30 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/1606/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
у складі судді Білоусова С.М.
від 18.01.2021
та на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.
від 29.04.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»
до Комунального підприємства «Теплоенерго»
про стягнення грошових коштів,
за участю представників:
від позивача: Дятлова М.В.
від відповідача: не з'явилися.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Теплоенерго» заборгованості за електричну енергію в сумі 347 174,68 грн.
Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що відповідач не виконав зобов'язання, яке виникло у нього на підставі рішення комісії по розгляду актів від 26.10.2017, не здійснив розрахунок та за ним рахується заборгованість в розмірі 347 174,68 грн.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що при визначенні суми, що підлягає стягненню, ним було допущено описку, у зв'язку з чим ціна позову у справі №917/1606/20 становить 347 174,67 грн.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Комунальне підприємство «Теплоенерго» заявило клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на те, що у провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/527/19 за позовною заявою Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Комунального підприємства «Теплоенерго» про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, у сумі 347 174,67 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/527/19, яке набрало законної сили, у задоволенні позову було відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення із позовом у справі № 917/1606/20 Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» зазначило те, що:
- 05.10.2017 працівниками Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на об'єкті відповідача, ЦТП - 57.2, що розташований за адресою: м. Кременчук, пр-т Героїв Бреста, було виявлено пошкодження приладу обліку електричної енергії у вигляді розбитого скла, про що складений акт про порушення №00002806, який є основним доказом такого порушення;
- у рішенні комісії, оформленому протоколом 26.10.2017 №00002806, зроблено висновок про правомірність проведення нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
Зі змісту наявної у справі позовної заяви Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Комунального підприємства «Теплоенерго» вбачається, що предметом позову у справі № 917/527/19 за позовом між тими самими сторонами також було стягнення 347 174,67 грн вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
Наводячи підстави позову у справі № 917/527/19, Кременчуцька філія Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» зазначала, що:
- 05.10.2017 працівниками Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на об'єкті Відповідача ЦТП - 57.2, що розташований у м. Кременчук, провулок Героїв Бреста, виявлено пошкодження приладу обліку електричної енергії у вигляді розбитого скла, про що складений акт про порушення №00002806, який є основним доказом такого порушення;
- у рішенні комісії, оформленому протоколом 26.10.2017 №00002806, зроблено висновок про правомірність проведення нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторони, предмет та підстави позову у справах № 917/1606/20 та № 917/527/19 є тотожними, що не заперечується і самим позивачем, Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.01.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2021, провадження у справі № 917/1606/20 закрито.
Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши зміст позовної заяви, яка є предметом розгляду у даній справі та зміст позовної заяви, яка була предметом розгляду у справі № 917/527/19, дійшли висновку про те, що склад сторін, предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 917/527/19 є тотожними, при цьому рішення господарського суду від 05.12.2019 року по справі № 917/527/19 є таким, що набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 917/1606/20, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи факту існування рішення господарського суду від 05.12.2019 року у справі № 917/527/19, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.
Враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у даній справі закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд крім цього у своїй постанові надав оцінку наведеним у апеляційній скарзі Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» доводам, що на момент розгляду справи № 917/527/19 у провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування рішення комісії Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», оформленого протоколом від 26.10.2017 №00002806, в частині визначення Комунальному підприємству «Теплоенерго» до сплати вартості електроенергії у сумі 347 174,67 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 у справі № 917/2052/17 відмовлено у задоволенні позову повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 917/2052/17 рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; скасовано рішення Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», оформленого протоколом від 26.10.2017 №00002806 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 26.10.2017.
Місцевим господарським судом було відмовлено Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» у клопотанні про зупинення провадження у справі № 917/527/19 до вирішення справи № 917/2052/17 Верховним Судом та ухвалено рішення від 05.12.2019 про відмову у задоволенні позовних вимог Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі № 917/527/19, мотивовано тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 917/2052/17 встановлені обставини, які спростовують правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій Комунальному підприємству «Теплоенерго», та свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 917/2052/17 скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 23.09.2019 та залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019.
Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» послалося на те, що судове рішення у справі №917/2052/17, яке набрало законної сили, є тією обставиною яка не могла бути врахована судом при розгляді справи № 917/527/19, так як виникла пізніше, але яка має істотне значення для вирішення питання по суті. Ця обставина є новою, а тому звернення до суду із тотожним позовом є правомірним.
Апеляційний господарський суд не погодився з наведеними Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» доводами, та зазначив, що у розумінні положень пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Зазначене свідчить про те, що процесуальним законом передбачена можливість перегляду судового рішення у випадку скасування іншого судового рішення, що стало підставою для задоволення або відмови у задоволення позовних вимог.
Натомість, розгляд тотожних вимог позивача до відповідача з аналогічним предметом та підставами позову вже були розглянуті господарським судом у межах справи №917/527/19, а рішення Господарського суду Полтавської області від 05.12.2019 у справі №917/527/19 є таким, що набрало законної сили.
За таких обставин, враховуючи наявність процесуального права на оскарження та перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у встановленому законодавством порядку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що повторне звернення із позовом між тими самими сторонами, з тих самих підстав та про той самий предмет може порушувати принцип верховенства права, адже матиме місце надання оцінки встановленим іншим законним, чинним рішенням обставинам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 917/1606/20, у якій просило їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме неправильне застосування пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування даної норми права та судової практики Європейського суду.
Зазначив, що на момент прийняття судом рішення у справі № 917/527/19, а саме 05.12.2019, остаточного рішення у справі № 917/2052/17 Верховним Судом прийнято не було, а, отже, і обставина, яка помилково була визнана нововиявленою апеляційним господарським судом, не існувала на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення у справі № 917/527/19.
За своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, а не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду рішення суду у справі № 917/527/19 за нововиявленими обставинами.
Вказує, що такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 04.02.2018 у справі № 147/325/13-ц, від 20.02.2020 у справі № 815/6834/15.
Отже, обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішенняё є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про закриття провадження у справі, постановлена на підставі пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд виходить з такого.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є наявність двох справ з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами.
При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Суди встановили та сторонами не заперечується, що суб'єктний склад у справі, яка розглядається, та у справі № 917/527/19 є тотожними.
Тому у цій справі для правильного застосування пункту 3 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України необхідним є дослідження підстав позову у порівнянні з підставами, заявленими у справі № 917/527/19.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що предметом спору у справі, що розглядається, є позовні вимоги Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення з Комунального підприємства «Теплоенерго» 347 174,67 грн вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією. Підставою позову є прийняття комісією рішення, оформленого протоколом 26.10.2017 №00002806, у якому зроблено висновок про правомірність проведення нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
У справі № 917/527/19 Кременчуцька філія Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» звернулась з позовом до Комунального підприємства «Теплоенерго» про стягнення 347 174,67 грн вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією. Підставою позову також було рішення комісії, оформлене протоколом від 26.10.2017 №00002806, про правомірність проведення нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що предмет та підстави позовів у справах № 917/1606/20 та № 917/527/19 є повністю ідентичними, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Подання позивачем нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішенням Господарським судом Полтавської області від 05.12.2019 року у справі № 917/527/19, яке набрало законної сили, свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалення Верховним Судом постанови від 19.02.2020 у справі № 917/2052/17, якою було скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 23.09.2019 та залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2019 не було визначено підставою позову у справі № 917/1606/20, а тому суд апеляційної інстанції помилково розглянув ці підстави, які були наведені позивачем лише в апеляційній скарзі, та сформував свої висновки щодо них, а саме що постанова Верховного Суду у справі № 917/2052/17 є не новою обставиною, а нововиявленою у справі № 917/527/19.
Доводи касаційної скарги позивача також зводяться виключно до оцінки постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 917/2052/17 на предмет того чи є це новою обставиною, чи нововиявленою у справі № 917/527/19, тобто підстав, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, постановлені у справі № 917/1606/20 ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суд залишаються без змін в редакції цієї постанови.
Висновки Верховного Суду
За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.
Судові витрати
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги позивача та залишає без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 917/1606/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Мамалуй