Справа № 357/4716/19
1-кп/357/10/21
04.10.2021 м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, судимого: 1) 30.01.2004 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) 22.05.2009 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч.3, 69 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.10.2009 р. вважати засудженим за ст. 187 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 01.08.2014 р. Білоцерківським міськрайнним судом за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; 4) 23.03.2015 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років шести місяців позбавлення волі; 5) 20.05.2015 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3,70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі; 6) 30.05.2018 р. Ірпінським міським судом Київської області за ст.ст. 391,71 КК України до 2 років восьми місяців позбавлення волі, звільнений 26.02.2019 р. по відбуттю покарання, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України
доведеним, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини проти власності за наступних обставин.
19 квітня 2019 р. близько 00 годин 15 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в під'їзді 5 будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, шляхом ривка, відкрито, з правої кишені штанів потерпілого ОСОБА_6 , викрав грошові кошти в сумі 500 грн., у подальшому з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди у розмірі 500 грн.
11 грудня 2019 р. близько 17 години ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з використанням викрутки, яку ОСОБА_4 знайшов на місці події, зі стіни незаконно заволодів телевізором марки «SAMSUNG ue32j4000» вартістю 3850 грн., належного потерпілому ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди у розмірі 3850 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, фактичні обставини цієї справи і зібрані по ній докази не заперечує, не оспорює, у вчинені цього злочину розкаюється і дав показання, що повністю узгоджуються з мотивувальною частиною цього вироку. Свою винуватість за ст. 186 ч.2 КК України він не визнав та по суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно раніше неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Дійсно він 11 грудня 2019 р. близько 17 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_3 , діючи з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно від потерпілого з яким разом живуть на одному поверсі вживали спиртні напої. Скільки випили не пам'ятає. Він був сильно п'яний. Потерпілий заснув і він забрав зі стіни, відкрутивши за допомогою викрутки плазмовий телевізор. Взяв і здав його до ломбарду. Дійсно зняв його зі стіни і викрав коли потерпілий спав. Він дійсно з телевізором з місця злочину - квартири потерпілого зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Визнає, що цими своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 3850 грн. У вчиненому розкаюється. Зібрані по справі докази визнає, та їх не оспорює. Назву, вартість викраденого телевізора визнає, їх не оспорює. Кваліфікацію його дій за ст. 185 ч.2 КК України не оспорює. Фактичні обставини у цьму кримінальному провадженні не оспорює, їх визнає повністю.
19 квітня 2019 р. він перебував з іншими особами у дворі там де проживає його товариш і потерпілий. Він спілкувався із друзями. Це було приблизно 17-18 година. Потім підійшов потерпілий. Сиділи відпочивали. Вживали спиртне, пили коньяк. Потерпілий підійшов тоді коли він із друзями вживали спиртне. Коли потерпілий підійшов до них він з ним познайомився. До цього вони не були знайомі. Із потерпілим спиртне там не вживали. Потім він, ОСОБА_9 і потерпілий поїхали на ОСОБА_10 . Потерпілий просив його поїхати вживати спиртне. Вони поїхали у “Фламінго”. У нього було 3000 грн. Хто розраховувався за спиртне в кафе не пам”ятає. Заперечує, що потерпілий його пригощав. Він не проважав потерпілого до під”їзду. Він не забирав у потерпілого гроші. Заперечує повністю усі обставини що повідомив суду потерпілий. Він відшкодував потерпілому збитки. Потерпілий до нього претензій не має. Вину за цим злочином не визнає. Потерпілий його оговорив, т.я. хоче з нього гроші. Цей злочин він не вчиняв.
Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, які є матеріалами кримінального провадження - кримінальною справою за злочином, передбаченим ст. 185 ч.2 КК України, визнані обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі і ним не заперечуються та не оспорюються, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, вони з ініціативи прокурора і добровільної згоди обвинуваченого, захисника, яким попередньо були роз'яснені положення ст. 349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались, їх дослідження судом визнано недоцільним, про це судом постановлена ухвала.
Визнавальні показання обвинуваченого в ході судового засідання за ст. 185 ч.2 КК України, підтверджуються, доказами, що містяться у кримінальному провадженні, повністю з ними узгоджуються, тому його показання за цим злочином суд визнає достовірними.
Водночас незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України підтверджується доказами наданими прокурором і дослідженими судом, а саме:
показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що у цей день він дійсно познайомився з обвинуваченим у дворі будинку де проживає. До цього вони не були знайомі. Вживали з ним спиртні напої. ОСОБА_11 повідомив йому, що знаходиться у скрутному становищі. Він запропонував пройти до кафе «Фламінго» на вул. Водопійна, зайти поїсти. В кафе вони їли, вживали спиртні напої. У кафе розраховувався він. Після розрахунку гроші він поклав у кишеню штанів. При виході з кафе у нього залишилося приблизно 800 грн. Вони попрощалися. Він пішов додому. Біля під'їзду коли він відкривав під'їзд побачив ОСОБА_11 , який стояв за його спиною. Він бачив саме його. Він зайшов до під'зду і викликав ліфт. Приїхав ліфт, він зайшов у ліфт. У цей час коли він нажимав кнопку свого поверху, появився знову обвинувачений і порвавши йому штани вирвав із кармана штанів гроші, які були там у кишені штанів. Обвинувачений дуже швидко заліз до нього у кишеню штанів і забрав гроші. Після цього обвинувачений почав тікати. Він погнався за ним, але не зміг його догнати. Потім він пішов до кафе. Там сказали, що є відеокамери. Потім він звернувся до поліції. Гроші йому частково були відшкодовані. Він у теперішній час не має претензій до обвинуваченого. У кафе він дав обвинуваченому 50 грн Обвинувачений бачив, що у нього є ще гроші. Він не помиляється, ці дії вчинені саме ОСОБА_11 . Йому кошти повертав хтось від імені ОСОБА_11 . Ця людина йому сказала, що це гроші від людини, яка тебе образила. Він зрозумів, що це гроші від ОСОБА_11 . Сума належних йому коштів, якими ОСОБА_11 тоді заволодів була більше ніж 500 грн., і точно не менше 500 грн. Йому повернули 1000 грн. Щодо покарання обвинуваченого - призначити не суворе покарання;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2019 р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав на фото № 2 (зображений ОСОБА_4 ) особу, яка 19.04.2019 р. в під'їзді по АДРЕСА_2 відкрито викрала належні йому грошові кошти;
протоколом огляду предмета від 19.04.2019 р. з ілюстративною таблицею, постановою про визнання речовим доказом, приєднання до матеріалів провадження від 19.04.2019 р.: спортивних штанів, права кишеня яких пошкоджена, має нерівномірну, безшовну лінію розриву, що виходить на межі кишені до правої бокової частини штанини;
протоколом отримання від 26.04.2019 р. від ОСОБА_12 диску з камер відеоспостереження кафе «Фламінго» вул. Водопійна у м. Біла Церква за період з 18 до 19 квітня 2019 р., протоколом огляду від 26.04.2019 р.: оптичного диску ДВД-Р, на якому знаходяться два медіафайли;
постановою про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до кримінального провадження від 27.04.2019 р. - ДВД-Р диску;
речовим доказом оптичним ДВД-Р диском з відеозаписом та ілюстративною таблицею. Судом у судовому засіданні переглянутий відеозапис на вказаному диску. На ньому зображено перебування потерпілого ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_4 у розважальному закладі, вживання ними їжі та спиртних напоїв, послідуюче залишення закладу та напрямок руху потерпілого.
Суд зазначені надані прокурором докази визнає належними та допустимими.
Досліджені належні, допустимі, достовірні, такі що узгоджуються між собою докази, суд визнає достатніми, щоб покласти їх в основу обвинувального вироку.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого, захисника щодо не вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, недоведеності його вчинення обвинуваченим, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_6 , письмовими, речовими доказами, дослідженими судом.
Суд визнає, що вказані доводи обвинуваченого, захисника є способом обраного захисту від обвинувачення у злочині, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, яке судом було забезпечено обвинуваченому в ході судового розгляду кримінального провадження, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за:
ст. 186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно;
ст. 185 ч.2 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує: мету покарання, передбачену ст. 50 КК України, загальні засади призначення покарання, передбачені ст.ст. 65-67 КК України - вид та у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Судом в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що при вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом ст. 24 ч.2 КК України, при вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 за формою вини, ступенем тяжкості вчинив умисні нетяжкий і тяжкий злочини.
ОСОБА_4 раніше судимий, у т.ч. востаннє вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30.05.2019 р. за ст.ст. 391,71 КК України до позбавлення волі на строк два роки вісім місяців, звільнений 26.02.2019 р. по відбуттю покарання.
ОСОБА_4 сусідами за місцем проживання характеризується позитивно.
ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікарів нарколога, психіатра.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його поведінку в ході досудового розслідування та судового розгляду, суд визнає його осудним, тобто особою, яка під час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень могла усвідомлювати свої дії і керувати ними - ст. 19 ч.1 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_6 , має матір похилого віку, яка має інвалідність 1 групи.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом визнаються: рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння - п.1,13 ч.1 ст. 67 КК України.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, після звільнення менш ніж через два місяці вчинив новий тяжкий злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України та у період судового розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_4 за вищевказаним злочином, він вчинив новий злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість поведінки, вперте небажання стати на шлях виправлення, сусідами за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, досудову доповідь органу пробації про існування високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, що його виправлення без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства, думку потерпілих щодо покарання обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_4 є небезпечним для суспільства, його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі у середній межі санкції ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд вважає, що призначеного ОСОБА_4 менш суворого покарання, як в частині строку позбавлення волі, так і іншого виду покарання, передбаченого санкцією ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України, застосування положень ст. 69 КК України, звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, буде явно несправедливим через м'якість, оскільки буде недостатнім для його можливого виправлення, попередження вчинення ним і іншими особами нових кримінальних правопорушень, зважаючи на особу ОСОБА_4 , який раніше судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, вперто не бажає стати на шлях виправлення, після звільнення менш ніж через два місяці знову вчинив умисні кримінальні правопорушення, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, а ті, що є, не є стримуючим фактором його поведінки, інкриміновані йому злочини вчинив у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також переконаний, що призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання в частині строку позбавлення волі, передбачених санкцією ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України, буде явно несправедливим через суворість, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суму грошових коштів, які він відкрито викрав (500 грн.), думку потерпілих щодо його покарання.
Цивільний позов, процесуальні витрати, відсутні.
Речові докази: спортивні штани, передані за розпискою від 19.04.2019 р. потерпілому ОСОБА_6 , слід вважати повернутими власнику; ДВД-Р диск, який приєднаний до судової справи, слід зберігати при судовій справі; книгу - інструкцію по користуванню телевізором "Самсунг, яка передана за розпискою від 18.12.2019 р. потерпілому ОСОБА_7 , слід вважати повернутою власнику; викрутку довжиною 19,5 см, викрутку довжиною 15 см, які передані на зберігання за квитанцією №952 2019 від 23.12.2019 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області, слід знищити; договір надання фінансового кредиту ломбарду «Парус» від 11.12.2019 р., предметом якого є телевізор «Самсунг», видатковий чек ломбарду «Парус» від 11.12.2019 р., які приєднані до кримінального провадження, слід зберігати при кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування ОСОБА_4 19 квітня 2019 р. затриманий, 20 квітня 2019 р. стосовно нього застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 17 травня 2019 р. ОСОБА_4 був звільнений з-під варти. 21 грудня 2019 р. ухвалою суду стосовно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за:
ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 04 жовтня 2021 р.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк досудового та під час судового розгляду тримання його під вартою: з 19 квітня 2019 р. до 17 травня 2019 р. та з 21 грудня 2019 р. до 03 жовтня 2021 р. з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити попередній у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більш ніж на 60 днів, тобто до 02 грудня 2021 р.
Речові докази: спортивні штани, передані за розпискою від 19.04.2019 р. потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутими власнику; ДВД-Р диск, який приєднаний до судової справи - зберігати при судовій справі; книгу - інструкцію по користуванню телевізором "Самсунг, яка передана за розпискою від 18.12.2019 р. потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутою власнику; викрутку довжиною 19,5 см, викрутку довжиною 15 см, які передані на зберігання за квитанцією №952 2019 від 23.12.2019 р. до Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області - знищити; договір надання фінансового кредиту ломбарду «Парус» від 11.12.2019 р., предметом якого є телевізор «Самсунг», видатковий чек ломбарду «Парус» від 11.12.2019 р., які приєднані до кримінального провадження - зберігати при кримінальному провадженні.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області