Справа № 464/2386/20
пр.№ 2/464/260/21
(заочне)
05.10.2021 Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Чорна С.З.,
за участі секретаря судового засідання Гринюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
позивач ОСОБА_1 звернулася до Сихівського районного суду м.Львова з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вархування заяви про уточнення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову та понесені судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що вона з 2015 року проживала з відповідачем у США, як подружжя, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . У листопаді 2017 вона з сином повернулись в Україну, відповідач протягом 2018-2019 здійснив пару грошових переказів та більше з того часу жодної допомоги сину не надавав. Син проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку ухиляється від обов'язку утримувати своєї дитини, а їй одній важко утримувати сина для задоволення всіх його потреб. Крім цього, зазначила, що відповідач офіційно працевлаштований в США.
Ухвалою суду від 03.06.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 20.07.2020 постановлено звернутися із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу США: про вручення відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 (2230 Wlowa, Chicago, IL НОМЕР_1 ): копії позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів; копію ухвали про відкриття провадження у справі; повідомлення про проведення судових засідань, які відбудуться 17.12.2020 о 16.00 год. та 25.01.2021 о 15.00 год. у приміщенні Сихівського районного суду м.Львова, що за адресою: м.Львів, вул.Чоловського, з'ясувати відношення ОСОБА_2 до позовних вимог:- чи визнає відповідач позов; якщо заперечує позовні вимоги то в якій частині, вказати мотиви; вказати місце працевлаштування відповідача; сума доходу на місяць/ рік відповідача; чи на утриманні відповідача перебувають інші особи (якщо так, надати докази); чи не заперечує відповідач щодо розгляду справи у його відсутності. Витребувано інформацію щодо місця праці ОСОБА_2 та розміру його заробітньої плати за 2020 рік.Витребувано інформацію щодо наявності у ОСОБА_2 на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
25.05.2021 на адресу суду поступила відповідь від Котрагент Відділу міжнародної судової допомоги про те, що 16.03.2021 ОСОБА_2 вручено позовну заяву з додатками, копію ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки.
20.09.2021 на адресу суду поступила відповідь від Котрагент Відділу міжнародної судової допомоги про те, що 09.09.2021 ОСОБА_2 вручено заяву про уточнення позовних вимог та судові повістки.
05.10.2021 представником позивача долучено до матеріалів справи переклад вищевказаної відповідді та розрахунок судових витрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, однак звернулась в суд із заявою, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
У зазначений відповідачу строк в ухвалі від 03.04.2020 про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, останній не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин, у судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.
Зі згоди представника позивачки ОСОБА_4 , яка не заперечує проти розгляду справи за її відсутності та ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом про народження №112-2016 0104919 від 29.09.2017.
Встановлено, що малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_8 та перебуває на її утриманні, жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні дитини відповідачем ОСОБА_2 не надано. З наданих позивачем пояснень вбачається, що вона не в змозі самостійно утримувати дитину та забезпечити належний рівень життя.
Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька і у твердій грошовій сумі.
Частинами 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні позивачки, відповідач не надає фінансову допомогу на її утримання, з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, а також вищезазначених норм Сімейного кодексу України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд враховує, що відповідач є працездатний, не має на утриманні інших осіб, також відсутність підстав вважати, що наявні обставини, які позбавляють можливості відповідача сплачувати аліменти, в зв'язку з чим приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини із всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу подачі позову до суду, тобто з 08.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття, оскільки обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Суд також враховує, що відповідач відзив на позов не подав, доводи позивача жодним чином не заперечив та не спростував.
У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 08.05.2021 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Туркас О.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №715 від 15.06.2012) на підставі договору про надання правової допомоги від 24.04.2020.
Разом із заявою представник позивача подала до суду: розрахунок судових витрат з описом робіт, квитанцій про оплату послуг.
Згідно із вищевказаними доказами щодо надання професійної правничої допомоги, загальна вартість наданих послуг адвоката Туркас О.І. позивачу ОСОБА_1 складає 7 200грн.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу, із врахуванням того, що іншою стороною не заявлено клопотання про зменшення таких витрат, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200 грн. є співмірними із складністю справи та обсягом правничої допомоги у справі, відтак розмір таких витрат можна вважати необхідними і неминучими для позивача, яка була змушена до залучення професійної допомоги адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача витрат пов'язаних в ході направлення судового доручення та перекладу останнього в сумі 13 723,93 грн.
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 908 грн. судового збору.
На підставі статей 141, 180 - 182, 191 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 141, 263-265,280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 08.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 923,93 грн. судових витрат.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 908 грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( НОМЕР_3 ), (2230 W lowa, Chicago, IL60622 ( НОМЕР_3 ), РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Чорна С.З.