Справа № 320/8521/20 Суддя першої інстанції: Лиска І.Г.
23 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Костюк Л.О. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Король Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємство «Білоцерківське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, яке ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
У вересні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ДП «Білоцерківське лісове господарство» за адресою: Київська обл., Сквирський р-н. м. Сквира, вул. Соборна, буд. 6, шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18 серпня 2020 року № 76.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що фактичне усунення чотирьох із семи порушень, зазначених в акті перевірки від 18 серпня 2020 року, підтверджується результатами перевірки, проведеної позивачем 13 листопада 2020 року. Також ДП «Білоцерківське лісове господарство» зазначає, що надавало суду першої інстанції докази, які підтверджують усунення ще двох порушень, які не були враховані та оцінені під час ухвалення рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що порушення, виявлені в ході перевірки 18 серпня 2020 року, не були усунуті в повному обсязі і продовжують створювати небезпеку для життя і здоров'я людей.
Відповідач подав відповідь на відзив, у якому зазначив про встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації та перегородки І типу з протипожежним перекриттям ІІІ типу між приміщенням котельні й адмінбудівлею.
Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Білоцерківське лісове господарство» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДСНС у Київській області провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Білоцерківське лісове господарство» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за підсумками якого склало акт від 18 серпня 2020 року № 76.
В ході проведення перевірки контролюючим органом було виявлено 7 порушень, які створюють ризики настання негативних наслідків у вигляді пожежі та надзвичайної ситуації. У зв'язку з цим Головне управління ДСНС у Київській області звернулося до суду з позовом, у якому просило застосувати до ДП «Білоцерківське лісове господарство» заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ДП «Білоцерківське лісове господарство» за адресою: Київська обл., Сквирський р-н. м. Сквира, вул. Соборна, буд. 6 до усунення порушень.
У якості підстав для звернення до суду з такими вимогами позивач визначив усі 7 порушень, які були виявлені під час перевірки та можуть призвести до загрози життю і здоров'ю людей, а саме:
1) не виконано захист адмінбудівлі та гаражу від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
2) дерев'яні конструкції горищного покриття адмінбудівлі не оброблено вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
3) приміщення адмінбудівлі, гаражу та котельні не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014;
4) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння;
5) допускається зниження рівня пожежної безпеки (приміщення котельні не відокремлене від адмінбудівлі протипожежною перегородкою І типу та протипожежним перекриттям ІІІ типу);
6) працівники не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту;
7) не проведено навчання керівного складу та посадових осіб з питань цивільного захисту, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням цивільного захисту.
У подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, Головне управління ДСНС у Київській області повторно провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Білоцерківське лісове господарство» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якого оформлені актом від 13 листопада 2020 року № 129.
Згідно з вказаним актом, станом на листопад 2020 року, із порушень, виявлених під час раніше проведеної перевірки, не усунутими залишилися такі 3 порушення:
1) не виконано захист адмінбудівлі та гаражу від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
2) приміщення адмінбудівлі, гаражу та котельні не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014;
3) допускається зниження рівня пожежної безпеки (приміщення котельні не відокремлене від адмінбудівлі протипожежною перегородкою І типу та протипожежним перекриттям ІІІ типу).
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Головного управління ДСНС у Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що Кодексом цивільного захисту України в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки. Суд першої інстанції зазначив, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним.
На переконання суду першої інстанції, виявлені порушення протипожежних норм не є формальними, а в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим експлуатацію будівлі слід зупинити до повного усунення таких порушень.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У відповідності до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Положеннями ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Зазначені норми права визначають загальні підстави для зупинення роботи підприємства та визначають, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки можуть мати наслідком звернення до суду з позовом за умови, що такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Перелік фактичних підстав для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначений у ст. 70 Кодексу цивільного захисту України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу однією з таких підстав є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно ч. 2 ст. 70 зазначеного Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Перевіряючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації нежитлової будівлі, колегія суддів враховує, що підставою для звернення до суду із цим позов стало виявлення дванадцяти порушень, що зазначені в акті перевірки від 18 серпня 2020 року № 76. У подальшому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення позапланової перевірки за зверненням ДП «Білоцерківське лісове господарство» підтвердило факт усунення відповідачем чотирьох порушень та встановило, що три порушення не були виправлені та продовжують створювати небезпеку для життя і здоров'я людей.
Відтак дослідженню судом апеляційної інстанції підлягають лише ті три порушення, які, за висновком позивача, продовжують існувати на час вирішення справи.
Обґрунтовуючи свої вимоги про зупинення експлуатації приміщення ДП «Білоцерківське лісове господарство», Головне управління ДСНС у Київській області посилалося на те, що:
- відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі, внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищена температура), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;
- відсутність протипожежної перегородки з нормованою межею вогнестійкості сприяє розповсюдженню диму та вогню до інших приміщень, ускладнює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння.
Отже, позивач навів обґрунтування того, у чому саме полягає загроза життю та здоров'ю, яку несе кожне із виявлених порушень.
У свою чергу позивач наполягає на тому, що невстановлення блискавкозахисту, автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не створює безпосереднього ризику виникнення та розвитку пожежі.
Колегія суддів враховує, що виявлені Головним управлінням ДСНС у Київській області порушення самі по собі не можуть призвести до пожежі, проте неусунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю. Відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення, зупинення (сповільнення) поширення та гасіння є такими порушеннями, за яких застосування крайнього заходу реагування - зупинення експлуатації будівлі, є виправданим.
Положення ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України пов'язують можливість звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі із самим фактом порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а не з існуванням небезпечного явища або процесу (пожежі), які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Вжиття зазначеного заходу реагування спрямоване на недопущення настання небезпечних явищ або процесів. Звернення до суду з відповідним позовом після виникнення пожежі, вибуху тощо не відповідає меті та завданням запобіжних заходів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а).
Також відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що на час ухвалення рішенням судом першої інстанції система пожежної сигналізації, автоматики та системи оповіщення людей про пожежу вже була встановлена в приміщенні Сквирського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство». Крім того було встановлено перегородку з вогнестійких матеріалів між котельнею та адмінбудівлею. У свою чергу з метою встановлення блискавкозахисту складено робочий проект, що погоджений листом Головного управління ДСНС у Київській області від 19 жовтня 2020 року № 5603-8978/1.
На підтвердження своїх доводів відповідач надав до суду копію договору № 01.10/20-1 від 01 жовтня 2020 року щодо надання послуг з розробки проектної документації на систему пожежної сигналізації та систему керування евакуюванням (СПС, СО), систему блискавкозахисту (БЗ), вогнезахист (вогнезахисне просочування) дерев'яних конструкцій покрівель (ВОД), укладеного з ТОВ «Спецпожзахист-Україна», разом з копіями рахунків на оплату, актів надання послуг, робочого проекту «Система блискавкозахисту», робочого проекту «Автоматична система пожежної сигналізації та системи керування евакуюванням».
Додатково ДП «Білоцерківське лісове господарство» надало докази проведення закупівлі необхідних матеріалів для встановлення блискавкозахисту. Водночас доказів фактичного проведення захисту адмінбудівлі та гаражу від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів до суду не надано.
З метою підтвердження встановлення систем протипожежного захисту позивач надав копію договору від 18 листопада 2020 року № 18112020-1 про надання послуг з монтажу систем протипожежного захисту в приміщеннях Сквирського лісництва (монтаж, пуск та налагодження системи пожежної сигналізації, автоматики та системи оповіщення людей про пожежу в приміщеннях Сквирського лісництва ДП «Білоцерківський лісгосп»), що укладений з ТОВ «Діавеста», разом із копіями акту приймання-передачі виконаної роботи, акту перевірки відповідності СПС, СО (системи протипожежного заходу) та рахунку про оплату послуг.
Крім того відповідач надав копію договору підряду про виконання ремонтних робіт контори Сквирського лісництва від 02 листопада 2020 року № 02/11, укладеного з ТОВ «Нафтогазпостач», а також копію видаткової накладної від 03 листопада 2020 року № 162 на закупівлю необхідних матеріалів (профіль металевий, скловата двох видів), які були передані підряднику для виконання робіт. ДП «Білоцерківський лісгосп» зазначає, що на час подачі апеляційної скарги між котельнею та адмінбудівлею наявна перегородка з вогнестійких матеріалів.
Надаючи правову оцінку зазначеним доказам, колегія суддів, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правову позицію Верховного Суду щодо визначення належних доказів усунення порушень, виявлених під час перевірки.
За висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
У той же час у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 зроблено висновок про те, що суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов'язковою, тощо. Саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з того, що при обранні належного доказу усунення порушення слід враховувати характер такого порушення, спосіб його усунення та особливості документального оформлення.
Так, факт усунення порушення, яке полягало, наприклад, у не проходженні навчання з питань цивільного захисту, не вимагає проведення повторної перевірки та може бути підтверджений підконтрольною установою шляхом надання документа, виданого працівникам за підсумками проходження відповідного навчання.
Натомість повноваженнями з перевірки встановленої системи протипожежного захисту та перегородки з вогнестійких матеріалів на відповідність встановленим вимогам наділений саме позивач в ході проведення позапланового заходу державного контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основним завданням Державної служби України з надзвичайних ситуацій є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів вважає, що належним доказом усунення порушення, яке полягало у відсутності системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, а також у відсутності перегородки та протипожежного перекриттям між приміщеннями котельні та адмінбудівлі, є саме результати повторної перевірки, проведеної Головним управлінням ДСНС у Київській області.
Однак в матеріалах справи відсутні докази звернення ДП «Білоцерківський лісгосп» після 13 листопада 2020 року до позивача новою заявою про проведення позапланової перевірки з метою підтвердження повного усунення виявлених порушень.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС у Київській області.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач наполягав також на тому, що постійно вживає заходи, спрямовані на приведення будівлі Сквирського лісництва у відповідність до встановлених вимог та просив врахувати, що більшість із виявлених позивачем порушень була усунута, у зв'язку з чим застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є необґрунтованим.
Разом з тим, при виборі заходу реагування суд враховує саме зміст виявленого порушення та оцінює наслідки, які можуть настати у разі продовження експлуатації приміщення без їх усунення. Визначальним для обрання заходу реагування є встановлення ступеню ризиків настання негативних наслідків для життя та здоров'я людей.
Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів враховує не послідовність дій, вчинених відповідачем з метою усунення порушень, а перевіряє чи є порушення, які продовжують існувати, такими, що створювати небезпеку для життя і здоров'я людей.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Білоцерківське лісове господарство» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємство «Білоцерківське лісове господарство» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Л.О. Костюк
В.В. Файдюк
Постанова складена у повному обсязі 04 жовтня 2021 року.