вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.09.2021 Справа № 917/456/21
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у судовому засіданні справу № 917/456/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТДК" (м.Харків, вул. Гуданова, буд. 16, офіс 8, код ЄДРПОУ 32796917)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (м. Полтава, вул. Половка, 76, поштова адреса: м.Полтава, вул. Пушкіна, 43, а/с 706, код ЄДРПОУ 38983870)
про стягнення 226 380, 82 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ТДК" (далі - ТОВ фірма "ТДК", позивач) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 488/21 від 29.03.2021р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (далі - ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс", відповідач) про стягнення 225 000,00грн надлишково перерахованих грошових коштів за отриманий в листопаді 2020р. в порядку ст. 1212 ЦК України, 258,90грн 3% річних, 1 121,92грн пені (позовна заява розглядається в редакції заяви про усунення недоліків (т. 1, а.с. 122-127)).
Також позивачем заявлено до стягнення 3 395,71 грн судового збору та 10 000,00грн витрат за надання правничої допомоги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О. (т.1, а.с.99).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.04.2021 зазначену позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали.
Крім того, разом з позовною заявою до Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТДК" надійшли дві заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс", які обліковуються на його рахунках в банківських установах у розмірі ціни позову 226 380, 82 грн та судового збору - 3 395, 71 грн, а також на майно, яким володіє відповідач.
Ухвалою суду від 31.03.2021 у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТДК" про забезпечення позову, відмовлено повністю (т.1, а.с.104-106).
Позивач у визначений ухвалою суду від 05.04.2021 строк усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.04.2021 позовну заяву ТОВ фірми "ТДК" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/456/21; справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 25.05.2021; встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
12.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3938; т.1, а.с.115-117), відповідно до якого останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
- інформація наведена позивачем в позовній заяві не відповідає дійсності та не підтверджена належними та допустимими доказами. Позивачем наведений в позовній заяві перелік платіжних доручень, на які останній посилається, як на доказ сплати грошових коштів на рахунок відповідача за Договором, однак з доданих платіжних доручень вбачається, що за природний газ за листопад 2020 року було сплачено 6 605 000,00грн, що на 220 000,00грн менше ніж зазначено позивачем;
- в розрахунку штрафних санкцій позивачем вказаний період нарахування з 10.03.2021 по 23.03.2021, що суперечить вказаній у позовній заяві інформації та доданими доказами;
- матеріали позовної заяви не містять жодних доказів надання позивачу правової допомоги, а також доказів, які б підтверджували розмір 10 000,00грн, що зазначений позивачем.
17.05.2021 на виконання вимог суду (п.5 ухвали від 26.04.2021) позивачем надано банківські виписки по рахункам, розрахунок у вигляді таблиці, а також платіжне доручення №111 від 30.10.2020, копія акту до Договору про надання правової допомоги від 23.01.2017 (т.2, а.с. 5-39).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.07.2021.
11.06.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 6385, т. 2, а.с. 51-80), відповідно до якої останній зазначає, що за період з 27.10.2020 по 30.11.2020 ним було сплачено відповідачу 6 825 000,00грн за природний газ за листопад 2020, а платіжні доручення № 105 від 28.10.2020 та № 144 від 12.11.2020 долучені до матеріалів позовної заяви помилково.
Зазначені уточнення за своїм змістом є письмовим поясненнями, оскільки в позовній заяві позивач в обґрунтування здійснення відповідачу сплати грошових коштів за природний газ за листопад 2020 не посилається на платіжні доручення № 105 від 28.10.2020 та № 144 від 12.11.2020.
29.06.2021 від відповідача надійшло заперечення проти заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 7047; т. 2, а.с. 89-91), відповідно до яких зазначає, що заява про уточнення позовних вимог не спростовує аргументи відповідача, а тому просить суд залишити її без розгляду.
05.07.2021р. від позивача надійшла відповідь на заперечення (вх. № 7302, т. 2, а.с.96-99), яка як встановлено судом, подана поза межами строку визначених ухвалою суду від 25.05.2021.
Оскільки, відповідь на заперечення подана поза межами встановленого строку, суд в порядку ст. 118 ГПК України залишає їх без розгляду.
Ухвалою суду від 15.07.2021 було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі №917/456/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2021.
16.09.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №10367), яке вмотивовано тим, що оскільки о 09.00год. 16.09.2021 йому видано довіреність на представництво інтересів відповідача під час розгляду справи та передано матеріали, у представника відсутня можливість здійснювати представництво інтересів не ознайомившись з матеріалами справи та не сформувавши правову позицію.
Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, так як укладення з представником договору на представництво інтересів в суді лише 16.09.2021, не є поважною підставою в розумінні ст. 202 ГПК України.
В судовому засіданні 16.09.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч.6 ст.233, ст. 240 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (оптовий продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "ТДК" (оптовий покупець, позивач у справі) укладено договір постачання природного газу № 105-19/ГК (т.1, а.с.14-19).
Відповідно до п.1.1. Договору, Оптовий продавець (відповідач по справі) зобов'язався передавати у власність Оптового покупця (позивач по справі) природний газ, приведений до стандартних умов ((1:)=20 *С, тиск газу = 760 мм ртутного стовпчика (101,325кПа)), (далі - "Газ"), а Оптовий покупець, в свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити Газ, в порядку та на умовах, визначених у Договорі.
Даний Договір вступає в законну силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення відбитками печаток і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх зобов"язань за Договором, зокрема в частині взаєморозрахунків (п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди №47 від 20.12.2019 (т.1, а.с.23).
Строки передачі газу у відповідному місяці передачі визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору (п.2.1. Договору).
Обсяг газу, що підлягає передачі Оптовим продавцем Оптовому покупцеві за цим договором, а також ціна за 1 (одну) тисячу м3 газу, визначається та узгоджується Сторонами у Додаткових угодах до Договору (п.2.2. Договору).
Обсяги переданого газу у відповідному місяці передачі газу визначаються в акті приймання-передачі газу (обсяги газу) (п.2.4. Договору).
При укладенні Договору сторони погодили, що з метою оформлення передачі Газу від Оптового продавця до Оптового покупця, Оптовий продавець зобов"язується своєчасно надавати Оператору ГТС Акти приймання-передачі Газу та інші документи, що підтверджують зобов"язання Оптового продавця передати Оптовому покупцю, а Оптового покупця прийняти у відповідному Газовому місяці визначений в таких документах обсяг Газу на умовах цього Договору (п.3.2. Договору).
Не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за останнім днем передачі Газу у відповідному Газовому місяці, оптовий продавець зобов"язується направити Оптовому покупцеві підписані та скріплені печаткою Оптового продавця, 3 (три) примірника Акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого Газу, а також підписані та скріплені печаткою Оптового продавця 2 (два) примірники комерційного Акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого Газу та фактична вартість переданого Газу (п.3.4. Договору).
Також, в цілях виконання цього пункту (п.3.4. Договору), останнім днем передачі газу у відповідному місці передачі газу вважається день, в якому Оптовий продавець передав Оптовому покупцю обсяг Газу, призначений до передачі у такому місяці передачі та зазначений у Додатковій угоді, що встановлює та визначає обсяг газу.
Оптовий покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов'язується направити Оптовому продавцю один примірник оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
Ціна на Газ який підлягає передачі, визначається Сторонами у Додаткових угодах до Договору (п.4.1. Договору).
Загальна ціна Договору складається із загальної вартості газу, переданого Оптовому покупцю за весь період дії Договору (п.4.2. Договору).
27.10.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №114 до Договору, якою було погоджено обсяг та ціну газу, який підлягає передачі Оптовим продавцем Оптовому покупцеві в листопаді 2020 (т.1, а.с.20).
Зокрема при укладенні вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди про наступне:
- Оптовий продавець зобов'язується передати у власність Оптового покупця у листопаді 2020 року газ в обсязі до 1000,000 тис.м3 (п.1 Додаткової угоди №114 від 27.10.2020);
- сторони керуючись положеннями п. 4.1. Договору погодили ціну газу, що на момент укладення даної Додаткової угоди складає 5 500,00грн, крім того податок на додану вартість за ставкою -20%, що складає 1 100,00грн, разом з ПДВ 6 600,00грн. Ціна газу встановлена за 1 100 куб.м. Газу;
- загальна вартість обсягу Газу, станом на дату укладання Додаткової угоди складає 6 600 000,00 грн разом ПДВ, що узгоджено сторонами в п.3 Додаткової угоди №114 від 27.10.2020 (т.1, а.с.20)
Крім того, сторонами було погоджено наступний порядок оплати вказаної суми:
- попередня оплата у сумі - 660 000,00 грн до 27.10.2020 включно;
- 100% оплати вартості переданого обсягу природного газу у газовій добі, після підтвердження торгових сповіщень на відчуження (подається Оптовим продавцем) та торгових сповіщень на набуття (подається Оптовим покупцем) в інформаційній платформі Оператора ГТС України. У разі, якщо датою оплати є вихідний або святковий день, оплата переноситься за день до цієї дати (п.4 Додаткової угоди до Договору).
Оплата за газ в листопаді 2020 року здійснювалась позивачем на підставі рахунку - фактури на оплату №СФ-00000000027/10-20 від 27.10.2020 на суму 6 600 000,00грн, виставленого відповідачем (т.1, а.с.148).
На виконання умов договору позивачем було сплачено загальну вартість обсягу Газу у листопаді 2020року. При цьому при здійсненні платежів за газ за листопад 2020 позивачем сплачено надлишково 225 000,00грн (детальний розрахунок у таблиці т.2, а.с.36). Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:
- № 104 від 27.10.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.151);
- № 111 від 30.10.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.155);
- № 112 від 02.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.156);
- № 117 від 03.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.157);
- № 118 від 04.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.158);
- № 121 від 05.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.159);
- № 122 від 06.11.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.160);
- № 130 від 09.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.161);
- № 132 від 10.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.162);
- № 134 від 11.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.163);
- № 141 від 12.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.33);
- № 145 від 13.11.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.165);
- № 146 від 13.11.2020 на суму 15 000,00грн (т.1, а.с.166);
- № 149 від 16.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.167);
- № 152 від 17.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.168);
- № 155 від 18.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.169);
- № 159 від 19.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.170);
- № 160 від 20.11.2020 на суму 675 000,00грн (т.1, а.с.171);
- № 161 від 23.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.172).
- № 163 від 24.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.173);
- № 173 від 25.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.174);
- № 174 від 25.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.175);
- № 180 від 27.11.2020 на суму 375 000,00грн (т.1, а.с.176).
Крім того, факт перерахування коштів на загальну суму 6 825 000,00грн. також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т. 2, а.с. 52-81).
В свою чергу відповідачем на виконання умов договору у листопаді 2020року було передано позивачу природний газ на загальну суму 6 600 000,00грн, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу за листопад 2020р. №958 від 30.11.2020 (т.1, а.с.149).
Дослідивши надані докази, судом встановлено, що позивачем було перераховано на 225 000,00грн більше ніж погоджено Додатковою угодою №114 від 27.10.2020.
Відповідно до умов Договору, якщо сума здійсненої Оптовим покупцем оплати перевищує вартість обсягу Газу на наступний газовий місяць та/або повертається Покупцеві за його вимогою впродовж 5 (п'яти) банківських днів з дня надходження відповідної вимоги (п. 5.5. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою (вих. №0103-01/21 від 01.03.2021) щодо повернення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 225 000,00грн. (т.1, а.с.81).
Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без реагування, що і стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом про стягнення 225 000,00грн надлишково перерахованих грошових коштів за отриманий у листопаді 2020 обсяг природного газу.
Окрім того, за несвоєчасне повернення відповідачем надлишково сплачених грошових коштів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 258,00грн 3% річних та 1 121,92грн пені за період з 10.03.2021 по 23.03.2021 (розрахунок в матеріалах справи 1т., а.с.84).
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Договір купівлі-продажу № 105-19/ГП від 15.08.2019, Додаткові угоди № 114 від 27.10.2020 та №47 від 20.12.2019 до Договору купівлі-продажу №105-19/ГП від 15.08.2019, Акт прийому-передачі природного газу за листопад 2020року №958 від 30.11.2020, рахунок-фактури №СФ-00000000027/10-20 від 27.1.2020, платіжні доручення про перерахування коштів, банківські виписки, вимога від 01.03.2021 з доказами її направлення відповідачу, розрахунок ціни позову.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При укладені Договору, сторони погодили, що ціна, обсяги поставленого газу у відповідному "газовому місяці" та його оплата визначається у Додаткових угодах до договору.
Як встановлено судом Додатковою угодою №114 від 27.10.2020 до Договору купівлі-продажу природного газу №105-19/ГК від 15.08.2019, сторонами було погоджено ціну, обсяг та умови оплати природного газу у листопаді 2020 року.
Згідно Акту прийому-передачі від 30.11.2020 у листопаді 2020року відповідачем було поставлено природний газ на загальну суму 6 600 000,00грн (т.1, а.с.21).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 6 825 000,00грн.
При цьому суд не може погодитись із твердженням відповідача про не підтвердженність належними доказами факту надлишково перерахуваних коштів позивачем за поставлений природний газ у листопаді 2020року.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 104 від 27.10.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.151); № 111 від 30.10.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.155); № 112 від 02.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.156 ), № 117 від 03.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.157), № 118 від 04.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.158), № 121 від 05.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.159), № 122 від 06.11.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.160), № 130 від 09.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.161), № 132 від 10.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.162), № 134 від 11.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.163); № 141 від 12.11.2020 на суму 220 000,00грн (т.1, а.с.33), № 145 від 13.11.2020 на суму 660 000,00грн (т.1, а.с.165), № 146 від 13.11.2020 на суму 15 000,00грн (т.1, а.с.166), № 149 від 16.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.167), № 152 від 17.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.168), № 155 від 18.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.169), № 159 від 19.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.170), № 160 від 20.11.2020 на суму 675 000,00грн (т.1, а.с.171), № 161 від 23.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.172), № 163 від 24.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.173), № 173 від 25.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.174), № 174 від 25.11.2020 на суму 225 000,00грн (т.1, а.с.175), № 180 від 27.11.2020 на суму 375 000,00грн (т.1, а.с.176) та банківськими виписками (т. 2, а.с. 52-81).
Відповідно до вищезазначених платіжних доручень, позивачем у призначенні платежу, як на підставу для здійснення оплати, зазначено "оплата за газ природний листопада 2020р. згідно договору №105-19/ГК від 15.08.2019, згідно рахунку 27/10-20 від 27.10.2020".
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Жодних доказів в спростування існування у позивача переплати за отриманий природний газ у листопаді 2020 року, відповідачем не надано.
01.03.2021 позивач звертався до відповідача з вимогою (вих. №0103-01/21) щодо повернення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 225 000,00грн. (т.1, а.с.81).
Докази повернення відповідачем вказаної суми у матеріалах справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума 225 000,00грн була перерахована поза межами умов Договору, оскільки Додатковою угодою №114 від 27.10.2020 сторонами було погоджено загальну вартість обсягу, яка підлягає оплаті позивачем в розмірі 6 600 000,00грн. Крім того, відповідачем був виставлений рахунок- фактури №27/10-20 від 27.10.2020 на суму 6 600 000,00грн на який позивач посилався, як на підставу для здійснення оплати.
Таким чином, у відповідача , без достатньої на те правової підстави, залишились у розпорядженні надлишково перераховані кошти позивачем в сумі 225 000,00грн
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2)шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача надлишково перерахованих грошових коштів за отриманий позивачем природний газ у листопаді 2020року в сумі 225 000,00грн підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 258,00грн 3% річних та 1 121,92грн пені за період з 10.03.2021 по 23.03.2021 (розрахунок в матеріалах справи 1т., а.с.84).
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст.546, ст.549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 6.3. Договору у випадку невиконання Оптовим продавцем свого зобов"язання щодо повернення грошових коштів сплачених Оптовим покупцем, Оптовий продавець сплачує Оптовому покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих Оптовому покупцю грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, позивач мав право на нарахування пені та 3% річних.
Здійснивши перевірку правомірності нарахування пені та 3% річних, суд встановив що позивач визначаючи розмір пені невірно визначив порядок перебігу строку прострочення.
Оскільки досудова вимога була направлена позивачем - 01.03.2020 і отримана відповідачем 04.03.2021 (поштове повідомлення т.1, а.с.83), з урахуванням 7-ми календарних днів встановлених у вимозі (т.1, а.с.81), строк нарахування пені та 3% річних повинен починатися з 12.03.2021.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем пені та 3% річних суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення 961,64грн пені та 221,92 грн 3% річних (за період з 12.03.2021 по 23.03.2021). В іншій частин позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних, позов задоволенню не підлягає.
Перевірка правильності розрахунку 3% річних та пені здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 225 000,00грн надлишково перерахованих грошових коштів, 221,92грн 3% річних, 961,64 грн пені обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.
Також позивачем заявлено до відшкодування 3 395,71 грн витрат по сплаті судового збору та 10 000,00грн витрат за надання правничої допомоги.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 3 395,71грн судового збору.
За п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Позивачем до матеріалів справи додано ордер (т.2, а.с. 87), виписку по особовому рахунку щодо сплати ТОВ фірмою "ТДК" за адвокатську правову допомогу та копію акту від 31.03.2021 до Договору про надання правової допомоги від 23.01.2017 ( т.2, а.с.38-39).
Вказані акт та виписка містять лише посилання на Договір про надання правової допомоги від 23.01.2017, однак сам договір позивачем до матеріалів справи не додано.
В зв"язку з неподанням вказаних доказів згідно з вимогами ст.126 ГК України у суду відсутні правові підстави для відшкодування з відповідача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (м. Полтава, вул. Половка, 76, поштова адреса: м.Полтава, вул. Пушкіна, 43, а/с 706, код ЄДРПОУ 38983870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТДК" (м.Харків, вул. Гуданова, буд. 16, офіс 8, код ЄДРПОУ 32796917) 225 000,00грн надлишково перерахованих грошових коштів за отриманий в листопаді 2020р. обсяг природного газу, 221,92грн 3% річних, 961,64 грн пені та 3392,75грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення підписано 27.09.2021
Суддя Ореховська О.О.