Справа № 462/2668/20 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/2621/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:76
21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представників відповідача - Ліпенцевої К.В. , Ділая М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 03 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» про скасування наказів,
позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, покликаючись на те, що він з лютого 1996 року працює на посаді лікаря в системі органів МВС та з 07 листопада 2015 року перебуває на посаді начальника Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору - лікаря-психіатра в ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області».
13 квітня 2020 року йому було вручено накази №54 та №55 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Наказом №54 його притягнено до дисциплінарної відповідальності, оскільки він відмовив кандидату на службу у поліцію ОСОБА_5 у проведенні психологічного тестування та психіатричного огляду під час проходження ним медичної комісії, однак ним не відмовлено ОСОБА_5 , а лише перенесено проходження такого огляду внаслідок усунення скупчення людей з метою суворого дотримання протиепідемічного режиму.
Наказом №55 його притягнено до дисциплінарної відповідальності, оскільки він не проконтролював виконання практичним психологом Карпук Г.П. посадових обов'язків. Однак у такому наказі не зазначено, що він не зробив, що мав зробити для забезпечення трудової дисципліни. Вважає, що ним не вчинялось жодних дій чи бездіяльності, які б свідчили про неналежне виконання службової інструкції чи нормативних актів. Просить визнати накази №54 та №55 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 13 квітня 2020 року протиправними та скасувати.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 03 серпня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №54 від 13 квітня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ЦПД та ППВ ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №55 від 13 квітня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ЦПД та ППВ ОСОБА_1 ».
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що у зв'язку з відсутність контролю з боку керівника ОСОБА_1 за виконанням працівником Центру практичним психологом відділення амбулаторної психіатричної допомоги Карпук Г.П. її посадових обов'язків під час проходження поліцейськими щорічного профілактичного психіатричного огляду, неналежна організація роботи Центру - призвели до психолого-психіатричного недообстеження 14 осіб. Тобто, 13.03.2020, перебуваючи на робочому місці, ОСОБА_1 як начальник Центру, не проконтролював виконання Карпук Г.П. своїх трудових обов'язків, не вжив своєчасно заходів для забезпечення належної організації проведення щорічного профілактичного психіатричного огляду поліцейських працівниками ЦПД та ППВ, хоча це його безпосередні трудові обов'язки, встановлені п.2.1, п.2.14 Посадовою інструкції начальника ЦПД та ППВ. Тому, вказана обставина свідчить, що 13.03.2020 Центром психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору неналежно виконані покладені на нього завдання та функції. Враховуючи наведене, встановлено факт, що ОСОБА_1 , знехтувавши своїми посадовими обов'язками, діяв всупереч функціональному призначенню ЦПД та ППВ, що є безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності. Однак суд першої інстанції наведених обставин не врахував, а тому прийшов до необгрунтованих висновків без врахування положень статей 139, 140, 141 КЗпП України та вимог посадової інструкції начальника ЦПД та ППВ. Зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно відмовив ОСОБА_5 в проведенні тестування. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» Ліпенцева К.В., Бабій І.М. просили апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом установлено, що з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору - лікаря-психіатра в ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області».
Наказом начальника ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №54 від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 оголошено догану, оскільки він 13 березня 2020 року о 11.20 год. свідомо відмовив кандидату на службу в поліцію ОСОБА_5 у проведенні психологічного тестування та психіатричного огляду під час проходження ним медичної комісії, не маючи жодної поважної причини на це, тобто не забезпечив якісного та ефективного виконання покладених на ЦПД та ППВ завдань і функцій. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 Розділу ІІ посадової інструкції начальника ЦПД та ППВ, затв. Наказом ДУ ТМО від 09.01.2020 №5 (а.с.11 т.1).
Наказом начальника ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №55 від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 оголошено догану, оскільки він перебуваючи на посаді начальника ЦПД та ППВ, не проконтролював виконання практичним психологом Карпук Г.П. посадових обов'язків під час проходження поліцейськими щорічного профілактичного огляду, внаслідок чого 14 осіб пройшли огляд без огляду практичного психолога. Своїми діями начальник Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ОСОБА_1 порушив пп.2.1, 2.14 розділу ІІ посадової інструкції начальника ЦПД та ППВ, затв. Наказом ДУ ТМО від 09.01.2020 №5 та пп. 5.1, 5.2 Положення про Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», затв наказом ДУ ТМО від 28.01.2020 № 14 (а.с.10 т.1).
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Порушення трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявилося у порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, якщо вони мають законний характер.
Відповідно до Положення про центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», Центр очолює начальник, який є головним позаштатним психіатром ТМО та несе персональну відповідальність за всі види діяльності та виконання покладених на нього завдань та функцій (п.5.1) . Організовує роботу центру, забезпечує якісне й ефективне виконання покладених на центр завдань і функцій (п.5.2).
Згідно Посадової інструкції начальника Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору - лікаря Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області завданням начальника Центру є організація роботи ЦПД та ППВ, забезпечення якісного та ефективного виконання покладених на Центр завдань і функцій, несення відповідальності за його діяльність (п.2.1); дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкцій з охорони праці та техніки безпеки, норм етики та деонтології, вимог антикорупційного законодавства та вжиття необхідних заходів щодо їх дотримання підлеглими (п.2.14).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вказані накази винесені без будь-якої конкретизації та опису порушених позивачем трудових обов'язків, відповідач в наказах не зазначив, у чому саме виявилось порушення позивачем правил трудової дисципліни, які саме посадові обов'язки ним не виконано і до яких негативних наслідків це призвело.
Як убачається з пояснень від 20.03.2020 лікаря-психіатра Мельника С.І. , який проводив профілактичний психіатричний огляд поліцейських 13.03.2020, у випадку відсутності обробки результатів тестування практичним психологом, він приділяє більше часу та уваги таким поліцейським з метою вивчення їх психічного стану та психологічних особливостей (а.с.150 т.1). Судом також установлено, що ОСОБА_5 успішно пройшов тестування 14.03.2020, що визнали сторони.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:01.10.2021.
Головуючий
Судді