Справа № 640/17974/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
28 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
за участю секретаря Юрковець А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної судової адміністрації України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи»» № 206 від 29.04.2020;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної судової адміністрації України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 161/к від 01.07.2020;
- поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП «Інформаційні судові системи»;
- стягнути з Державної судової адміністрації України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.07.2020 по дату винесення рішення у справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не дотримано положень відповідного законодавства, а прийнятий наказ про звільнення позивача є необґрунтованим та протиправним. Зокрема, стверджує, що був позбавлений можливості ознайомитись належним чином з матеріалами службового розслідування та підготувати ґрунтовні зауваження і пояснення до акту службового розслідування, адже відповідач відмовив в задоволенні клопотання від 30.06.2020 про встановлення додаткових розумних строків, в той час як строк для ознайомлення із актом службового розслідування, який разом із додатками міститься в 4 томах на близько 1050 аркушах, тривав менше одного дня, а саме з 14 год. 05 хв. по 18 год. 00 хв. 30.06.2020. Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення його прав, передбачених абзацом 4 пункту 9 постанови КМУ від 13.06.2000 № 950. Також, звертає увагу суду, що відсторонення його від посади вчинено всупереч вимогам трудового законодавства та умовам укладеного контракту. Протиправність наказу № 206 від 29.04.2020 обґрунтовує, в тому числі, відсутністю в ньому таких підстав для відсторонення від виконання обов'язків, як: повідомлення про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності; складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення; вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, зазначає, що його відсторонення від виконання обов'язків за контрактом на час проведення перевірки не відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», а саме в наказі не зазначено про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні вказаного Закону, який перешкоджав би виконанню трудових обов'язків за контрактом. Стосовно наказу № 161/к від 01.07.2020, акцентує увагу на тому, що при прийнятті рішення за результатами службового розслідування відповідачем не були враховані пояснення позивача, таким чином відповідач не забезпечив принцип об'єктивності та неупередженості при прийнятті рішення щодо звільнення позивача з займаної посади та порушив права позивача, передбачені Конституцією України, Цивільним кодексом України, Кодексом законів про працю України, постановою КМУ від 13.06.2000 № 950. Оскільки власне звільнення вважає протиправним, позивач також просить суд поновити його на попередній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. З огляду на вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, за результатами конкурсного відбору наказом ДСА України від 28.05.2019 № 179/к ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та укладено контракт з генеральним директором підприємства від 28.05.2019 № 1/21-19.
Згідно з наказом від 30.05.2019 № 127-К ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків генерального директора підприємства з 30.05.2019.
В подальшому, службовими записками заступника голови ДСА України ОСОБА_2 , начальника управління інформатизації та судової статистики ОСОБА_3 , радника голови ДСА ОСОБА_4 від 15.04.2020 № 15.2-46/20, від 24.04.2020 № 15.2-49/20 повідомлено голову ДСА України про систематичне невиконання керівником Державного підприємства «Інформаційні судові системи» покладених на нього обов'язків та запропоновано розглянути питання щодо розірвання з ним контракту.
Згідно із наказом від 29.04.2020 № 206 відповідачем ініційовано проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи».
Наказом ДСА України від 01.07.2020 № 161/к ОСОБА_1 було звільнено з посади генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та припинено дію контракту.
Вважаючи вищезазначений наказ протиправним, а своє звільнення незаконним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, у відповідності до приписів пункту 16 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, здійснює Державна судова адміністрація України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.
13.06.2000 року Постановою Кабінету Міністрів України № 950 затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950).
Відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (далі - керівник органу).
Дія цього Порядку не поширюється на:
державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту;
осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов'язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.
Рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).
Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Якщо рішення щодо проведення службового розслідування приймається на виконання припису Національного агентства, керівник органу зобов'язаний повідомити про таке рішення Національному агентству протягом десяти робочих днів з дня надходження припису.
Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.
У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).
Члени комісії з проведення службового розслідування у разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов'язані письмово повідомити про це керівникові органу.
Керівник органу за результатами розгляду отриманого від члена комісії з проведення службового розслідування повідомлення про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує здійснення передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такого члена комісії.
Службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.
Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
Керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов'язкові для виконання доручення.
Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування.
Членам комісії надається право:
отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування;
ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;
отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу;
використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень;
вести протокол засідання комісії.
У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування;
3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;
4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;
5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:
факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;
обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
У разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.
Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.
Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.
У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.
У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.
Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.
Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.
За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.
У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування було прийнято на виконання припису Національного агентства посадова особа (орган), якій (якому) його адресовано, інформує Національне агентство стосовно висновків комісії про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій щодо усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.
За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.
Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством.
Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається в органі, яким проведено службове розслідування.
Копії акта службового розслідування надаються за рішенням керівника органу.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 29 квітня 2020 року № 206 Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи» виданий відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 152 та ч. 5 ст. 153 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ч. 3 ст. 99 ЦК України, постанови КМУ від 13.06.2000 № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» п. 60 та 61 Статуту ДП «Інформаційні судові системи», службових записок від 15.04.20 № 15.2-46/20 та від 24.04.20 № 15.2-49/20.
Пунктом 1 Наказу № 206 вказано: «Провести службове розслідування стосовно генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 на предмет фактів неналежного виконання керівником службових обов'язків, що призвели до значної матеріальної шкоди підприємству та шкоди інтересам держави, зазначеним в службових записках від 15.04.20 № 15.2-46/20 та від 24.04.20 № 15.2-49/20»
В пункті 5 Наказу № 206 вказано: на період службового розслідування:
- Відсторонити генерального директора ДП «ІСС» ОСОБА_1 від виконання обов'язків.
- Покласти виконання обов'язків генерального директора ДП «ІСС» на головного інженера ДП «ІСС» ОСОБА_5 .
Таким чином, з огляду на викладене, підставою для відсторонення від виконання обов'язків в Наказі № 206 визначена ч. 3 ст. 99 ЦК України в якій вказано, що повноваження члена виконавчого органу товариства можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Колегія суддів звертає увагу, що вказана стаття ЦК України регулює відносини між загальними зборами господарського товариства та членами виконавчого органу товариства, водночас ДП «ІСС» відповідно до його Статуту, ст. 74 ГК України є державним комерційним підприємством та не підпадає під поняття товариства, а генеральний директор державного підприємства не може вважатися членом виконавчого органу товариства в розумінні статті 99 ЦК України.
Частиною 2 ст. 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Згідно ч. 6 ст. 73 ГК України органами управління державного унітарного підприємства зокрема є керівник підприємства, який призначається (обирається) суб'єктом управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав). Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України "Про управління об'єктами державної власності".
Отже, враховуючи викладене, слід зазначити, що ч. 3 ст. 99 ЦК України не може бути правовою підставою для відсторонення від виконання обов'язків генерального директора ДП «ІСС», у зв'язку з чим, посилання в Наказі № 206 на ст. 99 ЦК України свідчить про відсутність законних підстав для відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків.
В свою чергу, щодо застосування Порядку № 950 як правової підстави відсторонення особи від виконання обов'язків, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку № 950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.
Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
З огляду на вищевикладене, слід зазначити, що відсторонення від виконання повноважень на посаді за рішенням керівника держоргану передбачену у разі:
- повідомлення держслужбовця про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності;
- складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене держслужбовцем;
- вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»
Колегія суддів звертає увагу, що вищевказані підстави відсторонення від виконання обов'язків відсутні у Наказі № 206, отже, Наказ № 206 є таким, що протирічить Порядку №950 є необґрунтованим та протиправним.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює особа, а також дане подання повинно бути обґрунтованим та мотивованим із зазначенням причин необхідності відсторонення від посади. Проте, такого подання головою комісії у даному випадку не було.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції» зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.
В свою чергу слід зазначити, що в Наказі № 206 не зазначено наявності у ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», який перешкоджав би виконанню ОСОБА_1 трудових обов'язків за контрактом.
Також, колегія суддів звертає увагу, що Наказ № 206 було прийнято зокрема на підставі службових записок від 15.04.2020 № 15.2-46/20, від 24.04.2020 № 15.2-49/20 заступника голови ДСА України ОСОБА_2., начальника управління інформатизації та судової статистики ОСОБА_3., радника голови ДСА ОСОБА_4.
При цьому необхідно зазначити, що вищевказані особи не є спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» зокрема передбачено, що спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ДСА України не дотримано положень Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування передбаченого чинним законодавством України та не враховано всіх обставин, які мали значення при прийнятті Наказу № 206, отже, Наказ № 206 прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.
Також, в Наказі № 206, як правову підставу для покладання виконання обов'язків генерального директора ДП «ІСС» на головного інженера ОСОБА_5. зазначено п. 60 Статуту підприємства.
В свою чергу слід зазначити, що пунктом 60 Статуту ДП «Інформаційні судові системи» передбачено, що у разі відсутності (тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки) Генерального директора Підприємства, Уповноважений орган управління на підставі відповідного листа (подання) Підприємства призначає виконуючого обов'язки Генерального директора Підприємства, який увільняється від цих обов'язків по закінченню періоду відсутності (тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки) Генерального директора Підприємства.
Однак, відповідного листа до ДСА України від ДП «ІСС» не надходило, а також у матеріалах справи такий лист (подання) відсутній.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу № 171-ОД від 13.09.2019 року про розподіл повноважень в ДП «ІСС» у випадку відсутності генерального директора його функції виконує перший заступник генерального директора, отже п. 5.2 Наказ-у № 206 в якому покладено виконання обов'язків генерального директора ДП «ІСС» на головного інженера ОСОБА_5 є таким, що протирічить п. 60 Статуту ДП «ІСС» та свідчить про порушення норм господарського законодавства.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наказ Державної судової адміністрації України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 206 від 29.04.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо наказу Державної судової адміністрації України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 161/к від 01.07.2020 року, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що підставою звільнення позивача із займаної посади відповідач у наказі від 01.07.2020 року № 161/к зазначив контракт від 28.05.2019 року №1/21-19 та акт службового розслідування стосовно генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_1 від 22.06.2020 року.
В пункті 1 наказу ДСА України від 01.07.2020 року № 161/к вказано - Звільнити ОСОБА_1 з посади генеральног директора ДП «Інформаційні судові системи» 02 липня 2020 року з підстав визначених піддпунктами «ж», «і» п. 5.3 Контракту від 28.05.2019 року № 1/21-19, відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України.
Пунктом 5.3 Контракту зокрема передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії у разі систематичного два чи більше разів невиконанням керівником без поважних причин обов'язків покладених на нього за контрактом.
Підпунктом «ж» Контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
Підпунктом «і» Контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном до закінчення терміну його дії у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Як вбачається з матеріалів справи позивач зазначає, що фінансовий план на 2019 рік не був виконаний у зв'язку з відсутністю фінансування з боку Державної судової адміністрації України заходів, передбачених фінансовим планом, відмовою від підписання договорів деякими судовими установами та відповідно здійснення оплати за фактично надані послуги та відсутністю реального впливу на них з боку Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за додержанням фінансової дисципліни.
В грудні 2019 року ДСА відмовилося затвердити скоригований фінансовий план Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на 2019 рік, який був наданий Державній судовій адміністрації України в установленому порядку, з метою приведення фінансових показників підприємства у фінансовому плані у відповідність до реальних фінансових показників дохідної та витратної частини діяльності підприємства. Значний внесок у невиконання дохідної частини діяльності підприємства відбувся у зв'язку з відміною ДСА України повідомлення про запуск ЄСІТС в дослідну експлуатацію та незатвердження в установленому порядку Положення про ЄСІТС, на підставі рішення ВРП України, що призвело до неможливості позивача надавати послуги по супроводженню та адмініструванню ЄСІТС, а також затвердження ДСА України наказом № 1906 нової концепції ЄСІТС, в якій передбачений інший порядок фінансування послуг по впровадженню та забезпеченню функціонування ЄСІТС.
Видатки на проведення звітної конференції ДП «ІСС» були передбачені у фінансовому плані підприємства на 2019 рік, та були відображені у звіті про виконання фінансового плану на 2019 рік. Видатки на закупівлю послуг фінансового лізингу на придбання транспортних засобів були передбачені в скорегованому фінансовому плані ДП «ІСС» на 2019 рік, який був поданий до ДСА в установленому порядку на затвердження. Інформація щодо безпідставної відмови від затвердження скорегованого плану ДП «ІСС» на 2019 рік, була отримана після проведення закупівлі послуг фінансового лізингу.
Збільшення показників «фактичних інших операційних витрат» на 338,7% були відображені у звіті виконання фінансового плану ДП «ІСС» за 2019 рік у зв'язку з неправильним віднесенням у фінансовому плані ДП «ІСС» на 2019 рік, затвердженого ДСА України, показників витрат, які формуються від отриманих від ДСА бюджетних надходжень за створення на адміністрування ЕСІТС, що прямо було зазначено у фінансовому аудиті ДСА, який проводився у липні 2019 року, та приведенням цих показників у відповідність до правил бухгалтерського обліку.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що згідно Додатку до Контракту державного підприємства, що є у державній власності № 1/21-13 від 28 травня 2019 року, Показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану, (який міститься в матеріалах справи т.1 а.с. 36) не відбулося допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості, оскільки кредиторська заборгованість за кварталами у 2019 році та у 2020 році становила - 22 442,00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наказ про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу шляхом дострокового розірвання контракту як особливої форми трудового договору є законним та обґрунтованим при дотриманні у сукупності таких умов, як наявність факту порушення працівником умов контракту, доведення факту порушення працівником контракту належними та допустимими доказами, прийняття рішення про дострокове розірвання контракту уповноваженою на те особою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що проведення службової перевірки та звільнення позивача за порушення умов контракту, а саме за систематичне невиконання без поважних причин фінансових планів підприємства та показників контракту є безпідставними.
Отже, з огляду на викладене вищевказаний наказ Державної судової адміністрації України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 161/к від 01.07.2020 року підлягає скасуванню.
В свою чергу позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» є похідною вимогою, тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою від 02.07.2020 року № 69/20 розмір заробітної плати за останні два місяці перед звільненням складає 8435,26 грн. у травні 2020 року за 19 робочих днів та 61299,42 грн. у червні 2020 року за 20 робочих днів, загальна сума 69734,68 грн. за 39 робочих днів.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за два повні місяці перед звільненням (травень 2020 року, червень 2020 року) становила 1788,06 грн. в день.
Розмір середньоденної заробітної плати був визначений шляхом ділення суми заробітної плати за травень-червень 2020 року - 69734,68 грн. на кількість робочих днів у вказаному періоді - 39 дні.
Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 передбачено, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Колегія суддів звертає увагу, що день звільнення є останнім робочим днем працівника, а тому розрахунок вимушеного прогулу слід визначати, починаючи з дня наступного після звільнення та завершувати датою прийняття судом рішення про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника.
Вимушений прогул позивача за період з 03.07.2020 року (дата, з якої позивач не перебуває у трудових відносинах) по 28.09.2021 року (дата ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про поновлення на роботі, яке підлягає примусовому виконанню) становить 311 робочих днів.
Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Державної судової адміністрації України на користь позивача дорівнює 556 086,66 грн. (311 робочих днів*1788,06 грн=556086,66 грн.)
Колегія суддів зазначає, що середній заробіток хоч і підлягає нарахуванню, проте правові підстави для його виплати позивачу згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України виникли саме 28 вересня 2021 року.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної судової адміністрації України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 206 від 29.04.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної судової адміністрації України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 161/к від 01.07.2020 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП «Інформаційні системи».
Стягнути з Державної судової адміністрації України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 липня 2020 року по 28 вересня 2021 року у розмірі 556 086,66 грн. (311 робочих днів*1788,06грн=556086,66 грн.)
Стягнути з Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 80 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна
Повний текст постанови складено 04 жовтня 2021 року.