Справа № 500/3794/21
01 жовтня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.48), просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 09.06.2021 №35220-54.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Позивач 25.06.2021 засобами поштового зв'язку отримав податкову вимогу від 09.06.2021 за №35220-54 про сплату пені в розмірі 70863,16 грн. Дії податкового органу щодо її видачі вважає протиправними, а саму податкову вимогу - такою, що підлягає до скасування з посиланням на визначення понять податковий борг, грошове зобов'язання, податкове зобов'язання, пеня, які наведені у статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та враховуючи порядок нарахування пені відповідно до статті 129 ПК України.
Вказує, що тлумачення статті 129 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приводить до висновку про те, що згідно абзацу «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, а згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
В силу пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення" Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
Також позивач наводить строки сплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, у відповідності до статті 57 ПК України.
У спірному випадку заборгованість по штрафних санкціях за порушення закону про патентування виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №001002303 від 25.02.2011 (прийнятому на підставі акта перевірки від 09.02.2011). На переконання позивача, строк нарахування пені розпочався у 2011 році (навіть з урахуванням факту оскарження) та завершився у 2014 році, а отже оскаржувана податкова вимога є протиправною.
Ухвалою суду від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26.07.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Тернопільській області проти позовних вимог заперечує (а.с.19-20). Вказує, що у лютому 2011 року Тернопільською ОДПІ проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала підприємцю ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 09.02.2011 №320/19/18/23/ НОМЕР_1 . На підставі акта перевірки, за порушення абз. 1 п. 2.2., абз. 1, 4, 5 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269, Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011, яким на підставі п. 1 абз. 3 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 95000,00 грн, яке вручено позивачу 03.03.2011.
В подальшому податкове повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011 позивач оскаржував в судовому порядку. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 у справі № 2-а/1970/1522/11, залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 (провадження №65520/11/9104) у позові відмовлено, податкове повідомлення-рішення визнане правомірним. У зв'язку із несплатою штрафних санкцій, грошове зобов'язання стало узгодженим.
В обґрунтування правомірності винесеної податкової вимоги, відповідач посилається на те, що відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 95067,52 грн. у тому числі по платежах: податок на доходи з фізичних осіб - 67,52 грн (основний платіж - 67,52 грн.); штрафні санкції за порушення закону про патентування - 95000,00 грн.
Згідно із пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Станом на 13.08.2020 з позивача стягнуто в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості за порушення закону про патентування суму 5323,92 грн, відповідно пеня в сумі 3943,19 грн нарахована за період з 21.05.2012 по 12.08.2020.
07.09.2020 ОСОБА_1 сплатив борг на суму 89608,56 грн, після сплати якої йому нараховано пеню у розмірі 66919,97 грн за період 21.05.2012 по 06.09.2020 на суму 70863,16 грн. На суму пені в розмірі 70863,16 грн Головним управлінням ДПС у Тернопільській області виставлено вимогу в порядку, передбаченому ПК України. Відповідач просить у позові відмовити.
17.07.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить ті самі мотиви, що й позовній заяві. Вказує, що відповідач безпідставно ототожнює поняття граничний строк погашення податкового зобов'язання та строк стягнення, що мають різні значення за своїм змістом, оскільки граничний строк погашення податкового зобов'язання -це строк протягом якого особа може добровільно сплатити податковий борг, а строк стягнення - це строк протягом якого уповноваженим суб'єктом здійснюються заходи з примусового стягнення коштів угодженого податкового зобов'язання, у тому числі через виконавче провадження.
Позивач вважає, що оскільки з моменту виникнення у відповідача права на нарахування пені пройшло більше 1095 днів, то таке нарахування пені є неправомірним та відповідне рішення про нарахування пені підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 28.07.2021 допущено процесуальне правонаступництво, замінено відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 44143637).
Ухвалою суду від 28.07.2021 задоволено клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 12.08.2021.
Ухвалою суду від 12.08.2021 розгляд справи відкладено до 23.09.2021, зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області надати суду розрахунок пені з поясненнями щодо порядку її нарахування відповідно до статті 129 ПК України.
У судове засідання 23.09.2021 позивач не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 23.09.2021 представник позивача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначила, що право на нарахування пені у контролюючого органу у відповідності до положень ПК України виникло з наступного дня після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем узгодження грошового зобов'язання. У спірному випадку грошове зобов'язання у зв'язку з судовим оскарженням вважається узгодженим з моменту ухвалення судового рішення, що набрало законної сили, а саме ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011. Після спливу 10 календарних днів для сплати платником податків грошового зобов'язання, таке перейшло у статус податкового боргу і у податкового органу виникло право нараховувати пеню. Проте в інтегрованій картці таке нарахування відображене з 21.05.2012, оскільки лише 18.05.2012 проведено рознесення відомостей про судове оскарження (можливо через несвоєчасне отримання судового рішення).
У судовому засіданні 23.09.2021 оголошена перерва до 01.10.2021 у зв'язку з необхідністю отримати додаткові пояснення від відповідача.
01.10.2021 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача (а.с.49-50). Також представник відповідача подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити у порядку письмового провадження без її участі (а.с.52).
З огляду на положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні 23.09.2021, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець у період з 12.06.2008 по 03.08.2018 та з 09.09.2020 по 30.12.2020 (а.с.39-40), взятий на податковий облік в контролюючих органах з 13.06.2008 як платник податків.
25.11.2011 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011 щодо ОСОБА_1 про те, що на підставі акта перевірки від 09.02.2011 №320/19/18/23/ НОМЕР_1 встановлено порушення абз. 1 п. 2.2., абз. 1, 4, 5 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269, за яке на підставі п. 1 абз. 3 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 95000,00 грн. Податкове повідомлення-рішення вручено позивачу 03.03.2011.
У подальшому податкове повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011 позивач оскаржував в судовому порядку. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 у справі № 2-а/1970/1522/11, залишеною без змін згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 (провадження №65520/11/9104) у позові відмовлено.
Відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 у справі №819/3280/133-а задоволено позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в Тернопільській області та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий боргу, у тому числі заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 95000,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011 (а.с.52-54).
Також судом на підставі даних інтегрованої картки ОСОБА_1 встановлено, що кошти на сплату штрафних (фінансових) санкцій перераховані платником податків до бюджету двома платежами:
13.08.2020 на суму 5323,92 грн, за період з 21.05.2012 по 12.08.2020 нараховано пеню в розмірі 3943,19 грн,
07.09.2020 на суму 89608,56 грн, за період 21.05.2012 по 06.09.2020 нараховано пеню у розмірі 66919,97 грн,
а всього нараховано пені на суму 70863,16 грн (а.с.22-23).
На суму пені в розмірі 70863,16 грн Головним управлінням ДПС у Тернопільській області виставлено податкову вимогу від 09.06.2021 №35220-54 (а.с.5).
Позивач не погоджується з податковою вимогою контролюючого органу, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
У цій справі спірним є питання нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Позивач вважає, що минули визначені ПК України строки для її нарахування та стягнення.
У статті 14 ПК України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної податкової вимоги) наведено визначення термінів, які вживаються у цьому Кодексі, відповідно до яких:
14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
14.1.152. погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;
14.1.153. податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;
14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;
14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок нарахування пені регламентовано статтею 129 ПК України.
Так, відповідно до пункту 129.1 цієї статті нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
У спірному випадку пеня нарахована позивачу у зв'язку з несвоєчасною сплатою ним суми грошового зобов'язання - штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, застосованої контролюючим органом за результатами податкової перевірки (тобто штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).
Таким чином, порядок та строки нарахування пені обчислюються у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а саме:
з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
по день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Про такий порядок нарахування пені зазначала представник відповідача, зауваживши на запитання суду, що право на нарахування пені виникає з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання. У спірному випадку - після спливу 10 календарних днів від дати узгодження грошового зобов'язання на підставі рішення суду від 14.12.2011, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (пункт 129.5 статті 129 ПК України). Отже, пеня нараховується і на штрафні (фінансові) санкції, що має місце у спірному випадку.
Разом з тим, з 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX. Відповідно до цього Закону включено пункт 129.9 у статтю 129 ПК України такого змісту:
« 129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:
129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
129.9.5. виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;
129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців;
129.9.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
Отже, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Положення ПК України, у тому числі статті 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми визначають лише момент коли розпочинається нарахування пені і закінчується. Відтак, «вислів за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків» вжитий у підпункті 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України необхідно розуміти як початок строку, визначеного ПК України для нарахування пені, який у спірному випадку визначається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, пеня нарахована
13.08.2020 у розмірі 3943,19 грн на суму 5323,92 грн за період з 21.05.2012 по 12.08.2020,
07.09.2020 у розмірі 66919,97 грн на суму 89608,56 грн за період 21.05.2012 по 06.09.2020 (а.с.22-23).
Контролюючий орган розпочав нарахування пені з 21.05.2012, тобто вважав, що саме з цього часу у нього виникло право нараховувати пеню платнику податків. Станом на 12.08.2020 та 07.09.2020 минуло більше 1095 днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
У спірному випадку оскаржувана вимога прийнята ГУ ДПС у Тернопільській області 09.06.2021, тобто під час дії пункту 129.9 статті 129 ПК України, який визначав, що нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Такі обставини дають підстави для висновку, що станом на 09.06.2021, на дату винесення оскаржуваної вимоги №35220-54, про сплату ОСОБА_1 пені в сумі 70863,16 грн така пеня відповідно до підпункту 129.9.1 статті 129 ПК України підлягала анулюванню як така, що нарахована після закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Відтак, у контролюючого органу не було підстав для прийняття 09.06.2021 та надіслання ОСОБА_1 податкової вимоги на суму пені, яка нарахована за період з 21.05.2012 по 06.09.2020.
Крім того, суд враховує положення статті 59 ПК України, які регламентують порядок надсилання податковий вимоги.
Так, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 29.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).
З огляду на наведені положення статті 59 ПК України у контролюючого органу також не було підстав для надсилання 09.06.2021 податкової вимоги позивачу, оскільки податковий борг відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, починаючи з 18.05.2012 не переривався, проте змінювалася сума, але в розумінні статті 59 ПК України це не є підставою для направлення платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням від 27.07.2015 у справі №819/3280/133-а за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 95000,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001002303 від 25.02.2011, податкова вимога щодо стягнення цього боргу надсилалась ОСОБА_1 03.01.2013 за №107 (а.с.52-54).
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність у Головного управління ДПС у Тернопільській області підстав для надіслання 09.06.2021 позивачу податкової вимоги №35220-54, а тому наявні правові підстави для визнання її протиправною та скасування. Позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому такі підлягають до задоволення з вищевикладених мотивів.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірності оскаржуваної податкової вимоги.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №29 від 05.07.2021 (а.с.12).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 09 червня 2021 року №35220-54.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код структурного підрозділу юридичної особи 44143637).
Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.