Справа № 462/42/21
(заочне)
27 вересня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», в ході судового розгляду проведено заміну позивача на його правонаступника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12 693,73 грн. та судові витрати у сумі 2 102,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.08.2019 року на вул. Городоцька, 21 у
м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «TATA LPT 613», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . На момент дорожньо-транспортної пригоди між ТзДВ «СК «ЮС.ЕЙ.АЙ» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності васників наземних транспортних засобів. Внаслідок вказаного ДТП з вини відповідача було пошкоджено транспортний засіб «Рено Меган», д.р.н. НОМЕР_2 , що підтверджено постановою Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4, 124 КУпАП. На виконання умов договору страхування, на підставі страхового актата заяви про страхове відшкодування, ТДВ «ЮС.ЕЙ.АЙ.» відшкодувало власнику транспортного засобу «Рено Меган» витрати на ремонт автомобіля у розмірі 12 693,73 грн. Враховуючи, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, в порядку зворотної вимоги (регресу) просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.04.2021 року, у зв'язку із відсутністю у суду інформації про належне повідомлення відповідача, продовжено розгляд вказаної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження та відповідачу повторно скеровано ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.06.2021 року розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
05.07.2021 року ухвалою суду у вказаній справі проведено заміну позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому представник позивача - адвокат Капля А.С. подала до суду письмову заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримала, у випадку неявки відповідача у судове засідання не заперечила проти винесення заочного рішення у справі та просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно на виклик суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом неодноразово вживались заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками, а також повідомлення про виклики в судові засідання рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак кореспонденція, яка скеровувалась судом відповідачу повернута на адресу неврученою адресату із зазначенням причини невручення у довідці «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
У визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомлено, станом на день прийняття судом рішення заява про поновлення строку для подання відзиву до суду також не надходила.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова набрала законної сили 23.09.2019 року.
Згідно вказаної постанови суду 09.08.2021 року у м. Львові на вул. Городоцька, 21 у дворі, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ТАТА LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у дворі будинку № 2, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпечності маневру та скоїв наїзд на автомобіль марки «Рено Меган», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був запаркований у дворі вказаного вище будинку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, а їх власникам завдано матеріальних збитків. ОСОБА_2 порушено вимоги п. 10.9. ПДР України. Крім того, 09.08.2021 року о 12.20 год. у м. Львові на вул. Городоцька, 2 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ТАТА LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив ДТП та залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10. «а» ПДР України.
Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 09.08.2019 року за участю транспортних засобів марки ТАТА LPT 613 та «Рено Меган», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 195836779 автомобіль ТАТА LPT 613, номерний знак НОМЕР_1 , застрахований ОСОБА_2 у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» із страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн. Строк дії Договору з 14.05.2019 року по 13.05.2020 року.
09.08.2021 року учасниками дорожньо-транспортної пригоди, водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» із повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, 09.08.2021 року ОСОБА_3 також звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» із заявою про страхове відшкодування.
Як вбачається із висновку аварійного сертифікату № 81-D/57/4 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , проведення ремонтних робіт вказаного автомобіля становить 14 450,34 грн.
Як встановлено страховим актом № 19.59.195836779-6124 від 10.10.2019 року дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 09.08.2021 року визнано страховим випадком та 27.11.2021 року оплачено страхове відшкодування, згідно розрахунку страхового відшкодування, у розмірі 12 693,73 грн.
14.05.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» та суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 1/АК, згідно умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до Боржників, в тому числі Права вимоги на сплачений судовий збір, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за укладеними Договорами страхування і понесеними судовими витратами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору.
До матеріалів справи правонаступником долучено платіжне доручення № 0.0.2126968570.1 від 17.05.2021 року на підтвердження сплати грошових коштів за відступлення права вимоги.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
З додатку № 1до Договору № 1/АК вбачається, що до ФОП ОСОБА_1 як Нового кредитора перейшло право вимоги також і за зобов'язанням страхового відшкодування щодо ОСОБА_2 у сумі 12 693,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України у справі №6-108цс12 від 6 листопада 2013 року у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 р., у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи
Згідно з ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.1.1 (в) ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригодиза його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що подію дорожньо-транспортної пригоди 09.08.2019 року, доведеності вини і факт залишення місця події та не повідомлення про ДТП органу поліції водієм ОСОБА_2 встановлено постановою Галицького районного суду
м. Львова від 13.09.2019 року, цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_2 , на момент вчинення ДТП забезпечено у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та вказаною страховою компанією проведено виплату страхового відшкодування за подією страхового випадку 27.11.2019 року, відтак ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» набуло права зворотної вимоги (регресу) до винуватця ДТП, яке надалі відступлено ФОП ОСОБА_1 на підставі договору № 1/АК.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, враховуючи те, що обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 102,00 судового збору.
Керуючись ст.ст. 979, 993, 1166, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12 693 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 73 коп. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: № НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 01.10.2021 року.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз