04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15767/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021
(головуючий - Кропивна Л.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021
(суддя - Стасюк С.В.)
у справі № 910/15767/20
за позовом Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут "Автопром"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України
про стягнення 720 000, 00 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут "Автопром"
до Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України
про стягнення 330 000,00 грн,
У 2020 році Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України (далі - ІТГІП НАН УКРАЇНИ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут "Автопром" про зобов'язання повернути зайво сплачений аванс у розмірі 720 000,00 грн.
У 2020 році у межах справи №910/15767/20 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут "Автопром" (далі - ТОВ НДІ "Автопром") звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ІТГІП НАН УКРАЇНИ про стягнення 330 000,00 грн за виконані роботи за договором на виконання складової частини дослідно - конструкторської роботи "Сфера" - дослідно - конструкторської роботи "Сфера З" №11- 19 від 19.04.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/15767/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021, у задоволенні первісного позову ІТГІП НАН УКРАЇНИ до ТОВ НДІ "Автопром", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України про стягнення надмірно сплаченого авансового платежу у розмірі 720 000,00 грн відмовлено, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладено на ІТГІП НАН УКРАЇНИ, зустрічний позов ТОВ НДІ "Автопром" до ІТГІП НАН УКРАЇНИ про стягнення 330 000,00 грн задоволено, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладено на ІТГІП НАН УКРАЇНИ, стягнуто з ІТГІП НАН УКРАЇНИ на користь ТОВ НДІ "Автопром" 330 000,00 грн основного боргу та 4 950,00 грн судового збору.
31.08.2021 ІТГІП НАН УКРАЇНИ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/15767/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ІТГІП НАН УКРАЇНИ, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №910/15767/20 за первісним позовом є стягнення коштів у сумі 720 000,00 грн та за зустрічним позовом - стягнення заборгованості в розмірі 330 000,00 грн. Оскільки предметом спору в цій справі що за первісним позовом, що за зустрічним позовом є стягнення суми меншої, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 1 051 000,00 грн), то у розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №910/15767/20 за первісним та зустрічним позовом є стягнення суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ІТГІП НАН УКРАЇНИ подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІТГІП НАН УКРАЇНИ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/15767/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/15767/20.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Г.О. Вронська
Н.М. Губенко