Справа № 466/4221/21
(заочне)
22 вересня 2021року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Свірідової В.В.
при секретарі Шаповаловій Ю.О.
справа №466/4221/21, 2/466/1598/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків,
установив:
13.05.2021 Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 матеріальні збитки в сумі 14696,00грн., судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.10.2020 приблизно о 11.30год. ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 46 марки «Електрон» д.н.з. НОМЕР_1 вчинив хуліганські дії.
Внаслідок даних хуліганських дій ОСОБА_2 було зірвано роботу ЛК АТП №1 та завдано матеріальні збитки на загальну суму 14696,00 грн.
Таким чином, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЦК України (ст.16).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 10.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.16).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.07.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.21).
Представник позивача ЛК АТП №1 в судове засіданні не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року по справі №466/450/21 (1-кп/466/329/21) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (а.с.3-4).
Як встановлено вироком суду, 18.10.2020 приблизно о 11.30год. ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні маршрутного таксі №46 марки «Електрон» д.н.з. НОМЕР_1 , з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятними правилами поведінки, безпричинно розпочав словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою, з водієм вказаного маршрутного таксі ОСОБА_3 , який в цей час знаходився за кермом, не зважаючи на неодноразові прохання потерпілого припинити протиправні дії, ОСОБА_4 , запропонував водію ОСОБА_3 , вийти з маршрутного таксі, що останній зробив, після чого ОСОБА_4 підняв із землі камінь, який кинув в лобове скло автобуса, від чого дане скло розбилось, та знову підняв із землі камінь та кинув в сторону автобуса, однак камінь влучив в ліку руку водія, після чого ОСОБА_4 своєю правою ногою наніс удар водію в область тулуба, спричинивши останньому біль, після чого, ОСОБА_4 взяв дерев'яний предмет та ним намагався розбити скло автобуса, однак ОСОБА_3 став перед ОСОБА_5 , в результаті чого останній наніс вказаним предметом удари в ліву гомілку ОСОБА_3 та ліве передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №1498 від 20.10.2020 відносяться до легкого ступеня тяжкості.
Внаслідок вищевказаних хуліганських дій ОСОБА_2 було зірвано роботу ЛК АТП №1, зокрема автобус 18.10.2020 з'їхав з лінії, чим зірвано роботу маршрутного таксі, крім того, вартість вітрового скла становить 11800,00грн., що підтверджується копією видаткової накладної № 2021 від 02.10.2020 (а.с.5), роботи по заміні вітрового скла становлять 1000,00 грн., що підтверджується копією рахунку-фактури №148 від 09.11.2020 (а.с.6), також для заміни вітрового скла було використано клей-герметик для монтажу скла в кількості 8 шт., загальною вартістю 1896,00 грн., що підтверджується копією специфікації до договору про закупівлю товару № 02-к від 22.10.2020 (а.с.7) та копією рахунку па оплату №911 від 23.10.2020 (а.с.8), отже загальний розмір завданої шкоди Львівському комунальному автотранспортному підприємству №1 становить 14696,00 грн.
Як вбачається із вироку суду ОСОБА_4 визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) дохід, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рiшеннями, дiями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фiзичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особини, вiдшкодовується в повному обсязi особою, яка її завдала.
Як роз'яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподiяна особi й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, пiдлягає відшкодуванню в повному обсязi особою, яка її заподіяла, за умови, що дiї останньої були неправомiрними, мiж ними й шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи у зв'язку з неправомірними діями відповідачів, позивачу була спричинена шкода, та між неправомірними діями та завданою шкодою є причинний зв'язок, окрім того встановлена його вина.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року по справі № 466/450/21 (1-кп/466/329/21) має преюдиційне значення під час розгляду цієї справи та підтверджує наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і завданням позивачу майнової шкоди на суму 14 696,00грн.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 завдані матеріальні збитки в розмірі 14 696,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість грн.00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.(дев'ятсот вісім грн.).
Позивач: Львівське комунальне автотранспортне підприємство № 1, Код ЄДРПОУ: 23884071, місцезнаходження-м.Львів,вул.Грунтова,1Б, поштова адреса: м. Львів, вул. Авіаційна,1
Відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса - АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, через Шевченківський районний суд м. Львова.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2021року.
Суддя В. В. Свірідова