ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.09.2021Справа № 910/10713/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Антимонопольного комітету України
до Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці"
про стягнення 104 018,48 грн.
Представники:
від позивача: Прохоров Є.І.;
від відповідача: Гора Р.М.;
Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 117 535, 00 грн. та пені у сумі 117 535, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 567-р від 05.10.2017 у справі № 20-26.13/8-15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.08.2021.
06.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" пеню у розмірі 104 018,48 грн.
12.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" надійшло клопотання про закриття провадження (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач повідомляє про сплату 30.01.2019 штрафу у розмірі 117 535, 00 грн, у зв'язку з чим просить суд закрити провадження у справі про стягнення штрафу у розмірі 117 535,00 грн., та пені у розмірі 117 535,00 грн. за відсутністю предмету спору.
У судовому засіданні 12.08.2021 розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду та розглядає справу з урахуванням цієї заяви.
За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме стягнення пені розмірі 104 018, 48 грн.
Крім цього, у судовому засіданні 12.08.2021, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 09.09.2021).
Також, у судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 09.09.2021.
09.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні, призначеному у Оболонському районному суді міста Києва.
У судовому засіданні 09.09.2021, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/10713/21 призначено на 30.09.2021.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 30.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 20-26.13/8-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», 05.10.2017 прийняв рішення №567-р, яким визнано, що Приватне підприємство «Кривбасакадемінвест» та Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг щодо проектування та розробляння у сфері інформаційних технологій (Розробка автоматизованої системи розрахунку концентрації газів в шахтних відпрацюваннях в залежності від вентиляційних режимів роботи обладнання для подальшого прогнозування можливості виникнення професійних захворювань і проведення профілактичних заходів для їх зменшення) [оголошення про проведення процедури закупівлі № 118960, опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 06.05.2013 № 36 (779)], проведених Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Державну установу «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» штраф у розмірі 117 535, 00 грн.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Рішення Антимонопольного комітету України №567-р від 05.10.2017 було направлено відповідачеві супровідним листом від 19.10.2017 № 143-26.13/05-11250 та отримано останнім 23.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 25.12.2017 (оскільки 23.12.2017 та 24.12.2017 вихідні дні).
Згодом, рішення Антимонопольного комітету України №567-р від 05.10.2017 було оскаржено відповідачем до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 року відкрито провадження у справі № 910/22856/17 за позовом Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Комітету №567-р від 05.10.2017 у справі № 20-26.13/8-15.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 910/22856/17 у задоволенні позову Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 910/22856/17.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 у справі №910/22856/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 у справі №910/22856/17 залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2019 відповідач сплатив суму штрафу у розмірі 117 535, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 30.01.2019.
Таким чином, оскільки Державною установою "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" не сплачено штраф у встановлений Законом термін, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 08.09.2018 по 05.11.2018 що відповідно до розрахунку позивача складає 104 018, 48 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Рішення Антимонопольного комітету України №567-р від 05.10.2017 було направлено відповідачеві супровідним листом від 19.10.2017 № 143-26.13/05-11250 та отримано останнім 23.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 25.12.2017 (оскільки 23.12.2017 та 24.12.2017 вихідні дні).
При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/22856/17 у задоволенні позову Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Комітету №567-р від 05.10.2017 у справі № 20-26.13/8-15 відмовлено.
Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи 30.01.2019 відповідач сплатив суму штрафу у розмірі 117 535, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 104 018, 48 грн. за період з 08.09.2018 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/22856/17) по 05.11.2018 (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/22856/17).
Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч. 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Так, у п. 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18.
Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 117 535, 00 грн. Розмір пені за один день складає 1 763, 025 грн. (117 535, 00 грн х 1,5 %= 1 763, 025 грн.).
За період з 08.09.2018 по 05.11.2018 прострочено загалом 59 днів сплати штрафу.
За вказані періоди сума пені за прострочення сплати штрафу складає 104 018, 48 грн. (1 763, 025 грн х 59).
Тож, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 104 018, 48 грн.
Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 104 018, 48 грн. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, суд відзначає, що при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 526, 05 грн., однак враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 1 256, 05 грн. підлягає поверненню позивачу.
Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України - задовольнити.
2. Стягнути з Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" (вул. Вавілових, буд. 13, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код - 21609797) в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у Солом'янському районі міста Києва, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100 пеню у сумі 104 018 (сто чотири тисячі вісімнадцять) грн. 48 коп.
3. Стягнути з Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" (вул. Вавілових, буд. 13, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код - 21609797) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код - 00032767) судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 05.10.2021.
Суддя Щербаков С.О.