465/5109/21
2/465/3036/21
Іменем України
(заочне)
05.10.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Мартьянової С.М.,
з участю секретаря Турчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», за участі третіх осіб: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, за участі третіх осіб, у якому просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що приватним нотаріусом Горай О.С. 03.02.2021 р. був вчинений виконавчий напис №22736 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №1257946 в сумі 17 064,36 грн. Зазначений кредитний договір укладено між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 09.01.2020 р. Така заборгованість в подальшому була відступлена ТОВ «ФК «Кредит-капітал» за договором відступлення прав вимоги №52-МЛ від 16.11.2020 р. Приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Бершадським С.М. 19.03.2021 р. відкрито виконавче провадження №64897240. На грошові кошти, а саме: заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивачки постановою приватного виконавця від 09.04.2021 р. було звернено стягнення. Вважає даний виконавчий напис №22736 вчинений приватним нотаріусом Горай О.С., незаконним та таким, що не підлягає виконанню оскільки приватним нотаріусом виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови КМ України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв'язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Крім того, виконавчий напис міг вчинятись лише за умови укладення нотаріально посвідченого кредитного договору, а такий між позивачкою та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» не вчинявся. Крім того, позивачка стверджує, що стягнення заборгованості у розмірі 16 134,36 грн., в тому числі прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом у сумі 9 789,41 грн. здійснюється за період 16.11.2020 р. - 28.12.2020 р., тобто за період, який настав після закінчення строку кредитування. Кредит було надано на строк 15 днів - до 24.01.2020 р. Відтак, зважаючи на вищевказані обставини, просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати виконавчий напис №22736 таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 08.07.2021 р. відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», за участі третіх осіб: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський С.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 08.07.2021 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», за участі третіх осіб: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський С.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. від 03.02.2021 р. зареєстрованого в реєстрі за номером 22736, яким передбачено стягнення 17 064,36 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал».
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.09.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивачки на судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд такі задовольнити.
Представник відповідача повторно на судове засідання не з'явився. Відзиву на позовну заяву не подано. Клопотань про перенесення розгляду справи чи слухання справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу на судове засідання не з'явився. В той час, скерував до суду заяву про неможливість надання доказів у справі у зв'язку з тим, що Міністерством юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 р. за №8679 на ім'я ОСОБА_2 . Витребувані Франківським районним судом м. Львова документи вилучені відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.07.2021 р.
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський С.М. на судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч.2ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивачки щодо проведення заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст.223, ст.280ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст. ст.89,263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1ст.5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є виконавчий напис, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 22736 від 03.02.2021 року про стягнення суми боргу в розмірі 17 064,36 грн., який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського С.М.
Судом також встановлено, що представником позивачки подано до суду позов до ТОВ «ФК «Кредит-капітал», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадький С.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Із доданих до позовної заяви документів також вбачається, що постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження №64897240 від 19.03.2021 року у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є боржником перед ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на суму 17 064,36 грн.
Постановою приватного виконавця Бершадським С.М. 09.04.2021 року ВП №64897240 звернено стягнення на суму 17 064,36 грн. на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999року №1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З наявних у справі доказів вбачається, що виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором про відступлення права вимоги №52-МЛ від 16.11.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованості за кредитним договором №1257946 від 09.01.2020 року, виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до частини третьої статті 6Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 908 грн., оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265-279, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», за участі третіх осіб: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, який вчинено 03.02.2021 року та зареєстровано в реєстрі за №22736 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості на загальну суму 17 064 (сімнадцять тисяч шістдесят чотири гривні) грн.. 36 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь держави 908 (дев'ятсот вісім гривень) грн. судового збору.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №22736 від 03.02.2021 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1);
Треті особи без самостійних вимог:
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35;
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович, 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Чміленка Віктора, 35.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Суддя: Мартьянова С.М.