вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2021м. ДніпроСправа № 904/3446/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЛЬЧУК ТРАНС", м. Чернівці
до Приватної виробничо-комерційної фірми "ДАСК ТРАНС СЕРВІС", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 50 320,00 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Волювач М.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кононов А.М. дов. № 2 від 12.12.20 адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІЛЬЧУК ТРАНС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "ДАСК ТРАНС СЕРВІС" та просило суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 83 107,90 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача 28.04.2021 подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача 18.05.2021 подав відповідь на відзив.
Представник відповідача 04.06.2021 подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.06.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 відкладено підготовче засідання на 10.08.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 31.08.2021.
Представник позивача 31.08.2021 подав до суду заяву по залишення позову без розгляду щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в порядку регресу в частині відшкодування вартості пошкодженого товару на суму 32 787,90 грн. Заяву було подано до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЛЬЧУК ТРАНС" про залишення позову без розгляду в частині стягнення вартості пошкодженого товару на суму 32 787,90 грн задоволено. Відкладено судове засідання на 22.09.2021.
У судовому засіданні 22.09.2021 розглянуто справу по суті: встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті, відповідач просив у задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у заявах по суті. У нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача, викладена у позові
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 1/05 від 01.05.2018, а саме: незбереження відповідачем вантажу під час його перевезення. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 194 від 25.11.2020 щодо компенсації завданих під час перевезення збитків, проте відповіді на претензію позивачем не отримано, збитки у розмірі 50 320,00 грн не відшкодовані.
Натомість позивач відшкодував власнику продукціїї повну вартість втраченого вантажу.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
Відповідач зазначає, що вартість вантажу в товарно-транспортній накладній № 804 від 11.11.2020 на момент підписання договору-заявки не вказана. Тобто, відповідач виконав перевезення вантажу, який в документах зазначений без ціни (вартості).
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач вказує на те, що серед обов'язкових реквізитів товарно-транспортної накладної немає вартості вантажу. Натомість вартість вантажу підтверджується прайсом, який йому надав власник продукції.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стрільчук Транс” (замовник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою “Даск Транс Сервіс” (виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 1/05 від 01.05.2018 (арк.с.14).
Відповідно до пункту 2.1 договору в порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати та/або організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному або внутрішньому сполученні, а замовник зобов'язується сплатити виконавцю за ці послуги узгоджену сторонами плату.
Згідно пункту 2.2 договору найменування, характеристики вантажу, кількість, вартість, спосіб перевезення, маршрут та вимоги до транспортного засобу, вантажовідправник, адреса розвантаження, особливі умови кріплення, розмір оплати та інші умови обговорюються в заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Сторонами було підписано заявку № СТР03862 від 11.11.2020 (арк.с.18), в якій сторони узгодили здійснення відповідачем перевезення по маршруту с. Дударків (Київська область) - м. Дніпро (Дніпровська область).
На виконання заявки в автомобіль Мерседес НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ) було завантажено вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 804 від 11.11.2020 (арк.с.19), а саме: корм для тварин ТМ “Рояль Канін” в асортименті та кількості згідно накладної № ТО1703616 від 11.11.2020 та накладної ТО1703614 від 11.11.2020.
Згідно пункту 8.8 договору виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту його отримання до перевезення і до видачі отримувачу вантажу. За шкоду, заподіяну при перевезення вантажу, що сталася з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, виконавець відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість.
За результатами вивантаження представниками складу вантажоодержувача та водієм відповідача за відсутності заперечень останнього складено та підписано внутрішній акт приймання вантажу по якості № 1311 від 13.11.2020 (арк.22), в якому зафіксовано нестачу вантажу на момент прийому порівняно з тією кількістю та якістю, що була передана до перевезення згідно ТТН № 804 від 11.11.2020, зокрема, недостача корму STERIL 10 кг (артикул 10773) - 37 шт.
Заявка № СТР03862 від 11.11.2020 була укладена позивачем з метою виконання іншого договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автотранспортом № 343-3/19, укладеного 21.10.2019 між позивачем, як перевізником-експедитором, та ТОВ “Рояль Канін Україна”, як замовником.
До цього договру було підписано заявку № 2 від 06.11.2020, згідно умов якого позивач взяв на себе обов'язок надати транспортно-експедиційні послуги, безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на території України, а саме корми для котів та собак, рекламні матеріали та обладнання, торгове обладнання та інші вантажі, перевезення яких може вимагатися для цілей здійснення господарської діяльності замовником (арк.с.23).
З метою відшкодування збитків, завданих втратою та пошкодженням вантажу при перевезенні, ТОВ “Рояль Канін Україна” звернулось до позивача з претензією № 1 від 18.11.2020 про стягнення збитків на суму 83 107,90 грн. Разом із претензією ТОВ “Рояль Канін Україна” надано прас-лист, в якому зазначено, що вартість корму STERIL 10 кг - 1 360,00 грн (арк.с.51).
Позивачем були відшкодовані ТОВ “Рояль Канін Україна” збитки у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №10629 від 16.12.2020 (арк.с.52).
Позивач звернувся до відповідача із претензією № 194 від 25.11.2020 (арк.с.53), в якій просив відшкодувати понесені позивачем збитки.
На час прийняття рішення, доказів відшкодування збитків у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини транспортного експедирування.
Щодо стягнення суми збитків
Положеннями частини 1, 4 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено говором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Суд зазначає, що відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумція вини зобов'язаної сторони. При цьому, обов'язок доведення невинуватості лежить на перевізнику.
Відтак, перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу для перевезення й інших обставин, передбачених законом.
Нестача вантажу - це доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризується одночасно двома ознаками:
1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов'язку усунення зазначених обставин;
2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Тобто, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
Переважному застосуванню підлягають саме норми статті 924 Цивільного кодексу України, в частині обов'язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.
Відтак, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Суд зазначає, що втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслідком його незбереження під час перевезення, що свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов'язків за договором перевезення та є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, як зазначено у частині 1 статті 225 Господарського кодексу України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У частині 2 статті 224 Господарського кодексу України зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно пункту 8.8 договору виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту його отримання до перевезення і до видачі отримувачу вантажу. За шкоду, заподіяну при перевезення вантажу, що сталася з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, виконавець відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає, у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість.
За результатами вивантаження представниками складу вантажоодержувача та водієм відповідача за відсутності заперечень останнього складено та підписано внутрішній акт приймання вантажу по якості № 1311 від 13.11.2020 (арк.22), в якому зафіксовано нестачу вантажу на момент прийому порівняно з тією кількістю та якістю, що була передана до перевезення згідно ТТН № 804 від 11.11.2020, зокрема, недостача корму STERIL 10 кг (артикул 10773) - 37 шт.
З Акту приймання вантажу по якості № 1311 від 13.11.2020 вбачається, що саме відповідачем в особі водія не забезпечено схоронність та цілісність прийнятого вантажу, а причинно-наслідковий зв'язок між завданими збитками та неправомірними винними діями відповідача полягає в тому, що збитки (вартість втраченого вантажу) були спричинені саме неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.
Відповідно до наданого ТОВ “Рояль Канін Україна” прас-листа вартість корму STERIL 10 кг - 1 360,00 грн (арк.с.51).
Відтак, сума збитків за недостачу вантажу - корму STERIL 10 кг (артикул 10773) у кількості 37 шт. становить 50 320,00 грн.
Відповідач не довів відсутність своєї вини у збитках, які виникли внаслідок недостачі вантажу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність протиправної поведінки у діях відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заявленою позивачем до стягнення сумою збитків, наявність вини відповідача та факт завдання відповідачем збитків.
Відповідно до статті 228 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов замовлення ТОВ “Рояль Канін Україна” щодо перевезення вантажу найняло безпосереднього перевізника, відповідача ПВКФ “Даск Транс Сервіс”, що прийнявши товар в пункті завантаження, без будь - яких зауважень в товарно-транспортних документах, несе повну матеріальну відповідальність за збереження та цілісність вантажу під час його транспортування.
В той же час, відповідач під час перевезення не зберіг схоронність та цілісність вантажу, чим завдав збитків замовнику перевезення вантажу ТОВ “Рояль Канін Україна”.
Позивачем були відшкодовані ТОВ “Рояль Канін Україна” збитки у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №10629 від 16.12.2020 (арк.с.52).
3 моменту здійснення відшкодування за втрачений та пошкоджений вантаж на користь ТОВ “Рояль Канін Україна” позивач отримав право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки, у розмірі виплаченого відшкодування.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 270,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "ДАСК ТРАНС СЕРВІС" (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, корп. 13, кімната 442; ідентифікаційний код 20201002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЛЬЧУК ТРАНС" (58000, м. Чернівці, вул. Руданського, 44, кв. 1; ідентифікаційний код 37690326) збитки у розмірі 50 320,00 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 04.10.2021
Суддя Я.С. Золотарьова