вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6871/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 1 273 680,00 грн.
Представники:
Від позивача: Хлабистін Д.М., посвідчення № 2608 від 12.06.2020, адвокат
Від відповідача: не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за користування вагонами в розмірі 1 273 680,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що Відповідач несвоєчасно забирав на свою колію вагони, що прибували на його адресу, що було зафіксовано актами форми ГУ-23. Відповідач не погодився з цими актами і відомостями плати за користування вагонами, тому Позивач звернувся з позовом до суду.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Ухвалою суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Призначено підготовче засідання на 07.09.2021.
Ухвалою суду від 07.09.2021 підготовче засідання відкладено до 21.09.2021.
Ухвалою суду від 21.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.10.2021.
3. Позиції інших учасників справи
20.08.2021 Відповідач подав відзив на позов, в якому вказує про те, що зазначені Позивачем в позові вагони, відповідно до постанови старшого слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровські області від 10.07.2019 та ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 у справі № 210/3931/19 є арештованими, місце зберігання вагонів - територія ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". При цьому, як слідує з тексту ухвали, представник залізниці підтримав відповідне клопотання слідчого про арешт вагонів та просив його задовольнити. У зв'язку з накладеним арештом зазначені вагони не знаходяться в користуванні/розпорядженні відповідача, відсутня вина в їх перебуванні на території "АрселорМіттал Кривий Ріг", Відповідач не має прав виконувати операції з ними, повертати залізниці, що робить безпідставним нарахування плати за користування вагонами, відповідач не є користувачем вказаних вагонів, а є їх зберігачем. До того ж, Позивач при розгляді Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого мав можливість запропонувати інше місце зберігання вагонів, відтак обрання місця зберігання вагонів залежало також від дій самої залізниці. Посилання Позивача на ст. 119 Статуту залізниць України, Правила користування вагонами і контейнерами, договір №ПР/М-17-2/1-651/ НЮдч/3377 від 13.11.2017 є необґрунтованими, оскільки існують позадоговірні відносини щодо збереження арештованого в рамках кримінального провадження майна, які підпадають під дію норм Кримінально процесуального кодексу України.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами відповідно до відомостей форми ГУ-46 №№ 17029075, 19029078, 22029082, 24029085, 01039091, 01039092, 04039096, 06039100, 09039103, 11039106, 15039112, 16039114, 19039119, 22039123, 24039127, 26039131, 29039135, 31039137, 05049143, 05049144, 09049149, 12049153, 13049155, 15049158, 19049164, 20049166, 23049170, 26049174, 28049177, 01059181, 05059187, 05059188, 11059196, 11059197, 13059200, 17059207, 18059209, 20059212, 24059218, 25059220, 28059224, 01069229, 02069232, 04069236, 07069240; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці №ПР/М-17-2/1-651/НЮдч(далі- Договір).
Відносини щодо подачі і забирання вагонів між Залізницею та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснюється на підставі договору №ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг - Головний: у парній горловині через стрілку № 54. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "ЧС" станції Кривий Ріг- Головний:
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку №49. Межею під"їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 см від вістря стрілки №49 в напрямку стрілки №51;
- до станції Новоблочна: стрілкою №11 до Головної колії №ІІІ станції. Межами є: із сторони станції Новобункерна Власника - вхідний світлофор "НН", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна-Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна Власника - вхідний сигнал "НВ", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна - Новоблочна.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами Власника колії (п. 1 Договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 875 800 погонних метрів (п. 2 Договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 0 кв.м (п. 3 Договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Технічний стан колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" та технічний стан пристроїв має забезпечувати мінімально допустиму швидкість руху составів з локомотивами Залізниці у голові 45 км/год по перегонам і прямих напрямках стрілочних переводів та 25 км/год по бокових станційних коліях і бокових напрямках стрілочних переводів. При невиконанні вимог щодо утримання технічного стану колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" залізниця залишає за собою право на припинення надання послуг з подачі вагонів на під'їзну колію локомотивом залізниці (п. 4 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору здавання вагонів на під'їзну колію здійснюється за інтервалами:
- на станцію Східна - Прийомовідправна - 2,0 години;
- на станцію Промислова - 1,0 година;
- на станцію Новобункерна - 4,0 години.
Пунктом 6 Договору встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- вагони з вугільним концентратом , вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розбірних составах зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східна - Прийомовідправна власника колії через станцію Новоблочна (пост 10 км) або за узгодженням по прямому маршруту;
- вагони металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам'яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колій станції Промислова Власника колії;
- вагони з аглорудою окремими составами зі станції Кривий Ріг - Головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії або на одну із колій станції Новобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний;
- порожні вагони окремими составами зі станції Кривий Ріг-головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна Власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на приймально-відправних коліях №№ 1-10, 14 станції Східна - Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна Власника колії.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (п. 8 Договору).
Пунктом 12 Договору встановлено, що середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 години. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічного пошкодження вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами продовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведення маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями.
Відповідно до п. 14 Договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, збирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
У липні 2019 за залізничним накладним №№ 39609482, 33984741, 33988882, 50458066, 43103142, 43110873, 43114735, 43092360, 47617725, 47609227, 47590229, 47568340, 47590187, 47593595, 47590195, 47609284 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибули вагони з вантажем "чорних металів" власності АТ "Українська залізниця".
07.07.2019 о 16 год. 15 хв на під'їзду колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було подано вагони №№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315 на підставі пам'ятки про подавання вагонів ф.ГУ-45 №697, яка підписана вантажовласником без заперечень.
10.07.2019 о 05год. 10хв. на під'їзду колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було подано вагони №№ 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483 на підставі пам'ятки про подання вагонів ф.ГУ-45 №706, яка також підписана вантажовласником без заперечень.
За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника станцією Кривий Ріг - Головний нарахована плата за користування вагонами більше 15 діб за відомостями ф. ГУ-46: №№ 17029075, 19029078, 22029082, 24029085, 01039091, 01039092, 04039096, 06039100, 09039103, 11039106, 15039112, 16039114, 19039119, 22039123, 24039127, 26039131, 29039135, 31039137, 05049143, 05049144, 09049149, 12049153, 13049155, 15049158, 19049164, 20049166, 23049170, 26049174, 28049177, 01059181, 05059187, 05059188, 11059196, 11059197, 13059200, 17059207, 18059209, 20059212, 24059218, 25059220, 28059224, 01069229, 02069232, 04069236, 07069240 в сумі 1 273 680,00 грн.
Відомості плати за користування вагонами підписані ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" підписано із запереченнями: «ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відмовляє в сплаті плати за користування вагонами, так як вагони прибували на підприємство з ознаками підроблених номерних знаків та згідно ухвали суду №210/3931/19 від 12.07.2019 знаходяться під арештом".
Позивач зазначає, що наведене відповідачем заперечення не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначеної суми плати за користування спірними вагонами.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 17 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Судом встановлено, що накладні №№ 39609482, 33984741, 33988882, 50458066, 43103142, 43110873, 43114735, 43092360, 47617725, 47609227, 47590229, 47568340, 47590187, 47593595, 47590195, 47609284 містять, зокрема, дані про номери вагонів, їх власника, вантажу, відстані перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Згідно з пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 № 113 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил).
Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У відповідності до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Судом встановлено, що спірні вагони подані на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника позивачем нарахована плата за користування вагонами у розмірі 1 273 680,00 грн. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на безпідставність нарахування плати за користування вагонами№№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315, 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483, оскільки зазначені вагони не знаходяться в користуванні/розпорядженні підприємства, відповідач не має прав виконувати операції з ними та повертати залізниці, у зв'язку з накладеним на вказані вагони арештом в порядку, передбаченому нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2019 по справі № 210/3931/19:
- задоволено клопотання слідчого СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції Голубниченко В.В. про накладення арешту на майно;
- накладено арешт на напіввагон № 63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "Балкер" та напіввагон № 65731531 без вантажу, напіввагонів №№66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "Металика", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "Металика": № 60046265, № 63692503, №67169045, № 67675835, № 63676910, № 67662577, № 63849483;
- місцем зберігання арештованого майна визначено місце збереження напіввагонів №№63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ "Балкер" та № 65731531 без вантажу, напіввагонів № 66793134, № 67916437, № 67703736, № 65951238, № 65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ "Металика", напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ "Металика": № 60046265, № 63692503, № 67169045, № 67675835, № 63676910, №67662577, № 63849483 - на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1 (а.с.89).
Отже, на майно (спірні вагони) накладено арешт і визначено місцем зберігання арештованого майна територію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1.
19.12.2019 слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист № 2/3645-ДТ, в якому було зазначено, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 тимчасово позбавлено права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що плата за користування вагонами нарахована на підставі статті 119 Статуту залізниць України.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, аналізуючи всі обставини справи у їх сукупності та системному зв'язку, враховуючи, що:
- згідно зі змістом статті 119 Статуту залізниць України під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці;
- ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 спірні вагони (№№ 65282485, 65731531, 66793134, 67916437, 67703736, 65951238, 65335804, 65384315, 63223069, 60046265, 63692503, 67169045, 67675835, 63676910, 67662577, 63849483) визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно і визначенням місця його зберігання - території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України;
- таким чином, незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами та доказів його вини в затримці вагонів. Це позбавляє позивача права нараховувати заявлену до стягнення плату за користування вагонами.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" плати за користування вагонами у розмірі 1 273 680,00 грн., у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 19 105,20 грн. покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 1 273 680,00 грн. відмовити у повному обсязі.
Понесені Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" судові витрати покласти на Позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.10.2021
Суддя Н.Г. Назаренко