Справа №461/8094/21
29 вересня 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі
головуючого судді Романюка В.Ф.
при секретарі Цюпака В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зацікавлена особа: Шевченківський відділ РАЦС в м.Львові (адреса: м.Львів, вул. Котлярська, 6) про встановлення факту народження дитини,
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, у матері: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України; у батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 , та відділом ЗАГС Гатаринського р-ну м. Севастополь видано свідоцтво про народження.
Оскільки Автономна Республіка Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованою територією, видане свідоцтво про народження, незаконними органами влади Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є недійсним та не створює правових підстав.
З огляду на викладене, необхідним є встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, у матері: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України; у батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.
Заявник ОСОБА_1 та представник зацікавленої особи Шевченківського відділу РАЦС в м.Львові у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис за №110199920000201316001, виданим відділом ЗАГС Гатаринського р-ну м. Севастополь Автономна Республіка Крим.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Згідно з п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьками малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується матеріалами справи.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.11.2014 року № 1207, визначено, що Автономна республіка Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з ч. 1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові, походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України; підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 18 жовтня2010 року №52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року, № 545, що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Згідно з ч. 4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».
Встановлення факту народження дитини має для заявника юридичне значення, оскільки з ним пов'язане виникнення, зміна або припинення майнових прав, а саме отримання свідоцтва про народження дитини.
Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 256, 258, 259, 263-265, 293, 315, 317, 351-355 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зацікавлена особа: Шевченківський відділ РАЦС в м.Львові (адреса: м.Львів, вул. Котлярська, 6) про встановлення факту народження дитини, - задоволити.
Встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, батьками якого є:
Мати: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України;
Батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Повний текст рішення складений 29.09.2021 року.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Романюк В.Ф.