Справа №766/4097/21
н/п 3/766/9653/21
04.10.2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли після доопрацювання з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 , 25.02.2021 року близько 18-50 годині знаходячись на розі вулиць Олександрівська, та Суботи в м. Херсоні в громадському місці вчинив сварку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в ході якої ображав їх нецензурною лайкою , тим самим вчинив дрібне хуліганство.
У діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд завчасно, повідомляв ОСОБА_1 , про судове засідання.
У судове засідання, призначене на 04.10.2021 р., ОСОБА_1 , не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить отримане ним СМС повідомлення особисто, що підтверджено довідкою наявною в матеріалах справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 , до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так, на підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 , суду було надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №650663 від 10.03.2021 р., в якому викладено обставини подій, які мали місце 25.02.2021 р., зокрема викладено, які саме дії вчинені ОСОБА_1 , розцінені як хуліганські, а саме: висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці;
- заявами ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , які просили прийняти міри стосовно ОСОБА_1 ,, який в громадському місці виражався на їх адресу грубою нецензурною лайкою, та надали копії відеозапису викладеного в заяві;
- рапортами капітана поліції Коляда С. ВП №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області від 20.09.2021 року.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, можна зробити наступні висновки.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Наведені докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчинених протиправних дій ОСОБА_1 , та підтверджують факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та свідчать про порушення останнім громадського порядку.
Не зважаючи на те, що факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №650663 складено 10.03.2021 року, який розподілено та передано 30.09.2021 головуючому Дорошинській В.Е., адміністративне правопорушення мало місце 25.02.2021 року, а тому строк притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП минув 25.05.2021 року, що виключає можливість провадження шляхом розгляду справи.
Враховуючи, що з моменту вчинення зазначеного діяння сплив тримісячний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.38, 173, 247 КУпАП -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, закрити у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська