номер провадження справи 9/68/21
27.09.2021 Справа № 908/1234/21
м. Запоріжжя
За позовом: Фізичної особи - підприємця Манько Євгенії Валеріївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Гончаренко Кирило Олександрович, РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 )
про визнання договору оренди діючим та усунення перешкод в користуванні приміщенням,
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Манько Є.В. (особисто);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Манько Євгенії Валеріївни до відповідача: ОСОБА_1 , з позовними вимогами про визнання договору оренди від 01.06.2018, укладеного між ФОП Манько Є.В. та Хруновою М.Г. щодо вбудованого приміщення площею 13,4 кв. за адресою: АДРЕСА_5 , пролонгованим та діючим до 10.10.2022, та усунення перешкоджання Хруновою М.Г. в користуванні позивачем вбудованим приміщенням площею 13,4 кв., за адресою: АДРЕСА_5 .
Ухвалою суду від 17.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1234/21, присвоєний номер провадження 9/68/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06.07.2021 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач керуючись просив: 1. Визнати Договір оренди від 01.06.2018 р. укладений між ФОП Манько Є.В. та Хруновою М.Г. щодо вбудованого приміщення площею 13,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 пролонгованим та діючим до 10.10.2022 р.; 2. Зобов'язати Хрунову Марину Георгіївну (ІПН НОМЕР_2 ) усунути Фізичній особі-підприємцю Манько Євгенії Валеріївні (ІПН НОМЕР_1 ) перешкоди в користуванні орендованим вбудованим приміщенням площею 13,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 шляхом надання вільного та безперешкодного доступу до орендованого приміщення та звільнення його від третіх (сторонніх) осіб. Заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 12.08.2021.
Ухвалою суду від 12.08.2021 до участі у справі № 908/1234/21 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Гончаренка Кирила Олександровича.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2021 закрито провадження у справі № 908/1234/21, так як спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
15.09.2021 до господарського суду надійшло клопотання представника відповідача та третьої особи адвоката Корнієнка М.О. про розподіл судових витрат у справі № 908/1234/21.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2021 вказане клопотання передано на розгляд судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 17.09.2021 клопотання про розподіл судових витрат прийнято судом до розгляду, призначено судове засідання з розгляду клопотання на 27.09.2021 з повідомленням учасників справи.
27.09.2021 до господарського суду від ФОП Манько Є.В. надійшло клопотання (заперечення) про зменшення судових витрат. Позивач, зокрема, зазначив, що клопотання про розподіл судових витрат з доказами на їх понесення подане представником відповідача із порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, та просив залишити клопотання без розгляду.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, закриття провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішується шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 ГПК України).
В силу приписів частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 цієї ж статті).
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень частин 5 та 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріали справи № 908/1234/21 свідчать, що представництво відповідача та третьої особи в суді здійснювалось адвокатом Корнієнком Максимом Олександровичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 933 від 30.01.2012), що діяв на підставі ордерів на надання правової допомоги згідно договорами про надання правової допомоги №05/02/2021-2 від 05.02.2021 (з додатковою угодою № 1 від 09.07.2021) та № 06/09/2021-1 від 06.09.2021 (з додатковою угодою № 1 від 06.09.2021).
Відповідно до змісту клопотання про розподіл судових витрат, яке надійшло до суду засобами поштового зв'язку 15.09.2021 від адвоката Корнієнка М.О., останній просить стягнути з позивача - ФОП Манько Є.В. на користь відповідача - Хрунової М.Г. понесені нею судові витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.; на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ФОП Гончаренка К.О. - понесені ним судові витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. До клопотання заявником додані завірені копії документів на підтвердження понесених витрат, зокрема, копії договорів про надання правової допомоги, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг адвокатом), рахунків на оплату.
Судом встановлено, що клопотання адвоката Корнієнка М.О. про розподіл судових витрат, яке надійшло до суду 15.09.2021 засобами поштового зв'язку, було подане на відправлення адвокатом до відділення поштового зв'язку 13.09.2021. Отже в силу приписів ч.ч. 4, 7 ст. 116 ГПК України клопотання подане в строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Розглянувши клопотання про розподіл судових витрат у справі № 908/1234/21 суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні, який ступінь його вини та чим це підтверджується.
Так, у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 21.04.2021 у справі №906/1179/20, від 24.03.2021 по справі №922/2157/20 вказано, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Отже стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Критеріїв для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості або необґрунтованості вказана норма ГПК України не встановлює, а тому зазначене встановлюються відповідно до обставин кожної справи окремо. При цьому, судом здійснюється надання оцінки саме діям позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а не обґрунтованості чи необґрунтованості поданого позивачем позову.
У клопотанні про розподіл судових витрат представник відповідача та третьої особи не зазначив в чому саме полягали необґрунтовані дії позивача.
Звертаючись до господарського суду із позовом, за яким було відкрито провадження у даній справі № 908/1234/21, позивач посилався на те, що предмет оренди (нежитлове приміщення) використовувався відповідачем в підприємницькій діяльності.
Ухвала суду від 07.09.2021 про закриття провадження у справі № 908/1234/21 мотивована тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Хрунова М.Г. виступала у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання. Закриваючи провадження у справі 908/1234/21, господарський суд виходив виключно з тієї підстави, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Заявнику роз'яснено, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, закриття провадження у вказаній господарській справі з вищезазначених підстав не є наслідком необґрунтованих дій позивача, зокрема того, що позивач пред'явивши даний позов до господарського суду діяв недобросовісно. Закриваючи провадження у справі № 908/1234/21 з тієї підстави, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оцінка обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог в даному випадку судом не здійснювалась.
Отже заявником не доведена, а судом не встановлена необґрунтованість дій позивача, тому у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат судом відмовляється.
Крім того, за змістом ч. 5 ст. 130 ГПК України право на заявлення вимог про компенсацію здійснених витрат належить виключно відповідачу. Отже клопотання про розподіл судових витрат в частині вимог про стягнення на користь третьої особи витрат на професійну правничу допомогу не відповідає вимогам закону та є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання про розподіл судових витрат у справі № 908/1234/21, що надійшло до суду 15.09.2021, - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2021.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України
Суддя О.С. Боєва