Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 жовтня 2021 року Справа №520/4099/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Мереф'янської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Мереф'янської міської ради, (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення на IV сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання від 22.12.2020 при розгляді клопотання позивача від 26.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,0000 га із земель комунальної власності Мереф'янської міської ради, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області;
- зобов'язати відповідача на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 26.11.2020 подане відповідачем про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу оформленого відповідно до вимог чинного законодавства свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/4099/21.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначено, що у спірних правовідносинах він діяв у межах наданих повноважень, відтак, на думку відповідача, правові підстави для задоволення позову відсутні.
У період з 29.06.2021 по 23.07.2021 та з 20.08.2021 по 02.09.2021 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач, керуючись ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, 26.11.2020 звернулась до Мереф'янської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,0000 га із земель комунальної власності Мереф'янської міської ради за рахунок сформованої земельної ділянки (кадастровий номер 6325110700:05:003:0016, цільове призначення - 16 землі запасу, площею 14,6771 га), розташовану на території Мереф'янської міської ради.
Листом від 29.12.2020 №5579 на №01006-000014217-002-01 від 28.11.2020 позивача повідомлено про те, що заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Мереф'янської міської ради за межами населеного пункту місто Мерефа позивачу орієнтовною площею 2,0000 га за рахунок сформованої земельної ділянки (кадастровий номер 6325110700:05:003:0016) включено до порядку денного II сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання. За результатами проведеного голосування (за-0, проти-25,утримались-2), не брали участі у голосуванні-0). Рішення не прийняте.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Підставою виникнення спірних правовідносин, на думку позивача, слугував той факт, що відповідач, надаючи вказану відповідь, діяв всупереч норм Земельного кодексу України та не здійснив належного розгляду звернення позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення сесії про затвердження проекту землеустрою чи про відмову у затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявником листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
По суті позовних вимог суд зазначає, що такі регулюються Земельним кодексом України.
Відповідно п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частин восьмої-дев'ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
У відповідності до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Згідно ч. 5 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Згідно частини шостої статті 186-1 ЗУ України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами розгляду, зокрема, клопотання про затвердження проекту землеустрою, міською радою протягом двотижневого строку повинно прийматися відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Проте, як зазначалось, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою, відповідачем надано лише лист, тобто даний лист має інформаційний характер.
Крім того у даному листі взагалі не наведено підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Суд вказує, що у даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а - із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, у той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа, отже уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Відтак, наданий відповідачем лист, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.
Стосовно посилання відповідача на відкрите поіменне голосування (за-0, проти-25, утримались-2, не брали участі у голосуванні-0), суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, відповідно до Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови протягом двотижневого строку. При цьому кодекси в системі галузевих правових актів мають найвищу юридичну силу, яка знаходить прояв у можливості встановлювати, скасовувати або змінювати правові відносини.
При цьому суд зауважує, що приписи Земельного кодексу України покладають обов'язок на орган місцевого самоврядування, який складається з обраних депутатів, у визначені кодексом строки прийняти конкретне рішення за наявності визначених законом підстав та критеріїв, а не діяти на власний розсуд за межами приписів чинного законодавства.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відтак питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Мереф'янської міської ради (вулиця Дніпровська, будинок 213, місто Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ: 40968364) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Мереф'янської міської ради щодо неприйняття рішення на IV сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання від 22.12.2020 при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 26.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,0000 га із земель комунальної власності Мереф'янської міської ради, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області.
Зобов'язати Мереф'янську міську раду (вулиця Дніпровська, будинок 213, місто Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ: 40968364) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 26.11.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 04.10.2021.
Суддя О.В. Ніколаєва