?
29 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/970/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (колегія суддів: Пашкіна С.А., Андрієнко В.В., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Полякова К. В.) у справі
за позовом першого заступника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт", 2. Львівської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності,
за участю представників:
прокуратури - Бересток Б. П.,
позивача - не з'явилися,
відповідача -1 - Кіцак М. С.,
відповідача - 2 - Гасяк Я. В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з'явилися,
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2020 року перший заступник прокурора Львівської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі - Міськрада) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" (далі - ТОВ "ЛембергМіт") та Львівської обласної ради (далі - Облрада), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Управління майном спільної власності Облради, про:
- визнання недійсним виданого Облрадою свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.07.2009 серії САС № 729154, а саме: на відділення фтизіопульмології А-2 площею 417,4 кв. м та гаража Б-1 30,2 кв. м, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24;
- витребування у ТОВ "ЛембергМіт" на користь Міськради цього нерухомого майна;
- скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "ЛембергМіт" на це нерухоме майно.
2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на те, що судовим рішенням у справі № 910/3581/17 визнано незаконним та скасовано рішення Облради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об'єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" (далі - рішення № 477), згідно з яким вона вирішила оформити за собою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об'єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області (пункт 6 рішення). У цьому ж судовому рішенні встановлені обставини належності спірного майна на праві комунальної власності територіальній громаді міста Львова. Тому Прокурор вважає незаконним відчуження Облрадою цього майна ТОВ "ЛембергМіт".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 26.02.2008 Облрада прийняла рішення № 477 (до нього внесені зміни згідно з рішенням від 02.12.2008 № 767), відповідно до пункту 6 якого вирішила оформити за собою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об'єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області, зокрема на Львівське комунальне медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія" у м. Львові по вул. Личаківській, 233: І фтизіатричне відділення площею 351,7 кв. м і пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення площею 433,0 кв. м. по вул. Устияновича, 14.
4. Рішенням Облради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" внесено зміни до рішення № 477, а саме: підпункт 30 пункту 6 доповнено у частині "Адреса", "Назва будівлі" та "Площа" рядками такого змісту: "м. Львів, вул. Личаківська, 233", "Гараж з коморою", "44,6"; "м. Львів, вул. Личаківська, 233", "Гараж", "24,2"; "м. Львів, вул. Лемківська, 24", "Відділення фтизіопульмонології", "417,4"; "м. Львів, вул. Лемківська, 24", "Гараж", "30,2".
5. Обставини законності прийнятого Облрадою рішення № 477 у частині пункту 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області на нерухоме майно розглядалося судами у межах справи № 910/3581/17.
6. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі № 910/3581/17, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та Верховного Суду від 14.01.2020, задоволено позов Міськради до Облради про визнання незаконним та скасування рішення № 477.
7. У цій же справі № 910/3581/17 судами встановлено, що на підставі рішення № 477 за Облрадою на праві комунальної власності зареєстровано нерухоме майно за вищевказаними адресами у місті Львові по вул. Лемківській, 24, вул. Устияновича, 14, вул. Замарстинівській, 81, 83 і 274, вул. Личаківській, 233, вул. Кордуби, 4а.
8. Водночас рішенням Облради від 08.07.2008 № 669 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров'я" надано згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області восьми лікувальних закладів, серед яких Львівське комунальне міське медичне об'єднання "Фтизіопульмонологія" (м. Львів, вул. Лемківська, 24) та Комунальний львівський міський шкірно-венерологічний диспансер (м. Львів, вул. Замарстинівська, 83).
9. Ухвалою Міськради від 10.07.2008 № 1939 постановлено погодити передачу у спільну власність Облради цих же восьми закладів охорони здоров'я, у тому числі Комунального львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру та Львівського міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія". Забезпечення передачі закладів покладено на Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики у термін до 01.10.2008.
10. З посиланням на рішення від 08.07.2008 № 669 та ухвалу 10.07.2008 № 1939 Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Управління майном спільної власності Львівської міської ради склали акт приймання-передачі восьми закладів охорони здоров'я з зазначенням їх юридичної адреси, балансової та залишкової вартості, зокрема і Львівського комунального міського медичного об'єднання "Фтизіопульмонологія".
11. Під час розгляду справи № 910/3581/17 судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо розмежування правового статусу закладів охорони здоров'я, що передавалися згідно з рішенням Облради від 08.07.2008 № 669 та ухвалою Міськради від 10.07.2008 № 1939 до моменту цієї передачі, зокрема, учасниками справи визнано право комунальної власності Міськради на ці заклади.
12. Одночасно судами у межах справи № 910/3581/17 також установлено, що рішення про передачу Облраді цілісних майнових комплексів закладів охорони здоров'я, яке би потягло за собою зміну форми власності об'єктів нерухомого майна, в яких розташовувалися такі заклади, не приймалося органом місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність необхідного для цього волевиявлення та відповідно неправомірність винесення Облрадою рішення № 477 у його оскаржуваній частині через відсутність необхідної компетенції.
13. Тобто за висновками судів у справі № 910/3581/17 заклади охорони здоров'я, які розміщувалися у приміщеннях, щодо яких виник спір, станом на момент прийняття рішення № 477 належали територіальній громаді міста Львова на праві комунальної власності, а отже відчуження такого майна відбулося за відсутності волі власника - Міськради.
14. 13.07.2009 Облрадою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 729154 на відділення фтизіопульмології літ. А-2 площею 417,4 кв. м та гараж Б-1 30,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24.
15. Рішенням Облради від 21.03.2017 № 401 "Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області" об'єкт за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24 (будівля літ. А-2 площею 417,4 кв. м та гараж Б-1 площею 30,2 кв. м) включено у перелік об'єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
16. Згодом ці будівлю та гараж придбано ТОВ "ЛембергМіт" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук Вікторією Євгенівною і зареєстрованого за № 325.
17. За цим договором Управління майном спільної власності Облради як продавець на підставі рішення VІ чергової сесії VII скликання "Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області", протоколу проведення аукціону від 08.06.2017, наказу Управління майном спільної власності Облради від 08.06.2017 за № 24-в "Про приватизацію будівлі та гаражу за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24" передало у власність ТОВ "ЛембергМіт" як покупцю нежитлову будівлю літ. А-2 (А-два) площею 417,4 кв. м та гараж літ. Б-1 (Б-один) площею 30,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, буд. 24.
18. Згідно з пунктом 1.1. цього договору право власності Облради на це нерухоме майно підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Облрадою 13.07.2009 на бланку серії САС № 729154 згідно з рішенням XXI сесії V-го демократичного скликання Облради та рішенням XXXIX сесії V-го демократичного скликання від 30.06.2009 за № 937 та від 26.02.2008 за № 477, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.07.2009, про що свідчать витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий обласним комунальним підприємством Облради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 15.07.2009 за № 23307861, реєстраційний номер 27771490; інформаційна довідка 90372210 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана 23.06.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В. Є., дата державної реєстрації права власності продавця на нерухоме майно, що є предметом цього договору, - 08.12.2016, номер про право власності 17961563, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1113875046101.
19. Пунктами 1.3., 1.4., 3.1. договору визначено, що відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки, виданого фізичною особою - підприємцем Питуляк Н. С., затвердженого наказом Управління майном спільної власності Облради від 17.05.2017 № 19-в "Про затвердження висновку про вартість будівлі та гаражу за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24", ринкова вартість об'єкта оцінки без ПДВ станом на 30.04.2017 становить 4 653 300 грн та ПДВ - 930 660 грн, ціна продажу згідно з договором купівлі-продажу - 5 583 960 грн (у тому числі ПДВ 930 660 грн).
20. 25.07.2017 між Управлінням майном спільної власності Облради та ТОВ "ЛембергМіт" підписано акт приймання-передачі спірного нерухомого майна.
21. 06.02.2020 Прокурор направив Міськраді листа № 05/1-42вих-20 щодо судового рішення у справі № 910/3581/17, яким визнано незаконним і скасовано рішення від 26.02.2008 № 477, в якому запросив відомості про перебування комунального майна, розташованого за вищевказаною адресою, у приватній власності ТОВ "ЛембергМіт", а також просив надати документи щодо цього майна та повідомити про вжиті заходи претензійно-позовного характеру з метою повернення його у комунальну власність.
22. Міськрада надала Прокурору копії документів (лист від 21.02.2020 № 2602-вих-13355).
23. 14.04.2020 Прокурор повідомив Міськраду про підготовлення позовної заяви до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в її особі до ТОВ "ЛембергМіт" про витребування спірного нерухомого майна та скасування державної реєстрації права приватної власності, а 15.04.2020 звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
24. 26.01.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, про задоволення позову повністю.
25. Судові рішення мотивовані тим, що відчуження спірного нерухомого майна відбулося за відсутності волі власника - територіальної громади міста Львова в особі Міськради. Оскільки рішення Облради № 477 про перебування спірного майна у її власності скасовано у судовому порядку, то наявні правові підстави для витребування його у добросовісного набувача - ТОВ "ЛембергМіт", якому Облрада відчужила це майно. З огляду на те, що підставою видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності Облради на спірне нерухоме майно було її рішення № 477, яке визнано незаконним і скасовано у судовому порядку, то це свідоцтво також визнано недійсним.
26. До того ж судами перевірено доводи ТОВ "ЛембергМіт" щодо недотримання Прокурором порядку подання цього позову і пропуску ним позовної давності та спростовано їх з посиланням на те, що право на цей позов виникло у Прокурора з моменту набрання законної сили судовим рішенням від 23.09.2019 у справі № 910/3581/17, оскільки саме цим рішенням скасовано рішення № 477 у частині, що стосується спірного нерухомого майна, відповідно до цього часу Міськрада була обмежена у можливості захисту свого порушеного права.
27. Спростовано також доводи ТОВ "ЛембергМіт" про невідповідність оскаржуваних судових рішень практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенню від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства".
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
28. ТОВ "ЛембергМіт" у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
29. Доводи касаційної скарги обґрунтовані таким:
- судове рішення у справі № 910/3581/17 не має преюдиційного значення для цієї справи, оскільки воно стосувалося власників закладів охорони здоров'я і не має відношення до спірних об'єктів нерухомості;
- вважає, що Прокурор не довів права власності територіальної громади міста Львова в особі Міськради на спірне майно, оскільки у неї відсутні документи на підтвердження цих обставин, тому стверджує, що Міськрада ніколи не була його власником і позбавлена права на звернення з цим позовом на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- поза увагою судів попередніх інстанцій залишився договір купівлі-продажу майна від 23.06.2017, укладений між ТОВ «Лембергміт» та Облрадою, тоді як суди за його наявності незаконно витребували у позивача спірне майно. Тобто за умови дійсності рішення Облради від 21.03.2017 № 410, яким дозволено приватизувати способом аукціону визначені у рішенні об'єкти, у тому числі спірне нерухоме майно, а також дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.2017, вважає, що витребування спірного нерухомого майна з власності ТОВ «ЛембергМіт» є неправомірним;
- невідповідність оскаржуваних судових рішень практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенню від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства", в якому йдеться про неприпустимість позбавлення покупця отриманого від держави майна в разі порушення з боку публічного органу;
- Прокурор не обґрунтував наявність обставин, необхідних для здійснення ним представництва в суді законних інтересів держави в особі Міськради, адже, на думку ТОВ "ЛембергМіт", не звернення Міськрадою з позовом до суду самостійно протягом двох календарних місяців не може бути підставою для представництва Прокурором її інтересів згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру»;
- вважає, що позовна давність для звернення Прокурора в інтересах Міськради до суду з цим позовом спливла і відсутні підстави для її поновлення, оскільки вона почалася не з моменту набрання законної сили судового рішення у справі № 910/13969/18 про визнання недійсним рішення № 477, а з 05.07.2015 - моменту надсилання Головою м. Львова Голові Облради листа № 1104-вих-525, так як саме з цього часу Міськраді стало відомо про свідоцтво про право власності та державну реєстрацію речових прав спірного майна, що встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/13969/18.
30. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, як вважає ТОВ "ЛембергМіт", апеляційний господарський суд ухвалив судове рішення без урахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16, від 27.03.2018 у справах № 916/1979/15, № 916/723/15, від 10.06.2020 у справі № 906/585/19, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 27.02.2018 у справі № 916/2066/15, від 23.05.2018 у справі № 916/1166/17, від 14.03.2007 у справі 21-8во07, від 20.10.2020 у справі № 915/1022/18, від 09.09.2020 у справі № 905/1068/18, від 16.07.2020 у справі № 200/2494/19, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 19.05.2020 у справі № 33/5009/8037/11, від 22.01.2020 у справі № 916/521/18, від 30.04.2020 у справі № 908/61/13, від 09.04.2020 у справі № 10/Б-743, від 02.12.2015 у справі № 6-89цс15 та від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
31. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що суди обох інстанцій правильно наголосили про перебування спірного майна станом на момент прийняття рішення № 477 на праві комунальної власності у територіальної громади міста Львова з посиланням на установлення цього факту у судовому рішенні у справі № 910/3581/17, тому вважає, що вони дійшли правильного висновку, що його відчуження відбулося за відсутності волевиявлення власника, оскільки згодом рішення Облради № 477 визнано незаконним і скасовано.
32. Управління майном спільної власності Облради у відзиві на касаційну скаргу просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у позові Прокурора, посилаючись на помилковість посилань судів попередніх інстанцій на судове рішення у справі № 910/3581/17, оскільки, як воно вважає, Міськрада свідомо виявила свою волю на передання спірного майна. Оскільки договір купівлі-продажу від 23.06.2017, яким завершилася процедура приватизації, був укладений до того як рішення Облради № 477 у судовому порядку визнано недійсним, то стверджує, що ТОВ "ЛембергМіт" не знало і не могло знати про те, що спірне майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Зауважує також на пропуску строку позовної давності.
33. 28.09.2021 представник Управління майном спільної власності Облради звернувся до Верховного Суду з заявою про розгляд справи без його участі через перебування його у відпустці за сімейними обставинами, повідомив, що підтримує касаційну скаргу ТОВ "ЛембергМіт" і просить її задовольнити.
34. 29.09.2021 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "ЛембергМіт" стосовно пропуску позивачем позовної давності, відсутності у нього права власності на спірне майно та порушення у випадку залишення без змін судових рішень статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно права власності ТОВ "ЛембергМіт", які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги.
35. Відповідно до приписів частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною четвертою статті 13, частиною першою статті 118 цього ж Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга).
36. Отже, скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк. За цих обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.
Позиція Верховного Суду
37. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для витребування у ТОВ "ЛембергМіт" нерухомого майна унаслідок скасування у судовому порядку рішення Облради № 477.
38. Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
39. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 цього ж Кодексу якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
40. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
41. Оскільки спірне майно вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Львова на підставі рішення Облради № 477, скасованого в судовому порядку у справі № 910/3581/17, волі територіальної громади міста Львова на таке вибуття не було.
42. Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування цього майна в порядку статті 388 ЦК України і колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності порушених прав Львівської міської ради та правових підстав для звернення останньої до суду з цим позовом.
43. Поряд з цим до вирішення спору ТОВ "ЛембергМіт" звернулося із заявою про застосування позовної давності, в якій стверджувало, що позовна давність у цій справі має обчислюватися з моменту, коли Львівській міській раді стало відомо про вибуття майна з її власності.
44. Так, 05.07.2015 Голова міста Львова звертався до Голови Львівської обласної ради з листом № 1104-ВИХ-525, в якому зазначав, що за інформацією відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції свідоцтво про право власності на об'єкти (яке є предметом позову у цій справі) видане на підставі рішення Облради № 477. Тобто за твердженнями ТОВ "ЛембергМіт" Львівській міській раді було відомо про факт вибуття спірного майна з її власності щонайменше з 05.07.2015, тоді як позов у цій справі подано Прокурором лише 15.04.2020 після ухвалення судового рішення у справі № 910/3581/17, предметом спору в якій було рішення Облради № 477. До того ж Облрада ще у 2008 році прийняла рішення про оформлення за собою права власності, а 13.07.2009 видала свідоцтво про право власності.
45. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
46. Оскільки право власності територіальної громади міста Львова на спірне майно було порушено в момент його вибуття з його комунальної власності, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язується з моментом, коли Львівська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи.
47. У цій же постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 наголошено на тому, що закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи і перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.
48. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 711/802/17 та від 06.06.2018 у справі № 520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковувався з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.
49. У зв'язку з викладеним висновок судів попередніх інстанцій про те, що право на цей позов виникло з моменту набрання законної сили судовим рішенням від 23.09.2019 у справі № 910/3581/17, в якій скасовано рішення Облради № 477, а до цього часу Міськрада була обмежена у можливості захисту свого порушеного права, є передчасним та зробленим без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.
50. З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи ТОВ "ЛембергМіт", наведені у касаційній скарзі, щодо неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 261, 267 Цивільного кодексу України, викладеного у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16.
51. Оскільки передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження знайшла своє підтвердження внаслідок неврахуванням судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, і при цьому суди припустилися неправильного застосування приписів цього ж Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування судових рішень у цій справі та передання її на новий розгляд до місцевого господарського суду.
52. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові та з'ясувати обставини початку позовної давності за наявних у справі доказів, встановити факт наявності/відсутності її пропуску з урахуванням наявних у справі доказів і вищевикладеного, наявності/відсутності підстав для визнання його поважним та в залежності від встановленого вирішити цей спір.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
54. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Судові витрати
55. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 914/970/20 скасувати.
3. Справу № 914/970/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич