Справа № 22ц-6827/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Завгородній Є.П.
Категорія - 27 Доповідач - Азевич В.Б.
15 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Зубової Л.М.,
суддів: Біляєвої О.М., Азевича В.Б.,
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми борги за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 лютого 2010 року,
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 лютого 2010 року (з урахуванням додаткового рішення від 13 травня 2010 року) задоволений зазначений позов - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 385 000 грн., штраф у розмірі 30 600 грн., судовий збір у розмірі 1 700 грн. і втрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а ухвалюючи рішення, суд неправильно застосував норми матеріального права.
При цьому відповідач зазначає, що суд порушив вимоги змагальності не допитавши свідків, які могли би підтвердити повернення позивачу боргу у повному обсязі.
Вважає, що задовольнивши його клопотання про витребування архівної справи за спірним договором позики у приватного нотаріуса, суд не дочекався відповіді нотаріуса, та ухвалив неповне і незаконне рішення.
На його думку, суд не мав законних підстав стягувати з нього суму боргу за офіційним курсом гривні по відношенню до долара США на день платежу. Він одержав 255 00 грн. і повернув вказану суму позивачу. Окрім того, позивач не надав довідки банку про офіційний курс долара США станом на 13.02.2009 року.
Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_4 просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що згідно договору позики від 13 червня 2005 року, посвідченого нотаріально, відповідач позичив у ОСОБА_1 50 000 доларів США, що на день передачі складає 255 000 гривень за середнім курсом продаж комерційними банками м. Макіївки. Зазначену суму позичальник зобов'язаний повернути готівкою в строк до 13 червня 2007 року. Згідно п. 5 цього договору повернення боргу має здійснюватися в м. Макіївці за місцем його складання. Пунктом 4 договору передбачено, що сторона винна в неповернені чи несвоєчасному повернені грошей, так і сторона, винна у відмові в прийнятті грошей після несвоєчасного повідомлення про це, має сплатити штраф у сумі 50 грн. за кожний день прострочення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень зазначеного договору позики та того факту, що відповідач у встановлений договором строк не повернув суму боргу.
Суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що він повернув суму боргу без одержання розписок від позивача, оскільки договором передбачений певний порядок повернення боргу.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають вимогам діючого законодавства та обставинам справи.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідач не заперечував того факту, що отримав вказану вище грошову суму у борг, та не оспорював умов договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У даному випадку договір позики було укладено у нотаріальній формі, і ним передбачений порядок повернення боргу, тому доводи апеляційної скарги щодо отримання позивачем суми позики не ґрунтуються на законі та обставинах справи.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги стосовно незаконності стягнення суми боргу з урахуванням курсу долару не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суд стягнув суму боргу за офіційним курсом Національного банку України на 13 лютого 2009 року, який складав 770,0000 грн. за 100 доларів США. Сума боргу та штрафу згідно уточненій позовній заяві позивача на 13.09.2009 року дорівнювали 385 000 грн. і 30 600 грн. відповідно. (а. с. 51-53) Після цього останній не змінював суму позовних вимог та підтримував позов саме у вказаному обсязі. На момент ухвалення рішення - 15 лютого 2010 року курс долару дорівнював 800.2000 грн. за 100 доларів США.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного правового висновку про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 лютого 2010 року (з урахуванням додаткового рішення від 13 травня 2010 року) залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: