01 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/19506/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, І. В. Булгакова, О. Р. Кібенко
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новік Порт Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021р.
у складі колегії суддів: С. І. Буравльов- головуючий, В. В. Шапран, В. В. Андрієнко
та на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2021р.
суддя: В. В. Джарти
про повернення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Новік Порт Сервіс" як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору
у справі 910/19506/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко"
до Agrostudio Group Limited
про розірвання контракту та повернення майна
1. Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ТОВ "ДП Зернятко" звернулося до господарського суду з позовом до Agrostudio Group Limited про розірвання контракту від 27.10.2020 №CN271020DPZ та зобов'язання повернути Товариству майно - кукурудзу 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 тон.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару, що є підставою для розірвання укладеного контракту.
У травні 2021 року до господарського суду надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Новік Порт Сервіс» до ТОВ "ДП Зернятко", в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ "ДП Зернятко" 2280,00 грн плати за договором доручення на митно-брокерське обслуговування вантажу № 10-027 від 30.10.2020.
Позов обґрунтований з посиланням на ст. 903 ЦК України, ТОВ «Новік Порт Сервіс» зазначає, що оскільки воно було позбавлене можливості належним чином виконати договір доручення з вини ТОВ "ДП Зернятко", то останній зобов'язаний виплатити ТОВ «Новік Порт Сервіс» обумовлену договором плату у сумі 2 280 грн.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/19506/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, позовну заяву ТОВ «Новік Порт Сервіс» та додані до неї документи повернуто заявникові.
Судові рішення мотивовані тим, що позов ТОВ «Новік Порт Сервіс», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обґрунтований наявністю між заявником та ТОВ «ДП Зернятно» договірних правовідносин, що виникли на підставі договору доручення на митно-брокерське обслуговування №10-027 від 30.10.2020. Тобто, позовні вимоги заявника знаходиться поза предметом первісних вимог, а тому не можуть бути розглянуті як вимоги третьої особи в розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Суди вказали, що заявлені вимоги ТОВ «Новік Порт Сервіс» не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №910/19506/20, у розумінні статті 49 ГПК України, а тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ «Новік Порт Сервіс», не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви ТОВ «Новік Порт Сервіс» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За твердженням скаржника судами порушено ч. 5 ст. 49 , ч. 2 ст. 180 та ч. ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України та не враховано висновки щодо застосування ст. ст. 49, 180, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, від 12.06.2019 у справі №916/542/18, та Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ «ДП Зернятно» у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою та безпідставною, та вважає, що в діях скаржника наявні ознаки зловживання процесуальними правами, внаслідок чого є підстави для застосування заходів процесуального примусу до скаржника.
ТОВ «ДП Зернятно» просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення та стягнути з скаржника в дохід Державного бюджету України за неодноразове зловживання процесуальними правами штраф у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700 грн.
Відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Верховний Суд, дослідивши доводи, наведені позивачем, не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення із скаржника штрафу, оскільки не вбачає в діях скаржника зловживання процесуальними правами.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульованого нормами ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 вказаного Кодексу зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Таким чином, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, від 12.06.2019 у справі №916/542/18, та Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18, на які посилається скаржник.
Як встановлено судами, позовними вимогами ТОВ "ДП Зернятко" є розірвання контракту № CN271020DPZ від 27.10.2020 та зобов'язання повернути майно - кукурудзу 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 тон.
Тобто спір у даній справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання контракту № CN271020DPZ від 27.10.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки, та повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" майна - кукурудзи 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3654,1 тон.
Разом з цим, як вбачається з позовної заяви ТОВ «Новік Порт Сервіс», останнє просить суд стягнути з ТОВ "ДП Зернятко" 2280,00 грн плати за договором доручення № 10-027 від 30.10.2020. Позов ТОВ «Новік Порт Сервіс» обґрунтований наявністю між заявником та ТОВ «ДП Зернятко» договірних правовідносин, що виникли на підставі договору доручення на митно-брокерське обслуговування № 10-027 від 30.10.2020.
Тобто позов ТОВ «Новік Порт Сервіс» не спрямований на той самий предмет спору, що й позов ТОВ «ДП Зернятко», не є взаємопов'язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, а тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Встановивши, що заявлені у позові ТОВ «Новік Порт Сервіс» вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №910/19506/20 у розумінні ст. 49 ГПК України, господарські суди дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для повернення такої позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Водночас Суд вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку та наголошує, що право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Верховний Суд вважає, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новік Порт Сервіс" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2021р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021р. у справі №910/19506/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді І. В. Булгакова
О. Р. Кібенко