Справа № 552/542/21 Номер провадження 11-сс/814/725/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою представників ТОВ «Експрес Вантаж» в особі директора ОСОБА_8 та начальника юридичного відділу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2021 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021170000000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України, задоволено клопотання начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_9 та накладено арешт шляхом заборони відчуження (або постановлення на облік) на наступне рухоме майно, що зареєстроване за ТОВ «Експрес Вантаж» (код 42636124) станом на день винесення ухвали:
- автомобіль марки «МЕGА», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 ,2007 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі: НОМЕР_4 , 2012 року випуску, синього кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_5 , номер шасі: НОМЕР_6 , 2010 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «BODEX», K1S 3WS, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_7 , номер шасі: НОМЕР_8 , 2007 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «МЕСА», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_9 , номер шасі: НОМЕР_10 ,2007 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «FLIEGL», DHKA 350, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 , 2007 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_13 , номер шасі: НОМЕР_14 , 2011 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_15 , номер шасі; НОМЕР_16 , 2011 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «RENAULT», KADJAR, тип - легковий, тип кузова - хетчбек-в, д.н.з. НОМЕР_17 , номер шасі; НОМЕР_18 , 2020 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «RENAULT», KADJAR, тип - легковий, тип кузова - хетчбек-в, д.н.з. НОМЕР_19 , номер шасі: НОМЕР_20 , 2020 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_21 , номер шасі: НОМЕР_22 , 2012 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_23 , номер шасі; НОМЕР_24 , 2011 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_25 . номер шасі: НОМЕР_26 , 2012 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «OZGUL», OZ-24, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е. д.н.з. НОМЕР_27 , номер шасі: НОМЕР_28 , 2013 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «OZGUL», OZ-24, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_29 , номер шасі: НОМЕР_30 , 2013 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «OZGUL», GA10, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_31 , номер шасі; НОМЕР_32 , 2016 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «OZGUL», GAI0, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_33 , номер шасі; НОМЕР_34 , 2015 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_35 , номер шасі: НОМЕР_36 , 2011 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «BODEX», KIS 3WS, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_37 , номер шасі: НОМЕР_38 , 2005 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «MEGA», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_39 , номер шасі: НОМЕР_40 , 2006 року випуску, синього кольору;
- автомобіль марки «MEGA», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_41 , номер шасі: НОМЕР_42 , 2010 року випуску, сірого кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440, тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_43 , номер шасі: НОМЕР_44 , 2011 року випуску, білого кольору;
- автомобіль марки «MEGA», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_45 , номер шасі: НОМЕР_46 , 2009 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «BODEX», K1S 3WS, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_47 , номер шасі: НОМЕР_48 , 2005 року випуску, сірого кольору;?
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440. тип - вантажний, тип кузова - сідловин тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_49 , номер шасі: НОМЕР_50 , 2010 року випуску, червоного кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440. тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_51 , номер шасі: НОМЕР_52 , 2010 року випуску, червоного кольору;
- автомобіль марки «W1ELTON». NW33S. тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_53 . номер шасі: НОМЕР_54 , 2008 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «MEGA», MNW, тип - напівпричіп, тип кузова - н/пр-самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_55 , номер шасі: НОМЕР_56 , 2008 року випуску, чорного кольору;
- автомобіль марки «MAN», TGX 18.440. тип - вантажний, тип кузова - сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_57 , номер шасі: НОМЕР_58 , 2011 року випуску, синього кольору.
Арештоване майно - автотранспортні засоби, зареєстровані за ТОВ «Експрес Вантаж» передані на відповідальне зберігання заявнику у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп. НОМЕР_59 , паспорт серії НОМЕР_60 , виданий 27.01.2010 Київським РВ ПМУ ГУ МВС в Полтавській області.
Згідно з клопотанням та ухвалою слідчого судді, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021170000000005 від 05.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст.366 КК України.
Згідно фабули кримінального провадження встановлено, що 04.09.2020 громадяни Туреччини, за попередньою змовою між собою, внесли в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Експрес Вантаж» (код 42636124), завідомо неправдиві відомості, а також подали ці документи для проведення реєстраційних дій.
Водночас із цим в ході досудового розслідування встановлено, що у травні 2021 року громадяни Туреччини ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , будучи службовими особами ТОВ «Експрес Вантаж» (код 42636124), всупереч забороні передачі заставного майна іншим особам, без згоди ПАТ «Полтава-банк», шляхом складання договорів оренди, які містять завідомо неправдиві відомості щодо не перебування належних ТОВ «Експрес Вантаж» транспортних засобів у заставі, передали останні в користування підконтрольній юридичній особі - ТОВ «Астра М.Б.».
У відповідності до заяви про вчинення злочину, складеної від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина ОСОБА_14 ), ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька ОСОБА_14 ) та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька ОСОБА_14 ) встановлено, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , являвся одним із засновників ТОВ «Експрес Вантаж», мав частку в розмірі 25% у статутному капіталі підприємства, основним видом діяльності якого є автоперевезення. Так частка у статутному капіталі ТОВ «Експрес Вантаж» в розмірі 25%, що в свою чергу належала померлому ОСОБА_17 у відповідності до законодавства України повинна була перейти його дружині та донькам як спадкоємцям. Також з матеріалів кримінального провадження встановлено, що двома з учасників ТОВ «Експрес Вантаж», зокрема: ОСОБА_18 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , а також ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , з метою привласнення частки учасника ТОВ «Експрес Вантаж» - померлого ОСОБА_14 вчинено дії, пов'язані із підробленням протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Експрес Вантаж» від 04.09.2020 за №17/1, проведеного без участі ОСОБА_14 , згідно якого ніби то ОСОБА_14 безоплатно передав свою частку іншим учасникам товариства та підпис, виконаний від імені якого не відповідає дійсності.
Допитана як свідок одна із заявників у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_15 , надала підтверджуючі покази стосовно фактів, викладених у вказаній вище заяві та повідомила, що її батько ОСОБА_14 являвся засновником підприємства ТОВ «Експрес Вантаж», яке надавало послуги з автоперевезень. Так 27.09.2020 року її батько раптово захворів, та після отриманих внаслідок хвороби ускладнень помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після його смерті ОСОБА_15 від ОСОБА_13 дізналась про те, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на її думку вчинено дії, направлені на підроблення протоколу зборів учасників по ТОВ «Експрес Вантаж» від 04.09.2020 №17/1, згідно якого ніби то її батьком ОСОБА_14 безоплатно передано належну йому частку в товаристві у розмірі 25% на користь інших учасників товариства де підпис, виконаний від його імені не відповідає дійсності. З показів ОСОБА_15 також встановлено, що її померлий батько будь-яких зборів учасників товариства в період часу з 04.09.2020 по 27.09.2020 не відвідував, документів пов'язаних із передачею частки не підписував. Також ОСОБА_15 повідомила, що її батьком в кінці вересня 2020 року придбано два автомобілі сідлові тягачі і один причеп, які не були належним чином оформлені на підприємство та зникли після смерті її батька з території автопарку ТОВ «Експрес Вантаж».
Допитана як свідок один із заявників у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_13 надала підтверджуючі покази стосовно фактів, викладених у вказаній вище заяві та повідомила, що її чоловік ОСОБА_14 являвся директором та засновником ТОВ «Експрес Вантаж», діяльність якого полягала в наданні послуг по перевезенню вантажів. Так 25.09.2020 у її чоловіка погіршився стан здоров'я, він звернувся до сімейного лікаря для отримання долікарняної допомоги. В подальшому, 06.10.2020 перебуваючи вдома її чоловік помер, в зв'язку із ускладненнями, що виникли в нього під час захворювання на COVID-19. З показів ОСОБА_13 встановлено, що після смерті свого чоловіка вона дізналась про те, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на її думку вчинено дії, направлені на підроблення протоколу зборів учасників по ТОВ «Експрес Вантаж» від 04.09.2020 №17/1, згідно якого ніби то її чоловік ОСОБА_14 безоплатно передав належну йому частку в товаристві у розмірі 25% на користь інших учасників товариства де підпис, виконаний від його імені не відповідає дійсності. Також ОСОБА_13 повідомила, що її померлий чоловік будь-яких зборів учасників товариства в період часу з 04.09.2020 по 27.09.2020 не відвідував, документів пов'язаних із передачею частки не підписував.
02.08.2021, на адресу Полтавської обласної прокуратури надійшло клопотання одного із заявників у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_15 , в якому остання повідомляла про факт накладення арешту в рамках вказаного кримінального провадження на майно та корпоративні права по ТОВ «Експрес Вантаж» в розмірі 100%, заборони проведення будь-яких реєстраційних змін до вирішення питання по суті згідно ухвали слідчого судді від 11.02.2021, а також про факт скасування вказаного арешту у відповідності до ухвали слідчої судді Київського районного суду м. Полтави від 27.07.2021, який на її думку здійснено без врахування усіх обставин справи, зокрема: висновку судової почеркознавчої експертизи № 916 від 28.07.2021, складеної експертами Полтавського відділення ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса, згідно якого встановлено, що підпис, від імені учасника ТОВ «Експрес Вантаж» ОСОБА_14 у графі «учасники ОСОБА_14 » протоколу №17/1 загальних зборів учасників ТОВ «Експрес Вантаж» від 04 вересня 2020 виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою.
Також у відповідності до заяви про вчинення злочину, складеної від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина померлого ОСОБА_14 ), встановлено, що в травні 2021 року остання дізналась про те, що банківська установа - ПАТ «Полтава-банк» має намір стягнути заборгованість з підприємства ТОВ «Експрес Вантаж», яка виникла у відповідності до кредитного договору зі спадкоємців ОСОБА_14 . Зазначена заборгованість виникла в результаті шахрайських дій ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які створили нове підконтрольне їм підприємство під назвою ТОВ «Астра М.Б.» (код 43970439), а також всупереч заборони передачі заставного майна іншим особам без згоди АТ «Полтава-банк» передали в користування ТОВ «Астра М.Б.» заставне майно - автотранспортні засоби, зареєстровані за ТОВ «Експрес Вантаж». Зазначеними діями на думку ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вивели усі наявні активи на створене ними ж підприємство, доводять ТОВ «Експрес Вантаж» до банкрутства, привласнили особисті кошти в сумі 750 тис.грн., та кошти спадкоємців ОСОБА_14 в розмірі 3 960 тис.грн., а також кошти інших кредиторів.
Допитана як свідок один із заявників у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_13 надала підтверджуючі покази стосовно фактів, викладених у своїй заяві та повідомила, що службовими особами ТОВ «Експрес Вантаж» в т.ч. вчинено шахрайські дії, направлені на передачу заставного майна - зареєстрованих за ТОВ «Експрес Вантаж» автотранспортних засобів в користування підконтрольному Саралу Муаммеру та Пехлівану Бенхану підприємству - ТОВ «Астра М.Б.».
У відповідності до наявних у матеріалах кримінального провадження копій кредитних договорів, укладених між ТОВ «Експрес Вантаж» в особі померлого ОСОБА_14 та АТ «Полтава-банк» в особі керуючого відділенням № 22 «Полтава-банк» ОСОБА_22 встановлено, що банківська установа надає в користування позичальнику кредит у формі овердрафту для поповнення обігових коштів та проведення платежів у сумах, що перевищують залишок коштів на його поточному рахунку. При цьому, на виконання умов кредитного договору в якості заставного майна зазначено зареєстровані за ТОВ «Експрес Вантаж» наявні автотранспортні засоби.
Водночас із цим, згідно умов договору застави, складеного між AT «Полтава-банк» та ТОВ «Експрес Вантаж» встановлено, що заставодавець (ТОВ «Експрес Вантаж») має право відчужувати предмет застави (автотранспортні засоби), або передавати його в користування іншій особі лише за письмовою згодою заставодержателя (AT «Полтава-банк»),
Як вбачається із наявних матеріалів кримінального провадження, ТОВ «Експрес Вантаж» в особі директора ОСОБА_23 , всупереч умов договору застави, складено договори оренди транспортних засобів, зареєстрованих за ТОВ «Експрес Вантаж» з підприємством ТОВ «Астра М.Б.» в особі директора ОСОБА_20 . При цьому, ТОВ «Експрес Вантаж» жодним чином не повідомляло про вказані дії заставодержателя, тобто AT «Полтава-банк», що підтверджується листом за вих.№005/006-2824 від 23.07.2021.
Допитана як свідок один із заявників у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_15 надала підтверджуючі покази стосовно фактів, викладених у заяві ОСОБА_13 та повідомила, що дійсно, службовими особами ТОВ «Експрес Вантаж» вчинено шахрайські дії, направлені на передачу заставного майна - зареєстрованих за ТОВ «Експрес Вантаж» автотранспортних засобів в користування підконтрольному Саралу Муаммеру та Пехлівану Бейхану підприємству - ТОВ «Астра М.Б.».
Водночас із цим, 04.08.2021 на адресу органу досудового розслідування надійшло письмове клопотання одного із заявників - ОСОБА_15 , в якому остання з урахуванням усіх обставин справи (висновку експертизи №916 від 28.07.2021, повідомлень банківської установи AT «Полтава-банк») просила накласти арешт на автотранспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «Експрес Вантаж» та передати їй вказане майно на відповідальне зберігання до вирішення питання по суті.
Мотивуючи рішення щодо задоволення клопотання, слідчий суддя послався на те, що матеріалами клопотання доведена та обставина, що з метою недопущення порушення законних прав осіб та забезпечення збереження майна до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення, можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні арешту на майно.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі представники ТОВ «Експрес Вантаж» просять ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати.
Вважають ухвалу слідчого судді передчасною, а клопотання слідчого необґрунтованим.
Посилаються на те, що про розгляд клопотання не було повідомлено представника ТОВ «Експрес Вантаж», не заслухали позицію по даній ситуації.
Крім того, не було враховано, що жодної підозри нікому не пред'явлено, починаючи з 05 лютого 2021 року, а також відсутня належна кількість доказів, які б підтверджували вину по заяві ОСОБА_10 , яка не має офіційного документу, який підтверджує те, що остання є спадкоємицею одного з засновників підприємства ОСОБА_14 .
Вважають, що через передання всього рухомого майна ТОВ «Експрес Вантаж» на зберігання особі, процесуальний статус якої не визначено, і доводи якої на даний час не підтверджені, паралізується робота підприємства та порушується право на зайняття господарською діяльністю товариства.
Зазначають, що 04.09.2020 на загальних зборах учасників ТОВ «Експрес Вантаж» було вирішено питання добровільного виходу зі складу учасників Товариства - ОСОБА_14 , відчуження належної йому частки у статутному капіталі Товариства на користь учасників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , перерозподілу часток учасників ТОВ «Експрес Вантаж».
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_14 помер, що фактично призвело до неможливості нотаріально посвідчити акт прийому-передачі часток у статутному фонді ТОВ «Експрес Вантаж» і в подальшому вчинити державну реєстрацію.
Вказують, що згідно статуту ТОВ «Експрес Вантаж» у зв'язку зі смертю ОСОБА_14 , частка у ТОВ мала входити до складу спадкової маси, проте згідно рішення Загальних зборів була передана ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_24 .
З огляду на це, частка у статутному капіталі не може бути предметом спадкування, оскільки згідно пункту 4.6 Статуту ОСОБА_14 безоплатно провів відчуження співзасновникам ТОВ «Експрес Вантаж».
Зазначають, що співзасновниками ТОВ «Експрес Вантаж» подано до суду позов про виключення зі складу спадкової маси 25% померлого, а справа перебуває на розгляді в Октябрському районному суді м. Полтави.
Просять поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки копію ухвали отримали 12.08.2021.
Позиції інших учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Експрес Вантаж» ОСОБА_7 підтримала подану апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просила її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, водночас повідомив, що наразі жодній особі не вручено повідомлення про підозру та нікого не визнано потерпілим по даному кримінальному провадженні.
Мотиви суду.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді повинен обчислюватися з моменту вручення судового рішення.
Згідно з матеріалами справи, представник ТОВ «Експрес Вантаж» ознайомився зі змістом оскаржуваної ухвали 12.08.2021, а отже наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим клопотання про поновлення пропущеного строку має бути задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На думку колегії суддів, слідчим суддею при винесенні рішення вказаних положень КПК та практики Європейського Суду не дотримано.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021170000000005 від 05.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
04.08.2021 начальник другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на належні ТОВ «Експрес Вантаж» транспортні засоби.
У клопотанні слідчого зазначено, що існує необхідність у накладенні арешту на рухоме майно по ТОВ «Експрес Вантаж», з метою забезпечення збереження майна та для забезпечення цивільного позову ОСОБА_15 , що може бути поданий в рамках кримінального провадження.
Також існують підстави вважати, що у випадку не накладення арешту на майно по ТОВ «Експерс Вантаж», таке майно може бути викрадене, привласнене, або відчужене (факт якого встановлено в рамках проведення вказаного досудового розслідування). У зв'язку з чим слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів для збереження даного майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Однак, слідчим жодним чином не доведено відповідність зазначеного у клопотанні майна, критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, не надано відомостей про визнання транспортних засобів речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021170000000005.
Також не доведені підстави вважати, що майну, на яке просить накласти арешт, загрожує знищення, чи воно підлягає спеціальній конфіскації, або конфіскації, як виду покарання, або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, всупереч доводам клопотання, на даний час у кримінальному провадженні відсутні відомості про цивільний позов та розмір заподіяної шкоди.
Подання цивільного позову у майбутньому, не є підставою для накладення арешту на майно, та у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України в разі накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на чому у клопотанні наполягає слідчий, має бути враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, яка у даному випадку також відсутня.
Таким чином слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні, жодним чином не доведено необхідності накладення арешту на зазначені транспортні засоби, існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також того, що такий захід забезпечення є виправданим втручанням у права і свободи власників майна, про яких йдеться у клопотанні, та відповідає потребам досудового розслідування.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Клопотання представників ТОВ «Експрес Вантаж» в особі директора ОСОБА_8 та начальника юридичного відділу ОСОБА_7 задовольнити, та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу представників ТОВ «Експрес Вантаж» в особі директора ОСОБА_8 та начальника юридичного відділу ОСОБА_7 - задовольнити, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021170000000005 від 05.02.2021 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_9 про накладення арешту на рухоме майно, що зареєстроване за ТОВ «Експрес Вантаж» у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021170000000005 від 05.02.2021- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3