Справа № 453/1381/21
№ провадження 1-кс/453/329/21
01 жовтня 2021 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021141300000183 від 29.09.2021 року щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та заеєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,-
01.10.2021 року слідчий СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021141300000183 від 29.09.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обгрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 29 вересня 2021 року, в світлу пору доби, приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «УАЗ» р/н НОМЕР_1 , та рухаючись ним у Стрийському районі Львівській області по грунтовій дорозі урочища «Зворець» в населеному пункті Волосянка Стрийського району Львівської області, без причин технічного характеру порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5; Розділу 2 п.п. 2.3 б), д), 2.9 а) Розділу 10 п.10.1, Розділу 12 п. 12.1, де він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, які виразилися в тому, що він під час руху гірською дорогою, не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожню обстановку, в ході руху втратив керованість, що призвело до перекидання автомобіля на дах.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «УАЗ» р/н НОМЕР_1 , отримав технічні пошкодження, а потерпілим - пасажирам, ОСОБА_7 спричинено закритий перелом с/3 правої ключиці зі зміщенням квідламків та ОСОБА_8 спричинено перелом 7-8 ребер зліва.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом о/ч відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, протоколом огляду місця події, висновком медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, протоколом затримання особи, повідомленням про підозру ОСОБА_5 , протоколом допиту підозрюваного, протоколом допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначено, що ОСОБА_5 характеризує себе, як особа, що не має достатніх моральних цінностей, схильної для досягнення своїх злочинних цілей та залишаючись на волі може продовжувати займатися злочинною діяльністю, вчиняти інші кримінальні правопорушення. ОСОБА_5 працездатний, однак офіційно не працює, непохилого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не хворіє. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у разі, якщо підозрюваний залишиться на волі, то зможе покинути с. Хащовання Стрийського району та Львівську область, в цілому, переховуватися у своїх знайомих та друзів, а також покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
У зв'язку з наведеним, а також того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, можливості проведення під час досудового розслідування з підозрюваним слідчих та процесуальних дій та завершення досудового розслідування в розумні строки, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у слідчого виникла необхідність клопотати перед судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Застосування інших запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту є недоцільними, оскільки у ОСОБА_5 не встановлено близьких родичів, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, підозрюваний ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому, надали пояснення аналогічні викладеним у такому та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, оскільки такий має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей та являється опікуном для дитини з інвалідністю.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
З матеріалів із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження №12021141300000183 за ч.1 ст. 286-1 КК України, в рамках якого розглядається вказане клопотання.
30.09.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. При цьому також враховую, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: рапортом о/ч відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, протоколом огляду місця події, висновком медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, протоколом затримання особи, повідомленням про підозру ОСОБА_5 , протоколом допиту підозрюваного, протоколом допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження №12021141300000183 від 29.09.2021 року, які в своїй сукупності підтверджують причетність саме ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із вимогами ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З наведених матеріалів та досліджених судом доказів вбачається, що слідчим доведено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Однак, в судовому засіданні слідчим та прокурором, всупереч нормам ст. 183 КПК України, не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або його повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, що не дає жодних підстав для обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу. Окрім цього, не доведено що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час судового розгляду також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , 2014 року народження, ОСОБА_10 , 2018 року народження, ОСОБА_11 , 2011 року народження та ОСОБА_12 , 2005 року народження, який являється особою з інвалідністю, що свідчить про міцність соціальних зв'язків за місцем його проживання. Окрім цього, згідно посвідчення № НОМЕР_2 , серії ААВ, виданого РУП та СЗН Сколівської РДА, підозрюваний ОСОБА_5 являється законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю.
Слідчим суддею не здобуто, а сторонами кримінального провадження не надано і не наведено жодних доказів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, які б свідчили про наявність зазначених у клопотанні мотивів обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, підозра у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, не може свідчити про можливе ухилення та переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, експертів, створення перешкод кримінальному провадженню іншим чином, і такі твердження є лише припущеннями.
У органу досудового розслідування та органу обвинувачення наявна лише одна мета, яка полягає у позбавленні особи вільного пересування, а саме позбавлення волі шляхом застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без обґрунтованих на те підстав та доказів.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v. Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим частиною 4 ст. 194 КПК України визначено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, з урахуванням даних про особу підозрюваного, (відсутності відомостей щодо спроб останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду), слідчий суддя вважає, що, не зважаючи на підозру у вчиненні злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також буде пропорційним тим ризикам, які об'єктивно існують.
При цьому слідчий суддя зважає на практику ЄСПЛ, що за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії»). Тому слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу найбільш відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 , КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021141300000183 від 29.09.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та заеєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за зазначеним місцем фактичного проживання до 07 грудня 2021 року із забороною покидати своє місце проживання в період з 22.00 години до 07.00 години ранку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не залишати місце фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги у визначений судом час;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному порядок виконання ухвали, передбачений ч.5 ст.181 КПК України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_4 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 04.10.2021 року.
Слідчий суддя