Справа №464/6797/21
пр.№ 2-з/464/109/21
24.09.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Бойко О.М.,
секретар судового засідання Герасимович А.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до його подання, шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви покликається на те, що має намір звернутися до суду з позовом щодо визнання за нею права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує на те, що згідно витягу з прав власності на вказану квартиру виданого 09.08.2005р., є власником такої квартири, на підставі договору дарування. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, від 28.07.2005 р. виданого Шостою Львівською державною нотаріальною конторою вказану квартиру їй подарував ОСОБА_2 . З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дізналась про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 , однак, вважає таку реєстрацію безспідставною та необгрунтованою. Покликається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, оскільки їй право власності ОСОБА_3 на квартиру було зареєстровано на підставі незрозумілого договору та порушує її право власності. Відтак, у разі невжиття заходів така в подальшому може бути продана, що ускладнюватиме виконання рішення у разі задоволення її позову про визнання права власності, який вона має намір подати.
Розгляд заяви згідно ст.153 ЦПК України здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Оглянувши матеріали долучені до заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із долученого до матеріалів заяви витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8001170 від 09.08.2005 р., власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., станом на дату видачі витягу, тобто, 09.08.2005, є заявник ОСОБА_1 .
Разом із тим, згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, станом на 30.08.2021 року, право власності на квартиру знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування №3190 від 28.09.2001 р., посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Пилипенком Л.І., який в матеріалах справи відсутній .
При цьому, сам договір, який став підставою здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_3 не наданий суду, про такий не заявлено, як і не заявлено заявником про його подальше оспорення у судовому порядку, що у сукупності із тривалим часом між даними про право власності заявника на квартиру (2005р.) та реєстрацію права власності за іншою особою ОСОБА_3 (2021р.), за відсутності даних про правочин на підставі, якого така була відчужена та заявленого позову із конкретними позовними вимогами, не може свідчити про наявність реального спору між сторонами. Крім того, ризик відчуження вказаної квартири, який існує не унеможливить виконання рішення суду, навіть у разі визнання права власності такої за заявником, оскільки наслідком такого відчуження стане лише заявлення окремої позовної вимоги.
Врахувавши вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до висновку, що у заяві не наведено достатніх законних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, визначених ч.2 ст.149 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 15 днів з дня її проголошення.
Головуюча