пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 вересня 2021 року Справа № 903/466/21
Господарський суду Волинської області у складі судді Дем'як В.М, за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу
за позовом: Виконувача обов'язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м. Луцьк
до відповідача: Приватного підприємства “Прес-Інформ”, м. Луцьк
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з,
від відповідача: Кумановський Лука Миколайович, ордер серія АС №1021981 від 13.07.2021;
від прокуратури: Бородчук Оксана Василівна, службове посвідчення №059370 від 25.01.2021;
встановив: Виконувач обов'язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся з позовом до Приватного підприємства “Прес-Інформ”, в якому просить внести зміни до пункту 5 договору оренди землі від 18.03.2008, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.04.2008 з викладенням його у такій редакції: “нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 3 245 315,13 грн.”.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 березня 2008 між Луцькою міською радою (орендодавецем) та Приватним підприємством «Прес-Інформ» (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно п.п. 1.2 якого в строкове платне користування передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту інше, площею 5012 кв.м., по вул. Карпенка-Карого, 2 А в м. Луцьку.
Пунктом 5 договору оренди землі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на березень 2008 становить 901 420,36 грн. У п. 9 договору оренди землі сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, встановлюється у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки та становить 27 042,61 грн. за 2008.
Відповідно до рішення №75/28 нормативна грошова оцінка земель вводиться в дію з 01.01.2016 через оприлюднення в порядку, передбаченому чинним законодавством України до 15.07.2015.
Прокурор звертає увагу суду на те, що згідно витягу з нормативно грошової оцінки на підставі якого вносились останні зміни до договору оренди, встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки становить 0,5.
Згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777 та діє з 01.01.2017 суттєво змінено коефіцієнти, що застосовуються для обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:062:0012 від 05.05.2021, коефіцієнт становить 1,0, грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 3 245 315,13 грн.
Отже, прокурор доводить, що зміни КФ, який характерезує функціональне використання земельної ділянки, є безумовною підставою для збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору оренди.
При цьому посилається на судову практику викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 справа №921/530/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 справа №924/187/18.
Ухвалою суду від 25.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.07.2021 р.
Ухвалою суду від 14.07.2021 відкладено розгляд справи на 09.08.2021.
Ухвалою суду від 09.08.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2021.
Ухвалою суду від 22.09.2021 оголошено перерву до 23.09.2021 до 10:00 год.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить застосувати строк позовної давності відмовити у позові в повному об'ємі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 15, 16, 20 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частинами 3 і 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, в редакції на час вирішення спору по суті, визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В обґрунтування підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Луцької міської ради, прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що Луцька міська рада не отримує у належному розмірі плату за користування наданою в оренду земельною ділянкою, відтак кошти за користування землею не надходять до місцевого бюджету, що впливає на економічне становище міської ради.
18 березня 2008 між Луцькою міською радою (орендодавецем) та Приватним підприємством «Прес-Інформ» (орендарем) було укладено договір оренди землі. (а.с. 17)
Пунктом 1 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту та інші, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 2а, кадастровий номер 110620012.
Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на березень 2008 року становить 901420,36 грн.
Згідно п. 8 договору сторонами визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 12 встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;
- в інших випадках передбачених законом.
Згідно акту про винесення в натуру меж земельної ділянки від 27.03.2008 представником Луцького реєстраційного-виробничого офісу ВРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» на підставі рішення Луцької міської ради №24/53 від 05.03.2008 відведено в натурі земельну ділянку, яка виділена ПП «Прес - Інформ» для будівництва та обслуговування автозаправочної станції загальною площею 0,5021 га. (а.с. 20-27)
Відповідно до акту прийому -передачі земельної ділянки від 16.04.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду земельну ділянку, яка є власністю Луцької міської ради, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 2А / кадастровий номер 110620012. (а.с. 28)
Додатковою угодою про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 16.04.2008 року за № 040807700163 від 22 вересня 2014 року та на підставі рішення Луцької міської ради від 25.06.2014 за № 61/80 «Про поновлення договору оренди землі Приватному підприємству «Пресс-Інформ»» укладеного між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Прес-Інформ» (орендар) було поновлено договір землі на новий строк з викладенням його у новій редакції.
Так, зокрема у відповідності до пункту 1 додаткової угоди, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оброни та іншого призначення, як заходиться: м. Луцьк, вул. Карпенка Карого,2а, кадастровий номер: 071010000:11:062:0012.
Пунктом 2 договору визначено об'єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 0,5012 га.
Згідно пункту 8 договір укладено на 10 років.
Пунктом 9 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на 2014 рік - 145 580.56 грн.
Пунктом 10 додаткової угоди передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держземагенства у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.
Додатковою угодою № 2 до договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 16.04.2008 року за № 040807700163, викладеного в новій редакції згідно додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.03.2014 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Прес-Інформ» (орендар) внесено зміни в пункт 5 договору оренди землі, наступного змісту.
«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об'єкта) 930 678,20 грн».
Також сторони вказаною додатковою угодою вирішили внести зміни в пункт 9 договору оренди, виклавши його в новій редакції.
«Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі:
- на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об'єкта) - 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 27 920.35 грн;
- після закінчення будівництва (після здачі в експлуатацію готового об'єкта) - 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради-сесії.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовґязків власник зобовґязаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобовґязує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовґязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом.
Згідно з ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ст.15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки визначається відповідно до Додатку 1 «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» до Порядку нормативної грошової оцінки землі населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України «Про оцінку земель».
Згідно п.14.1.136 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно п.14.1.147 ст.14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п. 288.5.1 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
За змістом статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Таким чином, системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Підставою для звернення до суду з позовною вимогою про внесення змін до пункту 5 договору прокурор вважає наявність Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777 та діє з 01.01.20217, оскільки даний порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Додатком №1 до вказаного порядку визначені коефіцієнти, які характерезують функціональне використання земельної ділянки. Прокурор, доводить, що орендована земельна ділянка відноситься до секції J, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та визначено цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, код 12.04. Коефіцієнт, який характерезує функціональне використання вказаної земельної ділянки становить 1,0. Тобто зміни коефіцієнту КФ, який характерезує функціональне використання земельної ділянки, є безумовною підставою для збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору оренди. В підтвердження доводів прокурор подав рішення Луцької міської ради від 25.06.2015 №75/28, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, запит Луцької окружної прокуратури від 13.04.2021 №53-722 вих. 21, запит Луцької окружної прокуратури від 13.04.2021 №53-722 вих.21, лист луцької міської ради від 19.04.2021 №1.1.-9/1984/2021, запит Луцької окружної прокуратури від 28.04.2021 №53-1164 вих. 21, лист Луцької міської ради від 13.05.2021 №1.1-9/2460/2021, запит Луцької окружної прокуратури від 28.04.2021 №53-1166 вих.21, лист головного управління ДПС від 11.05.2021 №4908/5/03-20-04-05-05. Запит луцької окружної прокуратури від 25.05.2021 №53-1759 вих. 21, лист Головного управління ДПС від 28.05.2021 №5379/5/03-20-04-05-05.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України (ВСУ) у справі № 6-325цс16 про автоматичну зміну розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки землі. Отже є неактуальним висновком ВСУ, внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється розмір орендної плати за користування нею, тому договір щодо розміру орендної плати слід вважати зміненим з дати зміни нормативної грошової оцінки.
Натомість Велика Палата вирішила, що якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина третя статті 653 ЦК України). Новий висновок викладено у постанові Великої Палати від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18.
Оскільки, Велика Палата не вбачає підстав для відступу від інших висновків, які надав Касаційний господарський суд:
1)за відсутності волевиявлення сторони щодо внесення змін до договору оренди землі зміни до договору оренди про збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не можуть бути внесені, у такому разі спір вирішується в судовому порядку (пункт 7.8 постанови від 27 січня 2020 року у справі № 922/676/19);
2)договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням (пункт 7.9 постанови від 11 грудня 2019 року у справі № 922/1298/19).
Суд встановив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777 діє з 01.01.2017.
Всупереч зазначеним нормам прокурор не надав, суду належних доказів того, що Луцькою міською радою приймалося рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. м.Луцька на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який діє з 01.01.2017 і введення його в дію відповідно до якого орендована земельна ділянка відноситься до секції J, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та визначено цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, код 12.04. Коефіцієнт, який характерезує функціональне використання вказаної земельної ділянки становить 1,0.
Правовий висновок, щодо обов'язковості прийняття міською (селищною) радою відповідного рішення про затвердження нормативного грошової оцінки та введення його в дію викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного Господарського суду у справі 924/328/19 від 03.03.2020.
Відтак, з огляду на зазначене, суд не може вважати безумовною підставою для зобов'язання внесення змін до договору оренди земельної ділянки прийняття Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, без відповідного рішення Луцької міської ради, про що доводить прокурор в судовому засіданні.
Щодо підстави для внесення змін в договір оренди відповідно до рішення Луцької міської ради від 25.06.2015 за №75/28, суд виходив із такого.
Рішенням Луцької міської ради від 25.06.2015 за №75/28 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Луцька, зокрема вирішено:
п. 1 затвердити технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Луцька;
п.2 ввести в дію з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Луцька для визначення нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок на території міста;
п.3 відділу інформаційної роботи Луцької міської ради (Балюк З.В.) оприлюднити рішення до 15.07.2015 в порядку передбаченому чинним законодавством України;
п.4 управлінню земельних ресурсів Луцької міської ради (Шабала С.О.) забезпечити передачу територіальному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, затверджену даним рішенням технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька для здійснення ним видачі з 01.01.2016 витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у м. Луцьку .
п.5 визнати таким, що втратило чинність з 01.01.2016 рішення Луцької міської ради від 26.03.2008 за №25/62 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька».
Водночас, прокурор до матеріалів справи не подав додаток до даного рішення про нормативну грошову оцінку земель м. Луцька, а відтак правові підстави дійти висновку, що дане рішення стосується визначенню нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом спірного договору оренди відсутній.
Із додаткової угоди №2 від 20.03.2015 слідує, що вона укладена на виконання рішень Луцької міської ради, а саме:
-рішення Луцької міської ради від 28.02.2013 року за № 38/60 «Про внесення змін в додаток до рішення міської від 24.06.2009 № 42/20 «Про впорядкування орендної плати за землю» та від 28.01.2015 № 69/39 «Про внесення змін в рішення та додаток до рішення міської ради від 24.06.2009 № 42/20 «Про впорядкування орендної плати за землю» та з врахування декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 26.02.2015 року № ВЛ 083150570065.
Отже, рішення Луцької міської ради від 26.03.2008 за №25/62 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька», яке скасовано 01.01.2016 згідно рішення Луцької міської ради від 25.06.2015 за № 75/28, не було підставою внесення змін до п.5 додаткової угоди №2 від 20.03.2015.
Крім того, рішення Луцької міської ради від 25.06.2015 за №75/28, прийнято не невиконання Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777 останній введений в дію 01.01.2017, а рішення на яке посилається прокурор прийняте 25.06.2015.
Судом встановлено, що додатковою угодою №2 до договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 16.04.2008 за № 040807700163, викладеного в новій редакції згідно додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.09.2014 (право оренди земельної ділянки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.11.2014, номер запису 7768648) від 20.03.2015 сторони внесли зміни в пункт 5 договору оренди землі, виклавши його в новій редакції.
«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об'єкта) 930 678,20 грн».
Також сторони даною додатковою угодою вирішили внести зміни в пункт 9 договору оренди, виклавши його в новій редакції.
«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі:
- на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об'єкта) - 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 27 920,35 грн;
- після закінчення будівництва (після здачі в експлуатацію готового об'єкта) - 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно п.4 договору (в редакції додатковї угоди №2) сторони визначили, що орендар зобов'язаний за власний рахунок:
4.1. договору передбачено, що зареєструвати внесення змін до договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на не рухоме (Реєстраційна служба Луцького міського управління юстиції Волинської області, адреса: м. Луцьк, вул. Лесі Українки);
4.2. договору визначено, що в 5 денний термін після проведення державної реєстрації змін надати копію додаткової угоди до договору оренди землі та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідному контролюючому органу (Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 4).
Відповідно до п.6 до договору (в редакції додаткової угоди №2) визначено, що додаткова угода №2 до договору оренди землі є невід'ємною частиною договору оренди землі набуває чинності після підписання сторонами та в день проведення державної реєстрації змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Із наведеного вбачається, що сторони у договорі визначили умову за настання, якої виникає обов'язок здійснення нормативно грошової оцінки, а саме: « введення готового об'єкта на орендованій земельній ділянці в експлуатацію». Представник відповідача в судовому засіданні доводить, що об'єкт, який будується на земельній ділянці, що є предметом договору оренди в експлуатацію на час розгляду справи не введений . Доказів до матеріалів справи не надав, однак доводить, що дана обставина є загально доступною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, сторони визначили, що зміна орендної плати відбувається із настанням конкретної події, а саме: «введення в експлуатацію об'єкта»
Суд зауважує, що вищезазначені зміни в договір щодо нормативно грошової оцінки в п.5, 9 додаткової угоду №2 на предмет її вимогам закону в судовому порядку не надавалась. Звернувшись із даним позовом прокурор про зміну вказаних умов договору не заявляв.
У відповідності до пункту 286.2. статті 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 даного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Як слідує із матеріалів справи ПП «Пресс - Інформ» виконало вказаний обов'язок та та задекларував орендну плату за землю у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 0710100000:11:062:0012, загальною площею 0,5012. Станом на 11.05.2021 податкова заборгованість з орендної плати за землю по ПП «Пресс-Інформ» відсутня.
Розглянувши заяву відповідача щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
За приписами ст.ст.256 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Статтею 268 Цивільного кодексу України визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Відповідно до ч.2 ст.268 Цивільного кодексу України, Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Додатковою угодою про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 16.04.2008 року за № 040807700163 від 22 вересня 2014 року та на підставі рішення Луцької міської ради від 25.06.2014 року за № 61/80 «Про поновлення договору оренди землі Приватному підприємству «Пресс-Інформ»» між Луцькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Прес-Інформ» (орендар) було поновлено договір землі на новий строк з викладенням його у новій редакції: договір укладено на 10 років після закінчення стоку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Отже, строк дії договору оренди землі продовжено до 2024 року.
Враховуючи наведене, суд встановив, що звернення з даним позовом здійснене у межах строку позовної давності, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строку пропуску позовної давності.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Виконувача обов'язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради.
Судовий збір, у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на прокурора.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено
04.10.2021
Суддя В. М. Дем'як