ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.09.2021Справа № 910/6628/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 28 152 872, 35 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Новіков С.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі- позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) про стягнення 28 152 872, 35 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним (як замовником) та відповідачем (як оператором) 25.10.2019 було укладено договір № 1907000365 транспортування природного газу. На виконання п 9.4. вказаного договору та п. 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, відповідач 21.02.2020 сплатив на користь позивача вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 108 420 882,42 грн. Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року (у лютому 2020 року). Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови Договору (а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), позивач просить стягнути з відповідача 28 152 872,35 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно доданого до позовної заяви розрахунку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 (суддя Приходько І.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" частину загальної вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 28 152 872 (двадцять вісім мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 35 коп. та 422 293 (чотириста двадцять дві тисячі двісті дев'яносто три) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/6628/20 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №910/6628/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
24.06.2021 матеріали справи № 910/6628/20 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято справу № 910/6628/20 до свого провадження. Розгляд справи № 910/6628/20 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.08.2021.
20.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за позитивний добовий небаланс за січень 2020 року, оскільки попередня вартість позитивного добового небалансу, яка була опублікована на сайті оператора є орієнтовною і не вказує на її остаточність. Крім того, відповідач вказує, що попередня вартість позитивного небалансу може бути скоригована під час визначення остаточної плати за позитивний небаланс зважаючи на фактичні витрати оператора на балансування.
26.07.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що з огляду на норми Кодексу ГТС саме маржинальна ціна не може бути попередньою, а визначається, виходячи з вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу, тобто у даному випадку придбаного оператором ГТС у НАК «Нафтогаз України» в газовій добі, в якій оператор ГТС надає замовнику послугу врегулювання добового небалансу.
04.08.2021 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання (надіслане на електронну пошту суду), в якому, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесу, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 05.08.2021, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Також, у судовому засіданні 05.08.2021 відкладено розгляд справи на 02.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6628/20 призначено на 23.09.2021.
У цьому судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 23.09.2021 до суду надійшло клопотання позивача (надіслане на електронну пошту суду, без ЕЦП), в якому у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі в приміщенні Київського апеляційного суду, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Дослідивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
За змістом п.12 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Отже, з урахуванням вище наведеного, документи, які надсилаються електронною поштою мають бути скріплені електронним цифровим підписом.
Оскільки, клопотання від 23.09.2021 подане позивачем через електронну пошту та не скріплене електронним цифровим підписом, зазначене клопотання не вважається таким, що підписано позивачем (його представником), у зв'язку із чим, не приймається судом до розгляду.
Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 23.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
25.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1907000365, відповідно до якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до п. 2.2. договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
Пунктами 2.3.-2.4. договору визначено, що обсяг Послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Згідно п. 2.5. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно п. 2.6. договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. (пункт 2.7. договору).
Положеннями п. 2.8. Договору визначено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначені обов'язки оператора, до яких належить в тому числі:
- своєчасне надання послуг належної якості;
- розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;
- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до з п. 4.2. Договору замовник має право:
- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;
- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;
- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором;
- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;
- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором;
- користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.
У п. 9.1. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абз. 2 п. 9.2. Договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
За умовами п. 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
Згідно з п. 11.4. договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 2.7. договору сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств додаток 1 до договору, яким визначено розподіл потужності, в тому числі з зазначенням: точки входу/виходу, гарантованої потужності, потужність на перерваній основі.
Відповідно до положень Кодексу ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи" протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця.
Разом з цим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, на інформаційній платформі відповідача з'явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року.
Пізніше, 14.02.2020 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com з'явилося інформаційне повідомлення, яким відповідач, зокрема, повідомив про проведення оптимізації свого портфелю угод на купівлю природного газу, чим зміг досягнути зменшення на 20% вартості природного газу, що закуповувався та використувався для забезпечення балансуючих потреб в січні 2020 року.
Відповідач надіслав позивачу через інформаційну платформу підписаний відповідачем акт №01-2020-1907000365 від 31.01.2020 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць 2020 року.
Із вказаного акта вбачається виникнення у позивача позитивного небалансу за січень 2020 року в 200 929,74996 тис. куб. м газу на загальну суму 108 420 882,42 грн. При цьому в акті відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Спір виник внаслідок того, що на виконання п 9.4. вказаного Договору та п. 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, відповідач 21.02.2020 сплатив на користь позивача вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 108 420 882,42 грн. Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року. Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору, а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів, позивач просить стягнути з відповідача 28 152 872, 35 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території України, яка полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 674 від 18.05.2017.
В свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є суб'єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015. та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у даній справі та передаючи справу № 910/6628/20 на новий розгляд, зазначив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що оператором було в односторонньому порядку змінено суттєві умови договору - вартість товару. Проте, колегія суддів вказала на помилковість зазначеного висновку судів попередніх інстанцій, оскільки дослідженню підлягала не суто попередня вартість, визначена на кожен день, а саме маржинальна ціна, порядок визначення якої передбачено розділом ХІV Кодексу ГТС, та яка може бути відмінною від попередньої. Тобто, твердження суду стосовно того, що як укладення в кінці січня 2020 року додаткових угод з АТ "НАК "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу ГТС є необґрунтованим. Зазначені висновки зроблені без урахування положень пунктів 4, 7, 8, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 17.06.2021 у справі № 910/6628/20, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за істотними умовами відповідає положенням Типового договору транспортування природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497.
Зі змісту преамбули договору № 1907000365 транспортування природного газу, укладеного 25.10.2019 між позивачем та відповідачем, вбачається, що при укладенні договору сторони керувались Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору транспортування природного газу № 1907000365 від 25.10.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" складено Акт № 01-2020-1907000365 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 року, за яким Оператор здійснив врегулювання щодобових небалансів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" та визначив, що вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 108 420 882, 42 грн.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 21.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 108 420 882, 42 грн.
Проте, як зазначає позивач, з огляду на обсяги обчислених та зафіксованих у акті № 01-2020-1907000365 від 31.01.2020 щодобових небалансів позивача за договором, а також з огляду на результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача, вартість позитивного небалансу позивача мала скласти 136 573 754, 77 грн.
Відтак, на думку позивача, невиплаченою залишилася вартість обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року у розмірі 28 152 872,35 грн.
Проте, суд не погоджується з такими твердженням позивача, з огляду на наступне.
Ціною у господарських зобов'язаннях, згідно з приписами Господарського кодексу України (далі - ГК України) є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (частина 1 статті 189 ГК України).
Відповідно до частини 3 статті 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Згідно з частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Державні регульовані ціни, у розумінні частин 1-2 статті 191 Господарського кодексу України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".
За приписами Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 ЦК України).
Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 706 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" приписи зазначеного Закону регулюють діяльність суб'єктів природних монополій у сферах: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами).
Організаційно-правові засади функціонування ринку природного газу, у тому числі доступу до газотранспортних систем, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу".
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті (частина 1 статті 33 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до частини 2 статті 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.
У пункті 9.2 дговору сторони узгодили, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу І цього є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
За змістом пунктів 1-2 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
За приписами пунктів 6-7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.
Згідно з пунктом 8 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори).
У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування. (пункт 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %. (пункт 14 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 17 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць
У постанові Верховного Суду від 20.04.2021 року у справі № 910/6208/20 зазначено, що для визначення розміру плати за позитивні небаланси необхідне комплексне врахування як положень Кодексу ГТС, так і Закону України "Про ринок природного газу". Згідно з приписами статті 35 зазначеного Закону, для визначення розміру плати за небаланси ключовим є встановлення обґрунтованих та реальних витрат оператора. Такі витрати повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об'єктивними. Це слід розуміти таким чином, що внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними. Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.
При цьому, Верховний Суд у п.п.6.4-6.8 вказаної постанови зазначив, що детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС. Зміст пункту 3 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС зобов'язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс. Не дивлячись на те, що Кодекс ГТС не містить тлумачення такого терміну як "попередня", а стосовно ціни газу роз'яснено терміни "базова ціна", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування, можна зробити висновок, що попередня вартість, виходячи із значення самого терміну "попередня" є орієнтовною і не вказує на її остаточність.
Водночас, остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до пункту 11 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов'язана із купівлею-продажем природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.
З наведеного слідує, що згідно з пунктом 7 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС остаточна (маржинальна) ціна враховує (коригує) різницю між цінами.
Таким чином, слід дійти висновку, що встановлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Тобто, при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС.
На підтвердження витрат відповідача внаслідок вчинення балансуючих дій останнім надано суду договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 №200100000, від 01.01.2020 №200100001, від 01.01.2020 №200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 №200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, додаткові угоди до вказаних договорів від 31.01.2020, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, платіжні доручення про сплату вартості газу за умовами договорів купівлі-продажу природного газу.
Дослідивши вказані документи, суд зазначає, що 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" було укладено вищезазначені договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01.01.2020 № 200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 №200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, відповідно до п.4.1 яких визначена ціна за 1000 куб.м газу для першої газової доби передачі газу (РСР) - 6 635,00 грн.
31.01.2020 року між Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було укладено додаткові угоди №1 до вказаних договорів, відповідно до яких змінено вартість ціни газу за першу газову добу на 5 434,00 грн.
Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року АТ "НАК "Нафтогаз України"" передав, а відповідач прийняв у власність імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб відповідно до умов вказаних договорів в редакції додаткових угод до них.
На виконання умов договорів купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 № 200100000, від 01.01.2020 № 200100001, від 01.01.2020 № 200100002, від 01.01.2020 № 200100005, від 01.01.2020 №200100006 в редакції Додаткових угод №1 від 31.01.2020 року відповідачем 14.02.2020 року було сплачено на користь Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти у розмірі 521237347,05 грн., 521237347,05 грн., 463329184,85 грн., 463313213,32 грн., 463313212,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Першою газовою добою відповідно до укладених договорів купівлі-продажу природного газу є дата підписання договорів, тобто 01.01.2020. Ціна за кожні 1000 куб.м газу без ПДВ для кожної наступної доби передачі газу, наступних за першою газовою добою, визначається відповідно до формули, зазначеної в п. 4.2 договорів.
Відповідно до пункту 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, а у пункті 9.2 договору вказано на те, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника за ціною, яка встановлюється Розділом XIV Кодексу ГТС. З наведеного слідує, що сторони самостійно дійшли згоди, що ціна за позитивний небаланс визначається відповідно до вказаних вище приписів Кодексу ГТС і це не порушує вимоги статей 632, 691, 706 ЦК України.
Суд зазначає, що відповідачем здійснювався розрахунок подобової вартості придбаного для послуг балансування протягом січня 2020 природного газу відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Згідно з приміткою в Акті врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000365 від 31.01.2020 за газовий місяць січень 2020 року відповідач застосував метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.7, п.11, п.14, п.15 глави 6 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.11 глави 6 розділу XIV Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.
Таким чином, маржинальна ціна продажу природного газу - це вартість газу, який відповідач придбав для балансування газотранспортної системи, зменшена на величину коригування. А відтак, правомірними є дії відповідача щодо визначення маржинальної ціни природного газу з врахуванням зменшеної вартості природного газу, придбаної для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України".
З Акту врегулювання щодобових небалансів №01-2020-1907000365 від 31.01.2020 року вбачається, що обсяг добового небалансу позивача послуг транспортування природного газу протягом кожної доби січня 2020 року не перевищував допустиме відхилення.
У зв'язку з чим, відповідачем при розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу в січні 2020 року для позивача не застосовувалась величина коригування, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для позивача в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який відповідач фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби.
Обрахунок відповідачем розміру плати з урахуванням понесених витрат за купівлю природного газу не може бути розцінений як одностороння зміна істотних умов договору, оскільки здійснювався з посиланням на главу 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС, тобто в межах порядку, погодженого сторонами. За таких підстав, суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 28 152 872, 35 грн. задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
За таких обставин, враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 910/6628/20 відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд".
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 7, ідентифікаційний код - 40111046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код - 42795490) 633 439 (шістсот тридцять три тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн 64 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги та 844 586 (вісімсот сорок чотири тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 18 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 04.10.2021
Суддя С. О. Щербаков