336/3444/20
1-кп/336/258/2021
04 жовтня 2021 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 захисників обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080080001433 від 31.05.2020, №42020081020000065 від 22.05.2020, №12020080080001924 від 29.07.2020, №12020080020001393 від 09.09.2020, №12020080020001582 від 18.11.2020, №12021087080000125 від 25.02.2021, №12021082080000456 від 13.04.2021 та №12021080080000084 від 16.01.2021, № 120201082040000424 від 21.04.2021, № 120201082040000461 від 28.04.2021
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на час проведення досудового розслідування не відпали, а саме, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, не має місця постійного проживання, заробітку та жодних стійких соціальних зв'язків, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити вчиняти інші тяжкі кримінальні правопорушення проти власності. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме ОСОБА_6 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжких злочинів. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та скоїв нові корисливі злочини. Також, обвинувачений ОСОБА_6 ніде не працює, постійного джерела прибутку не має, у останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки, тобто не одружений, дітей не має, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, що дає достатні підставі вважати, що знаходячись на свободі, обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявив клопотання щодо заміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки існування ризиків зазначених в клопотанні прокурора не доведено, а ОСОБА_6 усвідомив свою протиправну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав свого захисника щодо заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки він не переховувався від суду, а не знав про призначені судові засідання, тому не з'являвся до суду, наслідком чого і стало застосування до нього судом заходів примусу.
Суд розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, доходить такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
При вирішенні питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни під час судового розгляду, на переконання суду, оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.
Таким чином, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а токож те, що останній не має зареєстрованого місця постійного проживання, заробітку та стійких соціальних зв'язків.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочини, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії як тяжких, так і нетяжких злочинів, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності, під час судового провадження порушував свої процесуальні обов'язки - неявка за виклитком в судові засідання і не повідомлення про причини неявки, внаслідок чого до нього ухвалами суду від 08.02.2021, 10.03.2021 було застосовано заходи процесуального примусу - примусовий привід. Під час розгляду елопотання про продовження строків тривання під вартою ОСОБА_6 факт неявки в сдові засідання пояснює своєю необізнанністю про них, але судом ці пояснення визнаються непереконливими, оскільки ОСОБА_6 не міг бути не обізнаним про направлення в суд вже декількох обвинувальних актів щодо себе, при цьому він обвинувачується у вчиненні нових злочинів вже після надходження обвинувальних актів щодо нього в суд. Вказані обставини, в тому числі відсутність усвідомлення порушень своїх процесуальних обов'язків під час судового розгляду свідчать на думку суду, про високу вірогідність подальшого порушення ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків. Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що, знаходячись на волі, ОСОБА_6 буде переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з викладеним, жоден інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, знаходячись на свободі ОСОБА_6 зможе незаконно впливати на осіб, які є свідками по кримінальному провадженню, що в подальшому вплине на швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, що являється ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Існує також високий ризик ймовірності вчинення ОСОБА_6 інших кримінально караних діянь з врахуванням кількості кримінальних проваджень, що перебувають на судовому розгляді.
Даних, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі, суду не надано.
Продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З зазначених підстав застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі, цілодобового домашнього арешту, про який просять сторона захисту і обвинувачений, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Судом визнано обґрунтованим, правомірним та доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, оскільки клопотання прокурора відповідає вимогам статей 184, 199 КПК України, крім того, встановлені ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого.
Досліджені викладені обставини кримінального провадження вказують на те, що на даний час вказані ризики існують, суд не вбачає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі, цілодобового домашнього арешту, про застосування якого просила сторона захисту, з вказаних підстав суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.
Керуючись статтями 177, 178, 197, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 04 жовтня 2021 до 02 грудня 2021 включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 02 грудня 2021 включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурорам.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її ухвалення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1