 грн. , та 250 грн. сплачених позивачкою за надання правової допомоги, тому в частині розподілу судових витрат також відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 307, 308, 313, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 3 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: