ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2021 Справа № 910/10608/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастфінанс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна"
2) ОСОБА_1
про стягнення 419 697,04 грн,
Представників учасників судового процесу: не з'явилися
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастфінанс" (далі - ТОВ "Фастфінанс", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" (далі - ТОВ "Транс-Альянс Україна", відповідач-1) і ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач-2) про стягнення 419 697,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасності та повноти оплати платежів за договором фінансового лізингу № 20180531/1 від 31.05.2018. Оскільки, як стверджує позивач, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 20180531/2П від 31.05.2018, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з договору фінансового лізингу № 20180531/1 від 31.05.2018, позивач звертається до суду з вимогою про солідарне стягнення грошових коштів з відповідачів. Також, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 ухвалено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ) з запитом щодо доступу до персональних даних фізичних осіб та зобов'язати Відділ надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
21.07.2021 через відділ діловодства суду надійшла відповідь Відділу на запит суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 26.08.2021.
25.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке судом було відхилено.
Представники сторін у судове засідання 26.08.2021 не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 відкладено розгляд справи на 16.09.2021; запропоновано позивачу надати суду докази сплати першого платежу на суму 42 609,13 грн; повідомлення про відмову від договору лізингу та докази його направлення відповідачу-1; вимогу про сплату боргу та докази її направлення відповідачу-2 (п. 7.2 договору); пояснення щодо того, чому дата першого чергового платежу за розрахунком позивача співпадає з датою передання авто лізингоодержувачу (31.05.2018), а також щодо того, чи був погоджений графік лізингових платежів; відповідачам надати суду відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України
15.09.2021 від позивача, через відділ діловодства суду засобами електронного зв'язку, надійшли пояснення з додатками. Зокрема, позивач надав копію платіжного доручення № 2 від 31.05.2018 на підтвердження сплати першого платежу на суму 42 609,13 грн. Крім того, позивач зазначив, що вимога про сплату боргу на адресу відповідача-2 та докази її направлення не збереглися, додатково вимогу направляли за допомогою Вайбер. За твердженням позивача, ним було помилково визначено дату першого чергового платежу, а перша оплата мала надійти у період з 01.06.2018 по 30.06.2018.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 16.09.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
31.05.2018 між ТОВ "Фастфінанс" (як лізингодавецем) та ТОВ "Транс-Альянс Україна" (як лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу № 20180531/1 (далі - договір).
За умовами вищевказаного договору предметом лізингу є транспортний засіб Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, об'єм двигуна 1598 (S), номер кузова НОМЕР_1 (далі - предмет лізингу).
Укладеним сторонами договором також були погоджені наступні умови лізингу:
- вартість предмета лізингу - 201 245,66 грн, що еквівалентно 7 700,00 доларів США;
- лізинговий платіж - 336,02 доларів США;
- кількість лізингових платежів - 36;
- платіж для отримання автомобіля - 42 609,13 грн;
- одноразова фінансова комісія - 8 521,83 грн;
- щомісячна фінансова комісія - 154,88 - доларів США;
- комісія за дострокове припинення договору - 244,54 доларів США;
- строк лізингу (місяців) - 36.
Відповідно по 1.1. договору лізингоодержувач отримує предмет лізингу, зазначений в цьому договорі, у володіння та користування на умовах фінансового лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах, визначених цим договором.
Договір лізингу вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами. Строк лізингу починається з моменту передачі предмету лізингу лізингоодержувачу, яким є дата підписання акту приймання-передачі автомобіля (предмету лізингу) (п.п. 2.1.-2.2. договору).
Згідно з п. 3.1. договору вартість предмету лізингу зазначена в цьому договорі в гривнях та в еквіваленті в доларах США за кусом НБУ на дату укладання цього договору, яка є базою для розрахунку всіх платежів, передбачених цим договором.
Лізингові платежі складаються з суми, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, та щомісячної фінансової комісії. Всі платежі за договором сплачуються лізингоодержувачем у безготівковій формі на поточний рахунок лізигодавця в гривнях за курсом НБУ на дату здійснення платежу. Платіж для отримання предмету лізингу та одноразову фінансову комісію, зазначені в цьому договорі, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю протягом 1 (одного) банківського дня з дати підписання акту приймання-передачі автомобіля (предмету лізингу). Лізингоодержувач самостійно сплачує всі витрати, пов'язані з реєстрацією предмету лізингу або компенсує вартість таких витрат, що були здійснені лізингодавцем. Знищення, втрата або пошкодження предмету лізингу, що спричинили повну або часткову втрату його функцій, у тому числі ті, що сталися за обставин, за які лізингоодержувач не відповідає, не звільняють останнього від сплати лізингових платежів у повному обсязі, і не можуть бути підставою для дострокового розірвання цього договору (п.п. 4.1.- 4.5. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору лізингодавець виконує поставку предмету лізингу лізингоодержувачу.
Пунктом 11.2.1. договору передбачено, що лізиногоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати платежі за договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 16.1. договору).
31.05.2018, у забезпечення виконання умов договору фінансового лізингу від 31.05.2018 № 20180531/1, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фастфінанс" (кредитор) і ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 20180531/2П, відповідно до якого:
- поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "Транс-Альянс Україна" (боржник) у розмірі, що виникли з договору фінансового лізингу від 31.05.2018 № 20180531/1, укладеного між боржником та кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором у розмірі непогашеної боржником суми боргу за основним договором (п. 1.1. договору);
- відповідно до основного договору боржник зобов'язаний виплатити кредитору разову комісію, внесок для отримання автомобіля та лізингові платежі на загальну суму 13 727,11 (тринадцять тисяч сімсот двадцять сім) доларів 11 центів, що еквівалентно 358 769,00 (триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок за курсом НБУ на дату укладання основного договору (з урахуванням положень пункту 1.5 основного договору) у строк до 31 травня 2021 року (п. 2.1. договору);
- у випадку невиконання боржником свого зобов'язання поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.1. договору);
- кредитор вправі звернутися до поручителя наступного дня після невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором. Поручитель протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання повідомлення про невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання, зобов'язаний виконати прийняті на себе зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми зобов'язань на вказаний кредитором поточний рахунок. Перерахування здійснюється на умовах основного договору, а саме - в українській гривні за курсом НБУ на день платежу (п.п. 3.2.-3.3. договору);
- цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором із урахуванням розділу 5 цього договору (п. 7.1. договору);
- усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата відправлення на поштовому штемпелі відділення зв'язку відправителя. Адресою поручителя для надсилання повідомлень про невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання вважається адреса проживання поручителя - АДРЕСА_1 (п.п. 7.2.-7.3. договору).
Так, за актом приймання-передачі від 31.05.2018, легковий транспортний засіб Chevrolet Lacetti, 2012 року випуску, об'єм двигуна 1598 (S), номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був переданий відповідачу-1.
Як зазначає позивач, звертаючись з даним позовом до суду, за відповідачем-1 обліковується заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 12 096,72 доларів США, що еквівалентно 316 157,45 грн.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі статтею 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Положеннями ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач-1 документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем за лізинговими платежами в розмірі 316 157,45 грн або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за лізинговими платежами в сумі 316 157,45 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, нараховану на несплачені лізингові платежі, в розмірі 103 539,59 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач-1 не сплатив в повному обсязі лізингові платежі, відтак допустив порушення зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 13.1. договору лізингу передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день порушення терміну оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахування Закону України «Про фінансовий лізинг» та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд встановив, що її розмір становить 16 486,16 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з відповідача-1.
Щодо позивних вимог, заявлених позивачем до відповідача-2, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення до поручителя з вимогою про перерахування непогашеної боржником суми лізингових платежів, що суперечить умовам укладеного позивачем та відповідачем-2 договору поруки.
Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача і відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов до відповідача-1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" (01021, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 13, н/п 1,2, код 41153527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастфінанс" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Д, код 39908548) заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 316 157,45 грн (триста шістнадцять тисяч сто п'ятдесят сім грн 45 коп.), пеню в розмірі 16 486,16 грн (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість грн 16 коп.) та судовий збір у розмірі 4 989,65 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн 65 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову до відповідача-1 відмовити.
5. У задоволенні позову до відповідача-2 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 05.10.2021.
Суддя О.Г. Удалова