ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2021Справа № 910/12344/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення 130000 грн,
Без виклику представників сторін
У липні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 130000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.05.2021 на автомобільній дорозі М-06, Київ-Чоп, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого пошкоджено автомобіль марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Афіна Груп», якому позивач, як страховик виплатив, страхове відшкодування в розмірі 263987,38 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» позивач просить стягнути з відповідача 130000 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.08.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 23.08.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 03.09.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 30.08.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40.
Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477611610 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 10.08.2021.
В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
28.08.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат в якій просив покласти витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2020 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Афіна Груп» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «ALL RISKS» №2262/20-Т/Дп/03 відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб - автомобіль марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Згідно з відповіддю Національної Поліції України №3021144510653786, 22.05.2021 о 07:30 год. на а/д М-06 Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , внаслідок чого пошкоджено вищезазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1. та п. 13.1., а ОСОБА_2 п. 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Постановою Макарівського районного суду Київської області у справі №370/1234/21 від 29.06.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Позивач, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту «ALL RISKS» №2262/20-Т/Дп/03 від 07.12.2020 на підставі страхового акта №006.01072721-1 від 18.06.2021, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП Павлюк О.П., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №33677187 від 22.06.2021.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку №VPP1100196 від 01.06.2021 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, склала 263987,37 грн без ПДВ.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування».
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що поліс обов'язкового страхування АР №8970059 був чинний на момент скоєння ДТП - 22.05.2021. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 0 (нуль) грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1 збитки у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «ALL RISKS» №2262/20-Т/Дп/03 від 07.12.2020, перейшло право вимоги, яке ТОВ «Афіна Груп», мало до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що під час розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо позовних вимог позивача, як і не подано жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем позивачу страхового відшкодування в сумі 130000 грн та не містить, суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 укладеного із Даниловим А.Г., копію Акта виконаних робіт №910/12344/21 від 11.08.2021 на суму 9000 грн, копія рахунка №910/12344/21 від 11.08.2021 на суму 9000 грн, платіжне доручення №45947807 від 13.08.2021 на суму 9000 грн.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи подані відповідачем заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу вимога позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу підлягає часткову задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи, що отримані позивачем послуги від Даниловим А.Г. визначені у п. 1 та п. 2 Акта виконаних робіт зводяться до вивчення законодавства не можуть бути віднесені судом, як послуги які є необхідними під час підготовки даної позовної заяви, оскільки адвокат відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зобов'язаний підвищувати свій професійний рівень, а тому включення даних послуг до акта є безпідставним, беручи до уваги складність розглядуваної справи, відсутність жодних заперечень від відповідача щодо законності позовних вимог позивача щодо стягнення страхового відшкодування, суд вважає, що вимога позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 6000 грн.
Разом з тим, відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322) страхове відшкодування в сумі 130000 (сто тридцять тисяч) грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 04.10.2021
Суддя Я.В. Маринченко