01.10.2021 Справа №607/15222/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що поступили з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 201344 від 20 серпня 2021 року вказано: « 19.08.2021 року о 23 год. 44 хв. в м. Тернопіль, вул. Репіна 18, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 325XI д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 0IML № ARL - 0307 (Повірка дійсна до 12.04.2022 року) на табло якого висвітлило результат 1,34% (проміле), чим порушив вимоги п 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП ».
Також суду надані письмові пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Шкільняка Б.М. В. в яких зазначено наступне: «Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, що перебуває на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він нібито 19 серпня 2021 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважаємо, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, незаконним та безпідставним, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за три види проступків:
- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобам особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно пунктів 6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Законом не надано права працівникам поліції пропонувати водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я. До їх повноважень у відповідності до вимог ст.266 КУпАП віднесено лише направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведення ж такого огляду чи відмова від нього водія здійснюється в порядку, визначеному КМУ.
Згідно до п.7 Розділу І та п.8 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
На підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результати огляду 1,34 % проміле, акт підписаний поліцейським, а в графі “з результатами згоден” наявний запис “ ОСОБА_1 від підпису відмовився”.
Крім того, в матеріалах справи наявна роздруківка тестування на алкоголь від 19.08.2021, на якій також відсутній підпис ОСОБА_1 .
Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 категорично не погодився з результатом його огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, а також відмовився проїхати до медичного закладу.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Статею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.10 Розділу ІІ вказаної Інструкції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу та направлення вони складені поліцейським Тернопільським Ю.В., який взагалі не спілкувався з ОСОБА_1 , не проводив його огляд, не встановлював нібито його стан алкогольного сп'яніння, не пропонував пройти огляд в медичному закладі, а також не оголошував ні протокол, ні направлення, що підтверджується відеозаписом.
Крім того, акт огляду на стан сп'яніння, роздруківка технічного приладу, складені поліцейським ОСОБА_2 , який і оголошував протокол при цьому його не складаючи.
З огляду на вказане вважаємо, що протокол щодо ОСОБА_1 незаконними і з цих підстав, оскільки ОСОБА_3 не зупиняв ОСОБА_1 , не спілкувався з ним, не ознайомлював з правами, не роз'яснював процедуру огляду, не проводив огляд та не ознайомлював з результатами.
Пунктом 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, передбачено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Аналізуючи вищевказане, можна прийти до висновку, що складання поліцейськими протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за порушення п.2.9 (а) ПДР України за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування особою транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, можливе лише у випадку згоди водія транспортного засобу з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння, і така згода підтверджується лише підписом особи у графі: “З результатами згоден” Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, форма якого передбачена Додатком 2 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно матеріалів справи підпис ОСОБА_4 у вказаній графі відсутній, так само як і відсутній у роздруківці тестування на алкоголь, що свідчить про його незгоду з результатами проведеного працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп'яніння, що повністю та беззаперечно доводиться наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Інкриміноване, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, порушення вимог п.2.9 “A” ПДР України, а саме, керування в стані алкогольного сп'яніння, не підтверджено документально, оскільки, враховуючи що водій не погодився із даними технічного пристрою, належним доказом встановлення факту керування в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог законодавства, є акт огляду в медичному закладі, який в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до п.22 Розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, вважаємо, що в матеріалах справи відсутні достатні, об'єктивні та беззаперечні докази того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проведений на місці зупинки відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП вважаємо недійсним.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).
Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Крім того, в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, в зв'язку з порушенням працівниками поліції порядку проходження огляду ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп'яніння, грубим порушенням його прав, а також за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП вважаємо, що провадження в даній справі слід закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП».
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду адміністративного провадження, до суду не прибув, причини не повідомив, тому суд приходить до висновку про необхідність розгляду адміністративної справи без участі особи, яка притягається до адміністравтивної відповідальності. Оскільки безпідставне відкладення розгляду справи суперечить завданням кодексу.
В суді представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Шкільняк Б.М. пояснив, що повністю підтримує мотиви наведенні у письмових поясненнях. Крім цього зазначив, що працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП, було невірно кваліфіковано дії, тому справа підлягає закритю у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
В свою чергу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд приймаючи до уваги письмові пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та доводи надані в судовому засіданні, оглянувши матеріали адміністративного провадження, приходить до наступних висновків.
Із протоколу серії ААБ № 201344 від 20 серпня 2021 року слідує, що 19.08.2021 року о 23 год. 44 хв. в м. Тернопіль, вул. Репіна 18, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 325XI д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 0IML № ARL - 0307 (Повірка дійсна до 12.04.2022 року) на табло якого висвітлило результат 1,34% (проміле), чим порушив вимоги п 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Водночас із письмових пояснень та відео з нагрудних камер працівників поліції, котрі наявні в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 категорично не погодився з результатом його огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, а також відмовився проїхати до медичного закладу.
Крім того, в матеріалах справи наявна роздруківка тестування на алкоголь від 19.08.2021, на якій також відсутній підпис ОСОБА_1 . Також на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результати огляду 1,34 % проміле, акт підписаний поліцейським, а в графі “з результатами згоден” наявний запис “ ОСОБА_1 від підпису відмовився”.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. На підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порядку п. 6 Розділу IX вказаної інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі «Гурепко проти України»; п.21 рішення у справі «Надточій проти України»).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя розглядає справу в межах пред'явленого особі обвинувачення згідно протоколу про адміністративне правопорушення, та не має право пред'являти нових звинувачень, оскільки це буде вважатися порушенням права на захист.
Отже, інкримінована, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху, а саме, керування в стані алкогольного сп'яніння, не підтверджено документально, оскільки, враховуючи що водій не погодився із даними технічного пристрою, належним доказом встановлення факту керування в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог законодавства, є акт медичного огляду складений у закладі охорони здоров'я, який в матеріалах справи відсутній.
При цьому, як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні ЄСПЛ у справі Карелін проти Росії від 20.09.2009р. суд розглянув ситуацію коли національний суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення притягнув особу до адміністративної відповідальності, уточнивши у судовому засіданні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилось нічого іншого як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу, за цих умов особа позбавлена можливості захищатись від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатись від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд за власною ініціативою не немає права змінювати фабулу адміністративного правопорушення, а оскільки диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, не зазначення у вищезгаданих процесуальних документах об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, яка полягала не у керуванні в стані алкогольного сп'яніння, а відмові від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння, зокрема, вимог пункту 2.5 ПДР, який порушив водій, є підставою для закриттям провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП або про закриття справи.
Тому вважаю за необхідне провадження по справі закрити за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 8, 62, 129 Конституції України, 7, 9, 23, 130, 247, 251, 266, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяТ. Я. Багрій