Справа № 450/4257/20 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1656/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 30
28 вересня 2021 року Львівський апеляційний суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Юзефович Ю.І.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Репака В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича та Державного підприємства «Сетам» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року в складі судді Мусієвського В.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вимоги обґрунтовував тим, що 17 липня 2008 року між ним та АТ «КБ «Приватбанк», який є правонаступником ЗАТ «КБ «Приватбанк», укладено кредитно-заставний договір № LVН9А800000118, відповідно до якого банк надав йому кредит у розмірі 21219,55 доларів США до 16 липня 2013 року зі сплатою 16,92 % річних. На забезпечення виконання зобов'язання він 17 липня 2008 року він передав у заставу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero Sport» номерний знак НОМЕР_1 .
Виконавчим написом приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А., вчиненим 26 жовтня 2017 року, з нього на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість у розмірі 115889,14 доларів США.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
08 квітня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. організував проведення електронних торгів, в результаті яких земельна ділянка площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички продана ОСОБА_3 за 196800 грн. Реалізація майна відбулася в межах виконавчого провадження № 61389889.
Вважає, що дії приватного виконавця Пиць А.А. щодо відчуження його земельної ділянки є незаконними з огляду на визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, на підставі якого вони проводилися. Зауважує, що оскільки майно вибуло з його володіння поза його волею, витребування такого у ОСОБА_3 є належним способом захисту.
З огляду на вказане, просив визнати недійсними електронні (прилюдні) торги з продажу арештованого майна відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 473508 від 08 квітня 2020 року, а саме земельної ділянки площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташованої за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички, а також витребувати на його користь вказане майно у ОСОБА_3 .
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні (прилюдні) торги з продажу арештованого майна відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 473508 від 08 квітня 2020 року, реєстраційний номер лоту 411723, а саме земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташованої за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички.
Витребувано ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташованої за адресою: Львівська обл. Пустомитівський р-н с.Виннички.
Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2808 грн. 80 коп., а саме по 936 грн. 27 коп. з кожного.
Рішення суду оскаржили приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. та Державне підприємство «Сетам».
В апеляційній скарзі приватний виконавець Виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з приписами законодавства, що регулює відносини щодо примусової реалізації нерухомого майна та про виконавче провадження. Вважає, що підстави для визнання недійсними електронних торгів немає.
Звертає увагу, що на час проведення 08 квітня 2020 року прилюдних торгів, рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року у справі №757/7373/19-ц, набрало законної сили після його перегляду судом апеляційної інстанції лише 16.09.2020 року. Тому, на момент проведення торгів виконавчий напис підлягав виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Подальше визнання його таким, що не підлягає до виконання не впливає на дійсність торгів. Вказана позиція викладена у постанові КЦС ВС від 12.10.2020 в справі №206/4592/17, постанові від 11.03.2021 в справі №644/8749/18.
Наявність підстав для визнання того чи іншого договору недійсним має встановлюватись судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Звертає увагу також на те, що приватним виконавцем Пиць А.А. не було допущено жодних порушень в рамках виконання виконавчого напису. Позивач теж не вказує на порушення Порядку реалізації арештованого майна, які б мали місце при проведенні торгів, не зазначає, як ці порушення вплинули на результат торгів та чи призвели зазначені обставини до порушення законних прав та інтересів позивача.
Доводи позивача фактично зводяться до незгоди із діями та рішенням приватного виконавця Пиць А.А. в ході виконавчого провадження, які не визнавались судом в установленому законом порядку неправомірними, що вказує на дотримання виконавцем положень Закону під час виконавчого провадження.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення первісної вимоги про визнання торгів недійсними, відповідно відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про витребування майна з чужого не незаконного володіння.
Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Стягнути на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. понесені судові витрати.
В апеляційній скарзі Державне підприємство «Сетам» зазначило, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що електронні торги, за результатами яких реалізовано земельну ділянку, відбулись з дотриманням норм чинного законодавства, що підтверджується, зокрема тим, що ОСОБА_1 не наведено жодних обставин та підстав, які б свідчили про протиправність дій підприємства під час проведення електронних торгів.
Звертає увагу на те, що ч.1 ст. 215 ЦК України однозначно та безальтернативно визначає період у часі, під час якого недодержання стороною (сторонами) передбачених законом вимог призводить до недійсності правочину, і таким періодом є саме момент вчинення правочину.
Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню після проведення електронних торгів, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки не узгоджується із ч.1 ст. 215 ЦК України.
Звертає увагу на те, що позивачу було достеменно відомо про вчинення приватним виконавцем виконавчих дій щодо земельної ділянки, тому він мав можливість вжити заходи для зупинення реалізації земельної ділянки у спосіб, передбачений ч.2 розділу ХІ Порядку, однак жодних дій зі сторони позивача вчинено не було, що додатково підтверджує правомірність проведення електронних торгів.
Окрім того, позивач обрав неналежний спосіб захисту прав. Вважає, що ефективним способом захисту прав позивача може бути поворот виконання, оскільки внаслідок визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, земельна ділянка, на яку звернено стягнення під час виконавчого провадження, підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Підприємство жодним чином не заперечує ту обставину, що у разі визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, цивільні права та інтереси ОСОБА_1 повинні бути захищені, однак визнання недійсними електронних торгів, котрі були проведені без жодних порушень, не може вважатись ефективним захистом цивільних прав ОСОБА_1 .
В свою чергу, визнання електронних торгів недійсними призведе до порушення прав підприємства, оскільки таке рішення може стати підставою для стягнення переможцем таких торгів з ДП «Сетам» гарантійного внеску у розмірі 9840 грн, який є винагородою організатора за проведення електронних торгів, попри те, що підприємство виконало власні обов'язки щодо проведення електронних торгів в повному обсязі.
Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року та постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що дії приватного виконавця Пиць А.А. в рамках виконавчого провадження ВП №55690988 з виконання виконавчого напису, в тому числі щодо проведення ним електронних торгів, направлених на відчуження вказаного майна, не можна вважати законними, оскільки 05.02.2020 він попередив виконавця Пиць А.А. про прийняття рішення Печерським районним судом м. Києва про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 немає договірних відносин, останній придбав спірну земельну ділянку на підставі електронних торгів з продажу арештованого майна, майно вибуло з володіння позивача поза його волею, а тому вважає рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.03.2021 законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга приватного виконавця Пиць А.А. такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення, тому процедуру реалізації належної позивачу земельної ділянки в примусовому порядку не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, при цьому суд покликався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 127/14089/18.
Перевіряючи законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині витребування майна із чужого незаконного володіння, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 17 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «КБ «Приватбанк» укладено кредитно-заставний договір № LVН9А800000118, відповідно до якого банк надав йому кредит у розмірі 21219,55 доларів США до 16 липня 2013 року зі сплатою 16,92 % річних. На забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 17 липня 2008 року передав у заставу автомобіль марки «Mitsubishi Pajero Sport» номерний знак НОМЕР_1 , заставною вартістю 128034 грн. 32 коп.
26 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10190, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість у розмірі 115889,14 доларів США за кредитно-заставним договором № LVН9А800000118 від 17 липня 2008 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 25 лютого 2020 року стверджується, що приватним виконавцем Пиць А.А. відкрито виконавче провадження № 61389889 з примусового виконання виконавчого напису № 10190, виданого 26 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.
Постановою про опис та арешт майна боржника від 27 лютого 2020 року приватним виконавцем Пиць А.А. в межах виконавчого провадження № 61389889 накладено арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташовану за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички.
Згідно із протоколом проведення електронних торгів № 473508, переможець торгів ОСОБА_3 придбав на проведених 08 квітня 2020 року прилюдних торгах земельну ділянку площею 0,1536 га, кадастровий № 4623681200:01:002:0014, розташовану за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички.
Водночас, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року у справі № 757/7373/19-ц, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, визнано виконавчий напис № 10190 від 26 жовтня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., таким, що не підлягає виконанню.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 зазначав, що, оскільки електронні торги проведені 08 квітня 2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, тому в силу статей 203, 215 ЦПК України електронні торги необхідно визнати недійсними.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За приписами статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Згідно із ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.61 вказаного Закону, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
На момент проведення електронних торгів від 08 квітня 2020 року діяв Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 зазначає, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.
Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином.
З аналізу ч.1 ст. 650, ч.1ст.655та ч.4ст. 656ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Згідно із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Встановивши, що виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса №10190 від 26 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №LVH9A800000118 від 17 липня 2008 року в сумі 115 889,14 дол. США, що еквівалентно 2 995 734 грн. 27 коп., за яким 25 лютого 2020 року приватним виконавцем Пиць А.А. відкрито виконавче провадження № 61389889, і за яким приватним виконавцем Пиць А.А. здійснювалося примусове виконання та реалізація майна позивача, є таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав у зв'язку з цим для визнання недійсними електронних торгів від 08 квітня 2020 року як таких, що порушують майнові права позивача.
За вказаних обставин, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. та організатор торгів - ДП «Сетам», які в даному випадку є продавцями, не мали права продажу вказаного майна позивача, а процедура реалізації майна за виконавчим документом, який судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, не може вважатися легітимною та порушує законні права та інтереси позивача, оскільки його протиправно позбавлено права власності на майно.
При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Мотиви скарг про те, що на час проведення 08 квітня 2020 року прилюдних торгів, рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року у справі №757/7373/19-ц, не набрало законної сили, тому, на момент проведення торгів виконавчий напис підлягав виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», правильності висновків суду не спростовують, оскільки торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).
В свою чергу, відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_3 набув право власності на спірне майно на підставі проведених електронних торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).
Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Враховуючи, що електронні торги, за результатами яких власником земельної ділянки розташованої за адресою: с.ВинничкиПустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623681200:01:002:0014, став ОСОБА_3 , визнані недійсними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Мотиви скарг про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту прав, на переконання колегії суддів є такими, що правильності висновків не спростовують, оскільки застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження 14-144цс18).
Доводи скарги ДП «Сетам», що належним способом захисту порушеного права є поворот виконання, колегією суддів вважаються необґрунтованими, оскільки інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), так як правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
На переконання колегії суддів, позивач обрав правильний спосіб захисту порушеного його права, оскільки не може відбуватись поворот виконання за недійсними електронними торгами, які проводились в межах процедури виконання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, який визнаний таким, що не підлягав виконанню, з моменту його вчинення.
Доводи скарги приватного виконавця Пиць АА., що позивач не був позбавлений права оскаржити дії державного виконавця, колегією суддів відхиляються, оскільки оскарження дій державного виконавця, не призвело б до відновлення порушеного права. Сам по собі - факт визнання дій неправомірними, слугував би лише додатковою підставою для визнання електронних торгів недійсними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожнимиє предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».
Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, на які посилається приватний виконавець Пиць А.А., стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається (різні фактичні обставини). Тобто обставини, встановлені судами в цій справі відрізняються від обставин, встановлених у справах, на судові рішення в яких послався заявник.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційні скарги приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича та Державного підприємства «Сетам» - залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2021 року - залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді С.М. Бойко
С.М. Копняк