Номер провадження: 11-кп/813/864/21
Номер справи місцевого суду: 511/972/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.09.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської обл. ОСОБА_6 на ухвалу Біляївського райсуду Одеської обл. від 30.11.2020, про закриття кримінального провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Собківка, Уманського р-ну, Черкаської обл., громадянина України, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Зазначеною ухвалою суду 1-ої інстанції було задоволено клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та було закрито кримінальне провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на таке:
- кримінальне провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 виділене в окреме провадження з кримінального провадження №12015160390001123 від 18.09.2015 за ч.2 ст. 367 КК України, відповідно до ч.7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування в провадженні, виділеному в окреме провадження є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, тобто днем початку досудового розслідування кримінального провадження №12018160390000452 є 18.09.2015, у зв'язку з чим вимоги закону №2147-VІІІ від 03.10.2017, яким внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо обмеження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру застосуванню не підлягають;
- ОСОБА_7 повідомлено про підозру 13.03.2020, згодом, 12.05.2020 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018160390000452 продовжено до 3 місяців, а саме до 13.06.2020. В подальшому, 11.06.2020 стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, 12.06.2020 обвинувальний акт скеровано до суду;
- твердження суду відносно того, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 висунуто обвинувачення лише за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України не відповідає дійсності, оскільки в обвинувальному акті після викладення фактичних обставин чітко та зрозуміло викладено формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_7 , де зазначені час, місце, спосіб та інші обставини, які йому інкримінуються; - в порушення ст. 372 КПК України у вступній частині оскаржуваної ухвали зазначено лише прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого.
За таких обставин, прокурор ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу і повернути матеріали кримінального провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до Біляївського райсуду Одеської області для повторного проведення підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_9 підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями в повному обсязі та просив її задовольнити, натомість, ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань, зокрема, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії та процесуальні рішення.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Законодавець передбачив у кримінальному процесуальному законі відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, що у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.
Доводи прокурора ОСОБА_9 про незаконність оскаржуваного рішення суду 1-ої інстанції апеляційний суд визнає слушними, з огляду на таке.
Обґрунтовуючи своє рішення суд 1-ої інстанції заначив, що строк досудового розслідування кримінального провадження закінчився 23.01.2020, відповідно повідомлення ОСОБА_7 про підозру 13.03.2020, пред'явлення обвинувачення 11.06.2020 та скерування обвинувального акту до суду 12.06.2021 всупереч вимогам ст. 219 КПК України відбулося після закінчення строку досудового розслідування, у зв'язку з чим провадження у справі підлягало закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КК України.
Водночас, апеляційним судом встановлено, що постановою прокурора Роздільянської місцевої прокуратури Одеської обл. ОСОБА_10 від 26.04.2018, копія якої була долучена прокурором у судовому засіданні, кримінальне провадження №12018160390000452 було виділене з кримінального провадження №12015160390001123 від 18.09.2015.
Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.
Таким чином, днем початку досудового розслідування кримінального провадження №12018160390000452 є 18.09.2015, у зв'язку з чим вимоги Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017, яким внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо обмеження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру застосуванню не підлягають.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи прокурора ОСОБА_9 відносно того, що скерування обвинувального ату до суду 12.06.2020 відбулося в межах строків досудового розслідування, оскільки постановою в.о. керівника Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 12.05.2020 був продовжений строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018160390000452 до 13.06.2020 включно.
Також колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що у вступній частині оскаржуваної ухвали всупереч вимогам ст. 372 КПК України не зазначені дата народження обвинуваченого, місце його реєстрації та проживання.
Водночас, апеляційний суд оцінює критично доводи прокурора про те, що в обвинувальному акті чітко та зрозуміло викладено формулювання обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_7 , з огляду на те, що в обвинувальному акті в частині формулювання обвинувачення відсутнє посилання на ч.4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, а тричі зазначено формулювання обвинувачення за ч.2 ст. 358 КК України ( а.п. 7-8).
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що оскаржувана ухвала за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, а допущені судом 1-ої інстанції порушення не можуть бути усунені під час апеляційного розгляду, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 409 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Положеннями ст. 415 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування ухвали суду та призначення нового судового розгляду кримінального провадження.
Водночас, враховуючи, що діючим КПК не врегульовано питання призначення нового розгляду кримінального провадження після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про закриття кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати загальні засади кримінально процесуального кодексу, передбачені ст.ст. 7, 9 КПК.
Відповідно до положень ст.7 КПК, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
Також апеляційний суд виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК, згідно яких під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися засад законності.
За таких обставин, враховуючи викладені вище обставини, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської обл. ОСОБА_6 з доповненнями - задовольнити частково.
Ухвалу Біляївського райсуду Одеської області від 30.11.2020 про закриття кримінального провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України- скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження №12018160390000452 від 26.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України в суді 1-ої інстанції зі стадії підготовчого провадження в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4