Справа № 2-1938/2010р./
25 травня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А., при секретарі Ковальовій Ю.В., заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
АТ Банк «Фінанси та кредит» в особі філії
Донецьке регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та кредит»
до ОСОБА_1,
ОСОБА_2
про стягнення суми заборгованості за кредитним
договором, -
Позивач АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 314Р від 25 січня 2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14000,00грн. строком повернення до 25 січня 2010 року з виплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 245,00грн. Кредитування позичальника здійснювалось за програмою кредитування «Швидка фінансова допомога», відповідно до умов якої між позичальником та банком було укладено договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. Кредит у сумі 14000,00грн. перераховано на картковий рахунок позичальника, що підтверджується копією зазначеного договору та додатку до нього, меморіальним ордером та випискою по особовому рахунку. На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором Банк надав позичальнику платіжну картку Visa Eleсtron Instant Issue, що підтверджується розпискою позичальника. Кредитні ресурси були отримані позичальником через POS - термінал, що підтверджується чеком, який підписаний позичальником та касиром банку. Але позичальник не виконує свої зобов'язання належним чином, погасив лише заборгованість за кредитом у сумі 9588,00грн., комісію у сумі 8180,00грн.. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується за кожен день прострочення у випадку порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п.3.2,3.3,3.5,4.3,4.4,4.6,4.7,4.8 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. У відповідності до вказаних пунктів договору позичальникові нараховані відсотки та пеня за прострочення повернення кредитних коштів. Таким чином, через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 09.03.2010 року його заборгованість перед Банком складає 14905,84грн., з яких : заборгованість за кредитом - 4412,00грн., несплачена комісія - 1130,00 грн., пеня по комісії - 63,70грн., пеня по кредиту - 1897,16грн., сума нарахованої, але не погашеної пені - 7402,98грн.. Згідно з п.7.2 кредитного договору, він діє з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. З метою забезпечення повернення кредиту, 25 січня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 314Р/П, згідно до умов якого останній добровільно взяв на себе зобов»язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов»язанням відповідача ОСОБА_1 Відповідно п.2.2., 3.1. договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, в т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків та у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені договором строки, поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор. Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про виконання забов»язання за кредитним договором. Вимоги Банку не виконано до теперішнього часу, в зв'язку з чим вони вимушені звернутися до суду і просять стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 14905,84грн., а також понесені судові витрати при зверненні до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти постановлення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до залу судового засідання не з'явились і від них не надійшло повідомлення про причини неявки. Про день та час розгляду справи відповідачі були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать розписки про вручення судових повісток. Таким чином, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача в своїй письмовій заяві не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
Відповідно до кредитного договору № 314Р від 25 січня 2007 року встановлено, що між АТ Банк “Фінанси та Кредит ” і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до умов якого сторонами були прийняті на себе взаємні зобов'язання, а саме: кредитор надав позичальникові кредит у сумі 14000,00грн., а останній був зобов'язаний використати його за цільовим призначенням, повернути наданий кредит шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок/а.с.13-14/.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3, 4.7 Кредитного договору, позичальник зобов'язався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного Ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 389грн., відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1), цілком повернути кредит банку до 25.01.2010 року, з оплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 245,00грн..
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується за кожен день прострочення у випадку порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.3., 3.5, 4.3, 4.4., 4.6., 4.7, 4.8 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.
З розписки держателя картки вбачається, що відповідач 25.01.2007 року отримав платіжну картку у непошкодженому стані, та запечатаний конверт з ПІН-кодом, і був ознайомлений з правилами її користуванням, на яку згідно меморіального ордеру № 5143/21016 від 25.01.2007 року були перераховані кредитні кошті у розмірі 14000,00грн. згідно до кредитного договору №314Р від 25.01.2007 року/а.с.18-19/.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (судсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З договору поруки № 314Р/П від 25.01.2007 року вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Згідно п.1.1 вказаного договору, поручитель ОСОБА_2 добровільно взяв на себе зобов»язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов»язанням відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 314Р/П від 25.01.2007 року. Відповідно до п.2.2.,3.1 зазначеного договору поруки, поручитель несе перед банком солідарну з боржником відповідальність, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків, та у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель зобов'язується сплатити грошову суму яку вимагає кредитор/а.с.15-17/.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №314Р від 25.01.2007 року, наданого позивачем, загальна сума заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 станом на 09.03.2010 року складає 14905,84грн, з яких : сума судної заборгованості - 4412,00грн., нарахована, але не сплачена комісія - 1130,00грн., сума нарахованої, але не сплаченої пені - 7402,98грн., пеня по комісії - 63,70грн., пеня по кредиту - 1897,16грн./а.с.7-8/. Згідно п. 3.5 Кредитного договору Банк має право вимагати у позичальника дострокового повернення кредитних коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами/з простроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
З листу - претензії від 19.01.2010р. на адресу відповідача ОСОБА_1, та листу - попередження від 19.01.2010 р., АТ Банк «Фінанси та Кредит» на адресу відповідачів ОСОБА_1, та ОСОБА_2, вбачається, що їм пропонувалося погасити заборгованість, що виникла у добровільному порядку/а.с.23-23зворот,24/.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні і підтверджено письмовими доказами, відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав кредитні кошти у розмірі 14000,00грн., але свої зобов»язання по кредитному договору не виконав, в зв»язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 149,06 грн. сплачена позивачем при подані позовної заяви до суду та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн..
Керуючись ст.ст.525,526, ч. 3 ст. 549, 553,554, ч. 1 ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60,88, 209,212,213-215,218,224-226 ЦПК України , суд , -
Позовні вимоги АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління АТ Банк «Фінанси та кредит» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» АТ Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 314Р від 25 січня 2007 року у розмірі - 4412,00грн., нараховану, але не сплачену комісію - 1130,00грн., суму нарахованої, але не сплаченої пені - 7402,98грн., пеню по комісії - 63,70грн., пеню по кредиту - 1897,16грн., а також судові витрати з оплати судового збору у розмірі 149,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього стягнути 15174,90грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання письмової заяви відповідачем до районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі.
Суддя Андрюшина Л.А.