Справа № 320/3423/19
про залишення апеляційної скарги без руху
04 жовтня 2021 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2021 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Захист Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 5763,00 грн, а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 5763,00*150%= 8644,50 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що апелянт наразі не має фінансової спроможності сплатити судовий збір.
Ознайомившись із клопотанням апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.
Таким чином, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, надавши докази сплати судового збору.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято 15.04.2021 за правилами загального позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 30.08.2021.
З наведеного вбачається пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.
Апелянт звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обгрунтовано тим, що ним вже подавалась апеляційна скарга на оскаржуване рішення, яка ухвалою Шостого ААС від 27.07.2021 була повернута апелянту у зв'язку із неусуненням недоліків. Відтак, на переконання апелянта, він не позбавлений права повторного звернення до суду із апеляційною скаргою. Крім того, апелянтом наголошується на тому, що первинна апеляційна скарга була подана у межах процесуальних строків.
Однак, колегія суддів критично ставиться до зазначених доводів з огляду на те, що оскаржуване рішення було прийнято 15.04.2021, а первинна апеляційна скарга подана 17.06.2021. У первинній апеляційній скарзі апелянтом порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме зазначено, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано лише 25.05.2021. Проте, жодних доказів на підтвердження зазначеного факту апелянтом не було надано. Відтак, колегія суддів визнає необгрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення разом із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та шляхом сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина