Справа № 308/10728/19
Закарпатський апеляційний суд
16.09.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 та
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/522/20, за апеляційною скаргою, яку подав захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру - відмовлено.
З матеріалів провадження убачається, що адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з вищевказаною скаргою в інтересах ОСОБА_7 , в якій просить: скасувати складене 08.07.2019 (у кримінальному провадженні № 32019070000000027, відомості про яке 16.05.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань) слідчим з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області лейтенантом податкової міліції ОСОБА_8 (далі - слідчий) повідомлення про підозру щодо ОСОБА_7 про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та відомості про вручення якого 02.10.2019 старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області підполковником податкової міліції ОСОБА_9 внесені до ЄРДР.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що процесуальна дія по оголошенню підозри 02.10.2019 ОСОБА_7 не відбулася, її письмовий текст також врученим не був, оскільки така процесуальна дія не закінчена, а відтак відбулася тільки спроба такої без належного виклику (посеред вулиці в публічному місці). Також вказує, що 25.10.2019 ним, як адвокатом, отримана відповідь з ОСББ «Локомотив 63А», голові якого передано документи: оригінал № 18935/10/07-16-23-01 від 10.10.2019 з додатками, які не відповідають опису, зокрема: замість повідомлення про підозру від 08.07.2019 у провадженні № 32019070000000027 додана ніким не засвідчена ксерокопія такого повідомлення; замість пам'ятки підозрюваного додана ніким не засвідчена ксерокопія такої пам'ятки; копія клопотання про обрання запобіжного заходу від 10.10.2019. В подальшому, ним, як адвокатом, забрано вказані документи. Також вказує, що незважаючи на наведені обставини, ОСОБА_7 зазнає зі сторони органу досудового розслідування фактичного поводження, як з підозрюваним, що проявляється, зокрема у зверненні з клопотаннями до слідчого судді про обрання щодо нього запобіжного заходу. Окрім того, до ЄРДР було внесено відомості про повідомлення ОСОБА_7 про підозру. Також адвокат ОСОБА_6 , як на підставу для скасування повідомлення про підозру, посилається на необґрунтованість та незаконність пред'явлення ОСОБА_7 підозри, оскільки, на їх думку, відсутня навіть подія кримінального правопорушення.
В ухвалі слідчого судді вказано, що з матеріалів кримінального провадження, вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 08.07.2019 містить, зокрема, такі відомості: прізвище та посаду слідчого, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, який здійснив повідомлення. Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Дослідивши матеріали кримінального провадження, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину. Як встановлено слідчим суддею, 02.10.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у межах кримінального провадження № 32019070000000027, відомості про яке 16.05.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим дотримано вищевказаних умов, а тому твердження заявника щодо недотримання строків звернення зі скаргою не знайшли свого підтвердження. Таким чином, враховуючи вищенаведене у всій сукупності, слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення поданої скарги не має, у задоволенні такої слід відмовити.
В апеляційній скарзі та письмових поясненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою. Стверджує, що ні підозрюваного, ні його захисника не було викликано в судове засідання та станом на 01.09.2020 апелянтом текст оскаржуваної ухвали отримано не було, з реєстру судових рішень вбачається, що дана ухвала була оприлюднена 27.08.2020. Також зазначає, що під час розгляду даної скарги в порушення вимог законодавства фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу скасувати.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_5 , який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що пропущений на оскарження судового рішення строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів судового провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , не були присутніми при постановленні слідчим суддею ухвали. При цьому, із матеріалів провадження убачається, що фотокопію оскаржуваної ухвали від 21.08.2020 адвокат ОСОБА_6 отримав 02.09.2020. Матеріали судового провадження не містять відомостей про інший час отримання адвокатом ОСОБА_6 ухвали слідчого судді, ніж той на який вказується в апеляційній скарзі. Тому, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення заслуговують на увагу.
Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили адвокату ОСОБА_6 своєчасно подати в інтересах ОСОБА_7 апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, а тому, з огляду на ст. ст. 21 та 117 КПК України, з метою недопущення порушення права ОСОБА_7 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, а клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що має бути задоволено, пропущений строк поновлено.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 366 КК України настає за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, яку подав адвокат ОСОБА_6 , про незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів бере до уваги положення ст. 276 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Окрім того, колегія суддів враховує і висновки викладені у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).
Відповідно до практики ЄСПЛ “розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин”.
Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.
Колегія суддів враховує, що стандарт “розумна підозра” достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт “поза розумним сумнівом”, який вимагається для кримінального засудження.
Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення - Рішеня ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства».
Апеляційний суд також зазначає, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов'язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст. ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, та в інших справах, були враховані слідчим суддею при розгляді скарги, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ; постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.
Так, з матеріалів судового провадження, у тому числі й змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що слідчий суддя, приймаючи судове рішення, дослідив наявні в судовому провадженні докази й дав їм відповідну оцінку.
Як убачається із наявних у матеріалах судового провадження доказів, у провадженні СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 32019070000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України кримінального правопорушення.
08.07.2019 винесено повідомлення ОСОБА_7 про підозру, і як обґрунтовано визнав слідчий суддя таке вручено ОСОБА_7 відповідно до приписів ч. 1 ст. 278 КПК України й останній, згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, набув статусу підозрюваного, із чим погоджується й апеляційний суд.
Колегія суддів вважає, що викладені в повідомленні про підозру фактичні обставини та наявні в матеріалах судового провадження докази, свідчать про причетність ОСОБА_7 до внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Зазначене також свідчить про те, що викладені у судовому рішенні висновки про доведеність підозри, узгоджуються з вимогами закону та зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими, на переконання апеляційного суду, на цьому етапі досудового розслідування підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_7 .
Приймаючи судове рішення колегія суддів бере до уваги і те, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя має право оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення у виді вироку, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
При цьому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження документи - дають обґрунтовані підстави вважати про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому діянь.
З огляду на вищенаведені обставини та здобуті докази, доводи апеляційної скарги про те, що ні підозрюваного, ні його захисника не було викликано в судове засідання та станом на 01.09.2020 апелянтом текст оскаржуваної ухвали отримано не було, з реєстру судових рішень вбачається, що дана ухвала була оприлюднена 27.08.2020, а під час розгляду даної скарги фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у порушення вимог законодавства, - апеляційний суд не бере до уваги, визнаючи їх такими, що не свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні діянь, які йому інкримінуються органом досудового розслідування. Приймаючи рішення колегія суддів також зазначає, що 21 серпня 2020 року на розгляд скарги не з'явились прокурор, підозрюваний ОСОБА_7 та захисник останнього - адвокат ОСОБА_6 , тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не проводилось.
Із цих підстав, апеляційний суд визнає такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують висновків слідчого судді й інші доводи сторони захисту, які зводяться до непогодження сторони захисту з повідомленою ОСОБА_7 підозрою та рішенням слідчого судді про відмову в задоволенні поданої адвокатом ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про те, що доводи сторони захисту не дають підстав для скасування повідомлення ОСОБА_7 про підозру.
Поряд із цим, проаналізувавши доводи скарги та апеляційної скарги, а також наявні в матеріалах кримінального провадження докази та викладені в повідомленні про підозру обставини, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про те, що наведені захисником підозрюваного обставини не є підставами для задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість (в розумінні меж її доведеності на даному етапі досудового розслідування) повідомлення про підозру.
Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги, обґрунтовано взяв до уваги те, що винуватість особи у вчиненні того чи іншого злочину доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.
Тому, апеляційний суд також погоджується і з висновком слідчого судді про те, що наведені адвокатом ОСОБА_6 обставини, не можуть бути підставами для скасування підозри ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України злочину, і вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку й про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування були дотримані вимоги ст. 276-278 КПК України.
Із вищенаведених підстав, доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеним вище й будь-яким чином не впливають на висновки слідчого судді та не свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 .
Зважаючи на наведене вище, висновки слідчого судді апеляційний суд визнає законними, обґрунтованими і належним чином вмотивованими.
Колегія суддів також вважає, що: наявні у матеріалах кримінального провадження докази є достатніми для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України; слідчий та прокурор обґрунтовано дійшли висновку про наявність фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та обґрунтовано прийняли процесуальне рішення, яке оскаржується; в сторони обвинувачення наявні достатні докази, у підтвердження підозри, а стороною захисту не вказувалось на дані, які свідчать про те, що вищевказані зібрані у кримінальному провадженні докази здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод ОСОБА_7 , або внаслідок порушення його права на захист. При цьому, колегія суддів зазначає, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні права та інтереси підозрюваного ОСОБА_7 захищає адвокат ОСОБА_6 , яким в апеляційній скарзі та під час її розгляду не вказувалося на те, що органом досудового розслідування йому вчиняються перепони у захисті підозрюваного.
Крім того, колегія суддів вважає, що висунута підозра є достатньою для того, щоб забезпечити подальше розслідування у кримінальному провадженні.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та приймаючи судове рішення, колегія суддів бере до уваги і те, що надані стороною захисту докази в підтвердження доводів скарги, не свідчать про непричетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому діянь.
Приймаючи судове рішення, колегія суддів також зазначає, що підставою для висунення тій чи іншій особі повідомлення про підозру, є докази здобуті органом досудового розслідування, а не докази, сторони захисту; що докази сторони захисту при цьому також підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки.
Отже, з наведеного витікає, що слідчим суддею при розгляді скарги, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 дотримані вимоги КПК України, враховані положення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, постановлені у справах проти України, та в інших справах, положення КПК України та КК України й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав адвокат ОСОБА_6 , не може бути задоволена, оскільки слідчим суддею під час розгляду скарги, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 були дотримані та взяті до уваги вимоги вказаних вище нормативно-правових актів та постановлено судове рішення, яке визнається законним та обґрунтованим.
Приймаючи рішення колегія суддів також взяла до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового розгляду - сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи і те, що апеляційним судом не встановлено й стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді та апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування повідомлення про підозру, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: