Справа № П/320/443/20 Головуючий у І інстанції - Лисенко В.І.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
29 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кондраток А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради про визнання дій і відмови протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати відмову Управління соціального захисту населення Броварської міської ради призначити житлову субсидію за наявності боргу в оплаті житлово-комунальних послуг незаконною;
- зобов'язати відповідача призначити субсидію;
- визнати методику Управління соціального захисту населення Броварської міської ради щодо нарахування (обчислення) розміру обов'язкового відсотка платежу з залученням розміру пенсій (доходу осіб) протиправною;
- зобов'язати виконати розрахунок розміру обов'язкового платежу відповідно до прожиткового мінімуму та 15% його частини, що формує кількість таких частин у їх сукупності;
- визнати відмову Управління соціального захисту населення Броварської міської ради щодо права на подвійний розмір нормативної опалювальної площі в алгоритмі 42 м.кв. на кожну особу та 21 м.кв. на сім'ю;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради визнати подвійну норму на послугу опалення (теплопостачання);
- визнати відмову Управління соціального захисту населення Броварської міської ради не визнавати рішення Верховного Суду від 27.11.2018 та повернути норми споживання природного газу до норм, визначених постановою КМ України № 619 від 08.06.1996;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради застосовувати норми споживання природного газу в розрахунках пільг та субсидій відповідно до рішення суду;
- визнати відмову Управління соціального захисту населення Броварської міської ради надати абонементній платі (дротового телефонного зв'язку) ознаки за тарифами переговорного процесу, ознаки міжміського телефонного зв'язку.
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради визнати «абонементну плату» (стаціонарний телефонний апарат), як плату за тарифами (грн./хвилина), що відмінна від «абонентної плати» - фіксованої плати;
- визнати незаконною методикою розподіляти об'єм водоспоживання серед мешканців квартири, яка має (обладнана) лічильником води, що обслуговують квартиру на засадах якоїсь пропозиції;
- зобов'язати відмовитись від такого пропорційного розподілу;
- визнати протиправними діями Управління соціального захисту населення Броварської міської ради щодо відмови в призначенні субсидії тим мешканцям домогосподарства, які не працевлаштовані (не працюють);
- визнати дії Управління соціального захисту населення протиправними щодо відмови в призначенні субсидії особам, які фактично проживають без реєстрації до житла;
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Броварської міської ради в нормі права на додатковий розмір житлової площі 15 м.кв. в оплаті послуги квартплати відповідно до норм Міжнародної Угоди;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради визнати правову норму Міжнародної Угоди Закону України № 144/96-ВР 26.04.1996 та зазначити додаткову пільгу житлової площі 15 м.кв. до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно на його заяву від 08.11.2019відмовлено в призначенні житлової субсидії з огляду на наявність боргу, незважаючи на те, що позивачем додано заяву з проханням врахування окремих моментів при обчисленні субсидії. Наполягає, що субсидія призначається незалежно від доходів, а виходячи з конституційних норм доступності житла, що обумовлюється прожитковим мінімумом 15 % та незалежно від наявності акта обстеження домоволодіння. Також, стверджує, що обов'язкова частка платежу у розмірі 31,73 %, визначена відповідачем у відповідності до норм постанови КМУ від 27.07.1998 №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії», є протиправною. Стверджує, що показники формули Ро = Кд/Кг х Рг, за якою встановлюється розмір обов'язкового відсотка платежу, невірно застосовується відповідачем, оскільки частка плати має бути сталою на рівні 15% і не залежить від доходу членів домогосподарства. Крім того, позивач вважає, що відповідачем до сплати за опалення невірно розраховується площа у розмірі 11,8 кв.м. , виходячи із загальної площі квартири позивача 64,3 кв. м. Стверджує, що для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю), однак відповідач помилково трактує дану норму, та надає йому пільгу з розрахунку 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, що становить лише 52,5 кв.м. На думку позивача, правильний розрахунок площі становить - 42*2+21=105 кв.м., а тому просить суд визнати відмову УСЗН Броварської міської ради щодо права на подвійний розмір нормативної опалювальної площі в алгоритмі 42 кв.м. на кожну особу та 21 кв. м. на сім'ю протиправною та зобов'язати визнати подвійну норму на послугу опалення. Також позивач вважає, що відповідачем протиправно не визнається рішення ВСУ від 27.11.2018, яким скасовано дію норм споживання газу, які були затверджені відповідними постановами КМУ , а саме: з норми 3,3 м3 до 9,8м3 за наявності плити газової з ЦГВ та з 5,4 м3 до 18,3 м3 за відсутності ЦВГ та просить суд зобов'язати відповідача застосовувати норми споживання природного газу в розрахунках пільг та субсидій відповідно до рішення суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
При цьому суд виходив з того, що відмовляючи у призначенні субсидії, відповідач діяв у відповідності до п. 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, згідно з яким субсидія не призначається у випадку наявності боргу за житлово-комунальні послуги. При цьому,призначення субсидії позивачу може бути прийнято комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, проте позивач відмовився від проведення обстеження його домоволодіння. Судом було зазначено, що розмір субсидії визначається як різниця між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного КМУ обов'язкового відсотка платежу. Суд звернув увагу, що обов'язків відсоток платежу не є сталою величиною (15%), а визначається за формулою для кожного домогосподарства індивідуально, в залежності від доходів всіх зареєстрованих осіб домогосподарства та членів сім'ї осіб домогосподарства, а тому, позивач помилково вважає, що обов'язків відсоток платежу є сталим, не залежить від доходів зареєстрованих осіб домогосподарства та має застосовуватися у розмірі 15 %. В частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дії УСЗН Броварської міської ради відмови в призначенні субсидії тим мешканцям домогосподарства, які не працевлаштовані (не працюють) та визнати дії УСЗН протиправними щодо відмови в призначенні субсидії особам, які фактично проживають без реєстрації до житла судом було зазначено, що позивачем не надано жодних доказів про відмову у призначенні субсидії таким особам та не конкретизовано, чиї права в такому випадку є порушеними чи будуть порушені. Суд наголосив, що позивач по суті не згоден з нормами споживання, наведеними в постанові КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг» від 06.08.2014 №409 та з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 та вважає, що відповідач не повинен їх застосовувати при визначенні обсягів пільг на опалення, природний газ, розрахунку об'єму води, на які розповсюджується пільга. Позивач посилався на рішення Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, що відповідач протиправно його не визнає та не застосовує, проте дане рішення ніяким чином не встановлює обсяги газу, на які має пільги позивач та стосується інших правовідносин. В частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову УСЗН Броварської міської ради надати абонементній платі (дротового телефонного зв'язку) ознаки за тарифами переговорного процесу, ознаки міжміського телефонного зв'язку та зобов'язати УСЗН Броварської міської ради визнати «абонементну плату» (стаціонарний телефонний апарат), як плату за тарифами (грн./хвилина), що відмінна від «абонентної плати» - фіксованої плати, суд зазначає, що позивачем не конкретизовано, в чому полягає протиправність дій відповідача та позивач взагалі не користується послугами телефонного зв'язку.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в позові.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду учасники справи до суду не прибули, тому, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк». Також він надав заяву, в якій пояснив свою позицію щодо надання субсидії та розрахунку субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
19.11.2019 за наслідками розгляду заяви про призначення субсидії, відповідачем надана відповідь за вих. №01-10.1/191, що у відповідності до п.п.5 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019 №807, житлова субсидія не призначається у випадку наявної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.) на день звернення за призначенням субсидії. Оскільки у позивача наявна заборгованість у розмірі 13 754, 49 грн, питання про призначення субсидії буде розглянуто на засіданні комісії з питань надання субсидії, виходячи з конкретних обставин, на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, яке буде проведено у визначені діючим законодавством терміни, соціальними інспекторами управління.
За наслідками виходу соціальних інспекторів за адресою проживання ОСОБА_1 для проведення обстеження матеріально-побутових умов, інспекторами складено акт №2091 від 211.2019, в якому зафіксовано факт недопуску ОСОБА_1 інспекторів до квартири.
24.11.2019 року відповідачем надано відповідь на заяву від 08.11.2019 про призначення субсидії, в якій пояснено, що у відповідності до п.п.5 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019 №807, житлова субсидія не призначається у випадку наявної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.) на день звернення за призначенням субсидії. Оскільки у позивача наявна заборгованість у розмірі 13 754, 49 грн, питання про призначення субсидії буде розглянуто на засіданні комісії з питань надання субсидії, виходячи з конкретних обставин та беручи до уваги акт обстеження домоволодіння. Звернуто увагу, що ОСОБА_1 відмовився від проведення будь-якого обстеження житлового помешкання (даний факт зафіксований в акті від 22.11.2019 №2091). А відтак, питання призначення житлової субсидії (без наявного акту обстеження) буде здійснено на загальних підставах, без розгляду особових матеріалів особової справи на засіданні комісії з питань надання субсидій, виходячи з конкретних обставин.
06.12.2019 Управління СЗН Броварської міської ради надало відповідь позивачу на його заяву про призначення субсидії, в якому зазначило, що з жовтня 2019 року на опалювальний сезон субсидія призначена не була, у зв'язку з простроченою заборгованістю понад місяць оплати житлово-комунальних послуг. Рекомендовано сплатити заборгованість та звернутися з новою заявою, додавши декларацію про доходи.
28.10.2020 позивачем до відповідача подана заява про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за вих. №1146/1.
11.11.2019 року позивачем до відповідача подана заява про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк» за вих. №1111/4.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо надання пільги за користування квартирним телефоном, відповідач листом від 21.06.2012 за вих. №01-12/6790 надав відповідь, в якій зазначив, що тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку встановлюються Національною комісією з питань Регулювання зв'язку України, а УПСЗН Броварської міської ради здійснює відшкодування коштів підприємства за надані послуги пільговикам, а не встановлює тарифи, норми споживання та визначає терміни.
24.12.2019 відповідачем надано відповідь за вих. №01-10.1/253 на звернення позивача щодо роз'яснення стосовно розрахунку обов'язкового відсотка платежу для призначення субсидії на житлово-комунальні послуги, в якій зазначено, що у відповідності до п. 1 постанови КМУ «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії», розмір субсидії визначається як різниця між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного КМУ обов'язкового відсотка платежу. Пояснено, що обов'язків відсоток платежу визначається за формулою Ро=Кд/Кг*Рг. А тому, частка (обов'язків відсоток платежу), враховуючи формулу, становить 31,73% (7839, 31 грн/1 853 грн/2*15%= 31,73 грн; 7839, 31 грн - середньомісячний дохід на одного члена сім'ї позивача). Повідомлено, що обов'язковий відсоток платежу не є сталою величиною (15%), а визначається для кожного домогосподарства індивідуально, в залежності від доходів всіх зареєстрованих осіб домогосподарства та членів сім'ї осіб домогосподарства.
21.01.2020 відповідачем на звернення позивача щодо роз'яснення стосовно розрахунку обов'язкового відсотка платежу для призначення субсидії на житлово-комунальні послуги було надано аналогічного змісту за вих. №01-10.1/4.
01.03. 2019 позивач звернувся до УПСЗН Броварської міської ради з заявою про розподіл об'єму послуг холодного водопостачання, вказавши, що холодне водопостачання формується 2,4 м3, а гаряче - 1,6 м3. Просив виділити частку послуг, що належить пільговику та зіставити її з нормою, виділити частку до сплати.
20.03.2019 відповідач листом за вих. №С-490 повідомив позивача, що відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни надається 100% знижка за користування комунальними послугами. Соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами громадян, які мають право на пільги, визначені постановою КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409.Соціальні нормативи згідно постанови: для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 2,4 куб. метра на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води (на момент звернення позивача із заявою). Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами в межах соціальних нормативів, встановлених законодавством. Також повідомлено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги в статусі «особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни» та пільгами на житлово-комунальні послуги позивач користується в межах норм, встановлених законодавством
27.03.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виважено підійти до заяви від 01.03.2019 стосовно певного розподілу на 100 осіб послуги з водопостачання.
Розглянувши звернення ОСОБА_1 від 27.03.2019 щодо соціальної норми на надання пільги по сплаті послуги з водопостачання як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідач листом від 17.04.2019 за вих. №С-739 повідомив позивача, що відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни надається 100% знижка за користування комунальними послугами. Соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами громадян, які мають право на пільги, визначені постановою КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409. У разі відсутності квартирних приладів обліку води нарахування плати за користування здійснюється виконавцями/виробниками такої послуги згідно з соціальними нормативами, встановленими вищезазначеною постановою. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, у разі встановлення засобів обліку води в квартирі, їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців. Соціальні нормативи згідно постанови: для користування послугами з централізованого постачання холодної води - 2,4 куб. метра на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. метри на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води (на момент звернення позивача із заявою). Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами в межах соціальних нормативів, встановлених законодавством. Також повідомлено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги в статусі «особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни» та пільгами на житлово-комунальні послуги позивач користується в межах норм, встановлених законодавством.
Щодо звернення позивача до відповідача з заявою від 25.04.2019 про надання пільги по сплаті за теплопостачання як особі з інвалідністю внаслідок війни, листом від 11.05.2019 за вих. №С-972 відповідач повідомив, що позивач користується пільгами, встановленими п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в межах норм, встановлених постановою КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409, згідно якої норма у разі користування газом для опалювання житла становить 42 кв.м. на одну особу, яка має право на знижку та додатково 21 кв.м на сім'ю, а у разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, - 0,0431 Гкал на 1 кв.м. опалювальної площі на місяць в опалювальний період. Також позивача проінформовано, що він користується пільгою на комунальну послугу - централізоване опалення в багатоквартирному будинку, а відтак за користування газом для опалювання житла пільги не має.
19.03.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача про забезпечення його сім'ї з двох осіб нормою природного газу 19,6 м3 на місяць, а не 6,6 м3 шляхом звернення до відповідних структур та забезпечити його сім'ю нормою природного газу 18,3*2=36,6 м3 на місяць в період, коли відсутня (не надається) послуга гарячого водопостачання.
25.03.2019 відповідач листом за вих. №01-10.1/59 надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни надається 100% знижка за користування комунальними послугами. Соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами громадян, які мають право на пільги, визначені постановою КМУ «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 №409. Цією постановою для користування послугами з газопостачання встановлено такі норми споживання: за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання - 3,3 куб. метра на одну особу на місяць; за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 5,4 куб. метра на одну особу на місяць; за наявності газової плити та газового водонагрівача - 10,5 куб. метра на одну особу на місяць. Роз'яснено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги в статусі «особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни» та пільгами на житлово-комунальні послуги позивач користується в межах норм, встановлених законодавством.
02.04.2019 позивач звернувся із заявою до УСЗН Броварської міської ради за вих. №76/01-10, в якій зазначив, що відповідач при застосуванні нормативів газовикористання має взяти до уваги постанову КМУ від 27.01.2019 №46 та рішення ВСУ від 27.11.2018 щодо норм газу: плита газова з ЦГВ - 9,8 м3, плита газова без ЦГВ - 18,3 м3 на особу. У зв'язку з чим, просив розглянути його заяву від 19.03.2019 повторно.
22.06.2020 позивач звернувся із заявою до УСЗН Броварської міської ради за вих. №134/01-10, в якій просив у відповідності до Закону України "»Про верифікацію та моніторинг державних виплат», надати в письмовій формі нарахування державних виплат надавачам послуг (по кожному виду послуг) з моменту монетизації.
Розглянувши зазначену заяву, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 06.07.2020 за вих. №0110.1/119, в якій зазначив, що у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни надається 100% знижка за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання. Роз'яснено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги в статусі «особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни» та з жовтня 2020 року позивачу надаються пільги на житлово-комунальні послуги у грошовій безготівковій формі та нараховуються в межах норм, встановлених законодавством. Також, додано повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Вважаючи так дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 13 Закону № 3551-ХП, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги:
100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
100-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги'було створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - ЄДАРП).
На виконання вимог цієї постанови органи праці та соціального захисту населення забезпечують включення до ЄДАРП та підтримують в актуальному стані інформацію про осіб, які мають право на пільги відповідно до законів України.
Відповідно Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон №2017-III), державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.
Статтею 9 Закону № 2017-IIIвстановлено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.
До їх числа відносяться: гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; показники якості надання житлово-комунальних послуг.
Тобто, законодавчо визначено у Кабінету Міністрів України наявність компетенції формувати, встановлювати та затверджувати державні соціальні стандарти і нормативи користування послугами, на які надаються пільги та субсидії.
Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III видано постанову КМУ від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг», пунктом 3, якої встановлено соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги.
Даною постановою встановлено такі норми споживання:
- площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за послугу з управління багатоквартирним будинком становить 21 кв.м. на кожну особу та додатково 10,5 кв.м. на сім'ю;
- для користування послугою з централізованого холодного водопостачання - 2,0 куб. м. на одну особу на місць (до 01.05.2019 - 2,4 куб. м.);
- для користування послугою з централізованого водовідведення - 3,6 куб. м. на одну особу на місяць (до 01.05.2019 -4,0 куб. м.);
- для користування послугою з централізованого гарячого водопостачання - 1,6 куб. м. на одну особу на місяць;
- для користування послугами з електропостачання у житлових приміщеннях - 70 кВт*г на місяць на сім'ю з однієї особи і додатково 30 кВт*г на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше як 190кВт*г на місяць;
- для користування послугами з газопостачання - за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання - 3,3 куб. м. на одну особу на місяць;
- за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 5,4 куб. м. на одну особу на місяць;
- для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м. опалювальної площі на кожну особу та додатково 10,5 кв. м. на сім'ю.
Для сімей ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, що складаються лише з непрацездатних осіб, у разі користування газом для опалювання житла зазначена норма становить 42 кв. метри опалювальної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім'ю.
У разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 29.01.2004 зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, в статусі «Особа з інвалідністю II групи внаслідок війни», проживає в багатоквартирному будинку (послуги користування газом для опалення житла немає), тому користується пільгами на житлово-комунальні послуги в межах норм, встановлених законодавством.
У той же час, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення субсидії та стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні субсидії з огляду на наявність у нього боргу за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до постанови КМУ від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», якою затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до п. 5 Положення, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.
Згідно із п. 7 Положення, за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпунктах 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювальна площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку) і 7 пункту 6 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Як було зазначено вище, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.11.2019 про надання субсидії, за наслідками розгляду якої, відповідачем надана відповідь від 19.11.2019 за вих. №01-10.1/191, що у відповідності до п.п.5 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019 №807, житлова субсидія не призначається у випадку наявної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що перевищує 20 нмг (340 грн.) на день звернення за призначенням субсидії. Оскільки у позивача наявна заборгованість у розмірі 13 754, 49 грн, питання про призначення субсидії буде розглянуто на засіданні комісії з питань надання субсидії, виходячи з конкретних обставин, на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, яке буде проведено у визначені діючим законодавством терміни, соціальними інспекторами управління.
Проте, ОСОБА_1 не допустив інспекторів до свого помешкання про що було складено у акт №2091 від 22.11.2019.
У зв'язку з цим 06.12.2019 Управління СЗН Броварської міської ради надало відповідь позивачу на його заяву про призначення субсидії, в якому зазначило, що з жовтня 2019 року на опалювальний сезон субсидія призначена не була, у зв'язку з простроченою заборгованістю понад місяць оплати житлово-комунальних послуг. Рекомендовано сплатити заборгованість та звернутися з новою заявою, додавши декларацію про доходи.
Таким чином, колегія суддів, вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відмовляючи у призначенні субсидії, відповідач діяв у відповідності до п. 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, а тому позовні вимоги про визнання відмови УСЗН Броварської міської ради призначити житлову субсидію незаконною та зобов'язати відповідача призначити субсидію є необґрунтованими та безпідставними, а відтак не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання методики УСЗН Броварської міської ради нарахування (обчислення) розміру обов'язкового відсотка платежу з залученням розміру пенсій (доходу осіб) протиправною та зобов'язання виконати розрахунок розміру обов'язкового платежу відповідно до прожиткового мінімуму та 15% його частини, що формує кількість таких частин у їх сукупності, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії», за умови призначення житлової субсидії громадяни, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), сплачують житлово-комунальні послуги) в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, частку середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - частку їх сукупного доходу за попередній календарний рік (Ро), яка визначається за такою формулою: Ро=Кд/Кг*Рг.
Тобто, розмір субсидії визначається як різниця між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного КМУ обов'язкового відсотка платежу.
З відповіді відповідача вбачається, що частка для ОСОБА_1 становить 31,73% (7839, 31 грн/1 853 грн/2*15%= 31, 73 грн; 7839, 31 грн - середньомісячний дохід на одного члена сім'ї позивача).
Як вірно зауважив суд першої інстанції, обов'язків відсоток платежу не є сталою величиною (15%), а визначається за формулою для кожного домогосподарства індивідуально, в залежності від доходів всіх зареєстрованих осіб домогосподарства та членів сім'ї осіб домогосподарства, отже позивач помилково вважає, що обов'язковий відсоток платежу є сталим, не залежить від доходів зареєстрованих осіб домогосподарства та має застосовуватися у розмірі 15 %.
При цьому, також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що Кг має дорівнювати 1, оскільки законодавцем передбачено, що Кг=2, а тому відповідачем правомірно враховано саме цей показник під час обрахування обов'язкового відсотку платежу згідно формули Ро=Кд/Кг*Рг, де
Кд - коефіцієнт доходу домогосподарства - відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на дату, з якої призначається субсидія;
Кг - базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії - два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць (Кг = 2);
Рг - базова норма плати за житлово-комунальні послуги - 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства (Рг = 15).
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною відмови в призначенні субсидії тим мешканцям домогосподарства, які не працевлаштовані (не працюють), та особам, які фактично проживають без реєстрації до житла, суд зазначає,що позивачем не надано жодних доказів про відмову у призначенні субсидії таким особам та не конкретизовано, чиї права в такому випадку є порушеними чи будуть порушені.
А відтак, враховуючи вищевикладене, такі вимоги також не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнати відмову УСЗН Броварської міської ради щодо права на подвійний розмір нормативної опалювальної площі в алгоритмі 42 м.кв. на кожну особу та 21 м.кв. на сім'ю та зобов'язати УСЗН Броварської МР визнати подвійну норму на послугу опалення (теплопостачання); визнати незаконною методикою розподіляти об'єм водоспоживання серед мешканців квартири, яка має (обладнана) лічильники води, що обслуговують квартиру на засадах якоїсь пропозиції та зобов'язати відмовитись від такого пропорційного розподілу; визнати відмову УСЗН Броварської МР в нормі права на додатковий розмір житлової площі 15 м.кв. в оплаті послуги квартплати відповідно до норм Міжнародної Угоди протиправною та зобов'язати УСЗН Броварської МР визнати правову норму Міжнародної Угоди Закону України № 144/96-ВР 26.04.1996 та зазначити додаткову пільгу житлової площі 15 м.кв. до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; зобов'язати УСЗН Броварської МР визнати подвійну норму на послугу опалення (теплопостачання); визнати відмову УСЗН Броварської МР не визнавати рішення Верховного Суду від 27.11.2018 повернути норми споживання природного газу до норм, визначених постановою КМ України № 619 від 08.06.1996 протиправною та зобов'язати УСЗН Броварської МР застосовувати норми споживання природного газу в розрахунках пільг та субсидій відповідно до рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Pвертаючись до суду з зазначеними вище позовними вимогами, позивач по суті не згоден з нормами споживання, наведеними в постанові КМУ від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг» та з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 та вважає, що відповідач не повинен їх застосовувати при визначенні обсягів пільг на опалення, природний газ, розрахунку об'єму води, на які розповсюджується пільга.
Проте, як вірно зауважив суд першої інстанції, постанова КМУ від 06.08.2014 № 409 та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630 є чинним, в судовому порядку не скасовані, а відтак, у відповідача відсутнє право не враховувати їх при наданні пільг чи субсидії особам, які звернулися з відповідною заявою.
Крім того, позивач вважає, що відповідачем протиправно не визнається рішення ВСУ від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, яким скасовано дію норм споживання газу, що були затверджені відповідними постановами КМУ, а саме: з норми 3,3 м3 до 9,8м3 за наявності плити газової з ЦГВ та з 5,4 м3 до 18,3 м3 за відсутності ЦВГ та просить суд зобов'язати відповідача застосовувати норми споживання природного газу в розрахунках пільг та субсидій відповідно до рішення суду.
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суду, на яке позивач посилається, ніяким чином не встановлює обсяги газу, на які має пільги позивач, та стосується інших правовідносин.
Щодо позовних вимог в частині визнання відмови УСЗН Броварської міської ради надати абонементній платі (дротового телефонного зв'язку) ознаки за тарифами переговорного процесу, ознаки міжміського телефонного зв'язку та зобов'язати УСЗН Броварської міської ради визнати «абонементну плату» (стаціонарний телефонний апарат), як плату за тарифами (грн./хвилина), що відмінна від «абонентної плати» - фіксованої плати, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач послугами телефонного зв'язку не користується, а відтак є незрозумілим, в чому полягає порушення його прав та інтересів у даному випадку.
Таким чином, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена року 04.10.2021.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова