Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2932/20
Провадження № 2/935/271/21
Іменем України
28 вересня 2021 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді - Янчук В.В.
за участі секретаря судових засідань - Кумечко С.М.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Коростишівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області, третя особа: поліцейський сектору реагування патрульної поліції Брусилівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції Яковчук Роман Сергійович про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Коростишівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області, третя особа: поліцейський сектору реагування патрульної поліції Брусилівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції Яковчук Р.С. про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що 15.03.2020 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «OPEL VIVARO» та рухався приблизно зі швидкістю 20-30 км/год. по вул. М.Іларіона в смт. Брусилів максимально ближче до правого краю проїжджої частини дороги, дотримуючись безпечного інтервалу з припаркованим справа автомобілями. В той же час, з лівого боку в попутньому напрямку рухався автомобіль марки «VOLVO 460.1.81», водій якого без ввімкнення показника повороту різко почав маневр повороту праворуч. Позивач намагався уникнути ДТП застосував екстренне гальмування, але уникнути зіткнення не вдалось. Поліцейський сектору реагування патрульної поліції Брусилівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції Яковчук Р.С. склав щодо позивача протокол про неіснуюче порушення ПДР, при цьому не було враховано пояснень, не опитані свідки дорожньо-транспортної пригоди, не оглянуто прилеглу територію на предмет виявлення відеокамер спостереження, які знаходились на будівлях. Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 02.06.2020 у справі № 275/380/20 провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення , передбачене ст. 124 КУпАп закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Позивач звертався до страхової компанії, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу, але отримав відмову через відсутність постанови суду про вчинення ДТП з вини ОСОБА_2 . Щодо ОСОБА_2 не було відкрито справу про адміністративне правопорушення ( не було складено протокол про адміністративне правопорушення з боку Третьої особи), до цього часу Позивач не може отримати ні від страхової компанії, ні від ОСОБА_2 , суму 5544 грн., яка необхідна для ремонту належного позивачу автомобіля. Щодо позивача не було застосовано штраф, але йому було завдано іншу шкоду - неможливість отримати відшкодування завданих витрат на ремонт автомобіля. Позивачу була спричинена і моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 20000 грн., яка виразилась у тому, що позивач є інвалідом ІІІ групи внаслідок війни, до цього часу йому внаслідок дій працівника поліції не сплачено кошти на ремонт автомобіля, чим порушені його нормальні життєві зв'язки, завдаються моральні страждання. Враховуючи викладене позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.01.2021відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вказав, що неправомірні дії працівника поліції Яковчука Р.С. щодо складання відносно нього адміністративних матеріалів призвели до тривалої неможливості отримати відшкодування завданих йому збитків за пошкоджений транспортний засіб з страхової компанії, однак на даний час страховою компанією йому були відшкодовані кошти за ремонт транспортного засобу, він має намір подати позов до особи, яка винна в ДТП для відшкодування франшизи. Щодо моральної шкоди вказав, що її розмір визначив, як 20000 грн, оскільки є інвалідом війни, має захворювання, а незаконні дії працівника поліції призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків.
Відповідач Головне управління національної поліції в Житомирській області в особі Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду подали відзив відносно позовних вимог, відповідно до якого в задоволенні позову просили відмовити. Вказали, що складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює , змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права та обов'язки для позивача. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих неправомірність дій поліцейського Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому завдана моральна та матеріальна шкода, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини відповідача в заподіянні моральної шкоди.
Відповідач - Управління Державної казначейської служби України у Коростишівському районі в Житомирській області в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду подали відзив, відповідно до якого вказали, що Управління, виконуючи свої повноваження не здійснювали будь-яких протиправних дій відносно позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів не порушували. Зі сторонами не вступали у правові відносини, а тому не може нести будь-які зобов'язання перед позивачем. Розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.
Третя особа - поліцейський СПД № 1 ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Яковчук Р.С. в судове засідання не з'явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав письмові пояснення, відповідно до яких в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Вказав, що ним на місці події були складені адміністративні матеріали за ст. 124 КУпАП та направлені до Брусилівського районного суду для прийняття рішення. За результатами розгляду справи щодо ОСОБА_1 , водію автомобіля VOLVO номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 було надіслано повідомлення до СПД № 1 ВП № 2 Житомирського РУПГУНП в Житомирській області для складання адміністративного протоколу передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд, вислухавши позивача, розглянувши по суті справи заяви сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 15 березня 2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 2 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУПН в Житомирській області сержантом поліції Яковчуком Р.С. складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ОБ № 090495 згідно якого, 15.03.2020 о 13 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в смт. Брусилів Житомирської області, керуючи автомобілем марки «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «VOLVO 460.1.81», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Вказаний протокол був надісланий до Брусилівського районного суду Житомирської області для розгляду.
Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2020 року, яка набрала законної сили 16.06.2020 провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Таким законом є Закон №266/94-ВР.
Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (ст. 1 Закону №266/94-ВР).
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №266/94-ВР).
Згідно п. 5 ст. 3 Закону №266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові, серед іншого, відшкодовуються (повертаються) суми - моральна шкода.
Із положень ч. 6 ст. 1176 ЦК України слідує, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
За змістом ст. 221 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, в тому числі, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Із положень ст. 255 КУпАП слідує, що у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 257 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що зобов'язання може виникати внаслідок завдання шкоди іншій особі та має виконуватися належним чином у відповідності до вимог закону.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка заподіювача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку заподіяння громадянину шкоди внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, ця шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб указаних органів.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди названими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 ЦК України).
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, визначені й Законом №266/94-ВР. Право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення. При цьому потерпілому може бути відшкодована моральна шкода.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, зокрема, внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою на те посадовою особою, є фіксацією такого порушення. Цей протокол не відноситься до актів, які встановлюють, змінюють або скасовують правові норми, права та обов'язки осіб у сфері публічно-правових відносин. Протокол про адміністративне правопорушення не має обов'язкового характеру та є предметом оцінки органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, в якості доказу вчинення такого правопорушення.
Отже, складення протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішене лише органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування шкоди тим, що неправомірні дії працівника поліції зі складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього призвели до неможливості отримати відшкодування завданих йому витрат на ремонт автомобіля.
Як вбачається з матеріалів справи під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівник поліції діяв у межах наданих йому повноважень відповідно до статей 254, 255, 257 КУпАП, а жодного адміністративного стягнення, передбаченого цим Кодексом, до позивача не було застосовано.
При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли ОСОБА_1 шкоди.
Позивач не надав суду належних і допустимих доказів незаконності дій працівника поліції, завдання йому такими діями шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою працівника поліції.
Як підтвердив в судовому засіданні позивач, на даний час він отримав відшкодування за пошкоджений транспортний засід з страхової компанії, має намір подати позов до винної в ДТП особи для відшкодування шкоди.
У справі відсутні об'єктивні та достатні докази про те, що ОСОБА_1 завдано моральних страждань, порушено нормальні життєві зв'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах, заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку що позовні вимоги в ході розгляду справи не знайшли своє обґрунтування та спростовуються дослідженими матеріалами справи, а в їх задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 76- 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 23, 1176 Цивільного кодексу України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Коростишівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Управління державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області, третя особа: поліцейський сектору реагування патрульної поліції Брусилівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції Яковчук Роман Сергійович про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області.
Повне рішення суду складено 01 жовтня 2021 р.
Сторони у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідачі:
Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: вул. Старий бульвар,5/37, м. Житомир, 10008, код ЄРДПОУ 40108625, в особі Коростишівського відділення поліції ГУНП в Житомирській області, місцезнаходження: вул. Різдвяна,7, м. Коростишів, Житомирської області, 12501.
Управління державної казначейської служби України у Коростишівському районі Житомирської області, місцезнаходження: вул. Різдвяна,9, м. Коростишів, Житомирської області, 12501, код ЄРДПОУ - 37927181.
Третя особа: Яковчук Роман Сергійович , місцезнаходження: вул. Єдності,3, смт. Брусилів, Житомирської області, 12601 .
Суддя: Янчук В.В.