Справа № 826/7620/16 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.
16 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,
за участю секретаря - Король Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У травні 2016 року ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 29 вересня 2015 року № 500040403/2015/004681;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2015 року № 500040403/2015/000026/2, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 29 вересня 2015 року № 500040403/2015/00032, складену Відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, позовні вимоги ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» було задоволено.
Постановою Верховного Суду від 22 липня 2021 року зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Вказана постанова обґрунтована тим, що під час апеляційного розгляду справи не було надано оцінку доводам митного органу щодо пропуску строку звернення до суду.
Так, не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що позовні вимоги про визнання протиправними і скасування рішень від 29 вересня 2015 року були заявлені після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, у зв'язку з чим підлягають залишенню без розгляду. Одеська митниця ДФС також просить суд врахувати, що ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) є пов'язаними особами, а обов'язок доказування того, що такий зв'язок не вплинув на ціну товару покладається на декларанта.
Під час судового засідання представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями ч. 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті.
На підстав вказаного контракту 29 вересня 2015 року було здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,75 л) в обсязі 57120 РЕТ пляшок за ціною 28560,00 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноважений ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларант - ТОВ «Навіс Груп», 29 вересня 2015 року подав до митного посту «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС вантажну митну декларацію № 500040403/2015/004681. Позивач зазначив, що митна вартість товару у зазначеній декларації визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Розглянувши подані декларантом документи, Одеська митниця ДФС відмовила в митному оформленні товарів та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2015 року № 500040403/2015/000026/2.
Не погоджуючись із такими діями та рішеннями Одеської митниці ДФС, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» у травні 2016 року звернулося до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ним вимоги є законними і обґрунтованими, а позовна заява подана до суду з дотриманням установленого строку.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» строку звернення до суду, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Під час розгляду і вирішення цього спору суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду з вимогами про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення складає 1095 днів із дня, коли позивач дізнався про їх прийняття.
Такий висновок обґрунтований тим, що відносини позивача як платника податків та зборів з Одеською митницею ДФС, що виникають у сфері адміністрування митних платежів, врегульовано Податковим кодексом України. Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. У свою чергу ст. 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності тривалістю у 1095 днів.
Вирішуючи питання про дотримання ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» строку звернення до суду, колегія суддів враховує, що на час виникнення спірних правовідносин він визначався ст. 99 КАС України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов'язані зі здійсненням митного оформлення товарів, у тому числі з визначенням їх митної вартості, та може встановлювати інші строки звернення до суду з цим позовом, є Митний кодекс України.
Особливості оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників визначені у главі 4 розділу І Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими митні органи, організації або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
За правилами ч. 5 ст. 24 Митного кодексу України оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
У ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України закріплене загальне правило, згідно з яким рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Зазначені норми Митного кодексу України вказують на те, що саме податкові повідомлення-рішення митних органів оскаржуються виключно в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Натомість порядок оскарження інших рішень, дій або бездіяльності митних органів визначається іншими законами.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а, від 18 лютого 2021 року у справі № 826/14826/16, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/11843/16, рішення про коригування митної вартості товарів не є тотожним податковому повідомленню-рішенню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів лише встановлює результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 54, 55 Митного кодексу України, а податкове повідомлення-рішення приймається на інших підставах, створює інші правові наслідки та містить податкове зобов'язання для платника податків. У випадку звернення до суду із позовом про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів застосуванню підлягають положення ст. 99 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За правилами ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Зазначені норми права та правові висновки Верховного Суду у своїй сукупності вказують на те, що оформлення рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації мають іншу мету, ніж нарахування декларанту грошового зобов'язання.
Дослідивши рішення митного органу, які є предметом оскарження в цій справі, колегія суддів встановила, що вони не містять приписів чи розрахунків, які б вказували на суму митних чи інших платежів, які позивачу належить сплатити у зв'язку з їх прийняттям.
Отже, строк звернення до суду з вимогами про визнання протиправними і скасування вказаних рішень митного органу встановлений саме ч. 2 ст. 99 КАС України та становить шість місяців. Перебіг такого строку розпочинається з дня, коли ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» дізналося або повинне було дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під час судового засідання представник позивача не зміг зазначити точну дату отримання підприємством оскаржуваних рішень Одеської митниці ДФС, однак пояснив, що про їх існування стало відомо невідкладно, не пізніше як наприкінці вересня 2015 року.
Про обставини, які перешкоджали подати адміністративний позов у межах шестимісячного строку, обчисленого з дня, коли ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» стало відомо про порушення його прав та інтересів, представник позивача не повідомив.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» пропустило строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами без поважних причин.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У свою чергу ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України встановлює наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду.
За таких обставин адміністративний позов ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» підлягає залишенню без розгляду.
Отже, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС спростовують висновки суду першої інстанції, які стосуються визначення норми права, що встановлює строк звернення до суду з цим позовом та є підставою для скасування постанови суду від 09 листопада 2017 року.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 242, 238, 308, 310, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - скасувати.
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
Є.В. Чаку
Постанова складена у повному обсязі 04 жовтня 2021 року.