Номер провадження: 11-сс/813/1397/21
Номер справи місцевого суду: 521/5212/21 1-кс/521/4373/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.09.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання щодо:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох дітей, працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні №12021162470000414 від 08.04.2021 року,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року було задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_10 та продовжено ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 14.10.2021 року.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризики можливості обвинуваченого переховуватись від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати, а також із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Зміст вимог апеляційної скарги.
В своїй апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою з наступних підстав:
- на обґрунтування підозри, висунутої ОСОБА_7 слідчим не надано жодного доказу;
- ризики, заявлені слідчим у клопотанні необґрунтовані, а в матеріалах клопотання відсутні посилання на будь-який доказ, який би підтверджував наявність заявлених прокурором ризиків;
- не прийнято до уваги, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та на даний час потребує лікування у відповідних санітарних умовах, оскільки хворіє на двосторонню пневмонію та цукровий діабет та на даний час потребує термінового МРТ-обстеження та отримання специфічного лікування;
- слідчим суддею не зазначено, чому не можливо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Крім того, захисник зазначає, що до клопотання слідчого не зазначено будь-яких обставин, що перешкоджали здійснити процесуальні дії, які сторона обвинувачення вважає необхідним вчинити для завершення досудового розслідування.
На підставі викладеного, захисник підозрюваного в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: доповідь судді-доповідача; пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3, 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частина 5 статті 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали не в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Із матеріалів провадження вбачається, що в проваджені слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021162470000414 від 08.04.2021 року.
14.04.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
10.06.2021 року слідчим суддею строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 14.07.2021 року.
13.07.2021 року ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню продовжено до 5 місяців, а саме до 10.09.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2021 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 10.09.2021 року.
02.09.2021 року ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню продовжено до шести місяців, а саме до 14.10.2021 року.
Твердження апеляційної скарги захисника стосовно того, що підозра є необґрунтованою, на думку апеляційного суду не узгоджуються із нормами закону та фактичними обставинами, з огляду на наступні обставини.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав та обов'язків відповідно до чинного законодавства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою злочину, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення злочину, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчий суддя вірно зазначив, що вказані у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування,.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені у клопотання обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певними злочинами, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри та про можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України.
Крім того, слід зазначити, що стаття 279 КПК України передбачає, що в разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України.
Такими підставами для зміни повідомлення про підозру є: непідтвердження будь-якої події злочину, що інкримінується підозрюваному; відсутність в діяннях особи складу злочину; недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох злочинів з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру; непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність; встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчений злочин, повторність, продовжуваний злочин); встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в злочині (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб; встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність; наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним злочину, що не інкримінувався йому раніше.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно матеріалів клопотання та оскаржуваної ухвали, прокурор вважав за необхідне продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_7 , пославшись на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які на його думку не зменшились та не відпали.
Апеляційний суд, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України, одне з яких є тяжким, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, те що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які ймовірно вчинене за попередньою змовою групою осіб, погоджується з висновками слідчого судді, який обґрунтовано вважав, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність прокурором існування заявленого ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин з огляду на те, що вказаний ризик ухвалою слідчого судді від 15.04.2021 року було визнано необґрунтованим, будь яких нових обставин, які б обґрунтовували такий ризик сторона обвинувачення не зазначила, тому слідчий суддя вірно вважав, що надавати правову оцінку його існуванню не буде.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що заявлений прокурором та встановлений судом першої інстанції ризик того, що того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки згідно пояснень сторони захисту, потерпілі вже допитані слідчим суддею на стадії досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, що не заперечував прокурор під час апеляційного розгляду.
Апеляційний суд враховує, що згідно пояснень захисника, під час відкриття матеріалів кримінального провадження на виконання вимог ст.290 КПК України, стороною захисту було встановлено наявність доказів, а саме протоколів додаткових допитів потерпілих та інших підозрюваних, протоколи слідчих експериментів, які свідчать про можливу непричетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, що в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив прокурор.
Більш того, сторона захисту в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що непричетність ОСОБА_7 також може бути підтверджена оглядом жорсткого диску комп'ютера, вилученого працівниками поліції ще 13.04.2021 року під час обшуку будівлі ОСОБА_7 . Разом з тим до теперішнього часу такий огляд органами досудового розслідування не було проведено.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом з тим, за наявності у матеріалах кримінального провадження доказів можливої непричетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, прокурор не додав такі докази до заявленого ним клопотання про продовження підозрюваному строку дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а лише продублював раніше подані ним клопотання та додані до нього докази.
Зазначене, на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що значно знизився ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, зазначивши в оскаржуваній ухвалі обставини, які характеризують особу підозрюваного, а саме його вік та стан здоров'я, наявність міцних соціальних зв'язків в м. Одесі та майновий стан (є громадянином України, має постійне місце мешкання в місті Одесі, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом ІІ-ої групи з дитинства), відсутність судимостей, наявність постійного заробітку, репутацію підозрюваного, який позитивно характеризується за місцем проживання і в церковному приході, разом з тим не надав належної правової оцінки таким обставинам, які у своєї сукупності також свідчать про те, що значно знизився ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховування.
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що на даний час заявлені прокурором ризики значно знизилися та не виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а тому можливе застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж здійснення кримінального провадження.
Частина 5 статті 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Частина 4 ст.194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги сторони захисту, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції прокурор не довів існування обставин, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд відхиляє посилання прокурора на відсутність підстав для перегляду оскаржуваної ухвали у зв'язку з закінченням досудового розслідування, оскільки відповідно до ст.283 КПК України форами закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Разом з тим, згідно пояснень прокурора, жодна з таких дій станом на день розгляду справи апеляційним судом, прокурором не здійснена.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 2 ч.1 ст.409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційний суд, за результатами розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному, вважає за необхідне скасувати оскаржувану увалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.
Постановляючи нову ухвалу, апеляційний суд враховує доведеність прокурором продовження існування ризику того, що обвинувачений може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, однак доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового та найсуворішого запобіжного заходу (тримання під вартою) не ґрунтуються на беззаперечних доказах, апеляційний суд дійшов до висновку, що обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не буде відповідати меті застосування запобіжного заходу, передбаченої ст.177 КПК України, тому застосуванню підлягає більш м'який запобіжний захід, ніж той, який заявлений прокурором, у вигляді цілодобового домашнього арешту, який відповідно до ст.184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладанням на нього обов'язків передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч.5 ст.194 КПК України. Апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування та судового розгляду, а також зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст. 177, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.09.2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні №12021162470000414 від 08.04.2021 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він повинен відбувати домашній арешт без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі існування такого), або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнити з під варти ОСОБА_7 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання, покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.
Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , у вигляді домашнього арешту та контроль за його поведінкою покласти на співробітників Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Виконання ухвали в частині звільнення ОСОБА_7 , з під варти покласти на Державну установу «Одеський слідчий ізолятор (№21)».
Строк дії ухвали становить 60 діб, тобто до 28.11.2021 року, але не пізніше підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4