Дата документу 27.09.2021
Справа № 937/91/21
Провадження № 2/937/1291/21
27 вересня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О. В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 19.02.2011 року вона ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Під час цього шлюбу у них народились: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак сімейне життя з відповідачем не склалося і вони втратили почуття кохання. З 2017р. вони проживають окремо. Шлюб між ними розірвано. Діти проживають разом із нею. Після розірвання шлюбу відповідач став повністю ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, він зовсім не цікавився їхнім життям, не спілкується з ними та не відвідує їх, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться їхнім навчанням, тобто взагалі не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі та людських цінностей. Також відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на їх утримання, має заборгованості з оплати аліментів. Тому позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1618,00 грн. та
витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 1000,00грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та він не отримує поштове повідомлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації - надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечує на підставі Висновку органу опіки та піклування від 25.06.2021 року.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний заклад або інший заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду №320/7457/16-ц від 03.02.2017 року (а.с.7, 9).
Від шлюб у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с.8).
З позовної заяви судом встановлено, що сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть та діти проживають разом із позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Терпіннівської сільської ради №3045 від 08.12.2020 року (а.с.10).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.01.2021 року, виданого Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 01.01.2021 має заборгованість за аліментами на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 17743,20грн (а.с.11).
Судом встановлено згідно висновку Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації №01-24/316 від 25.06.2021р., що згідно характеристики виконавчого комітету Терпіннівської сільської ради громадянин ОСОБА_6 характеризується негативно, не користується серед мешканців села повагою, конфліктна людина, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.
Відповідно до довідки адміністрації Терпіннівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ОСОБА_6 за весь час навчання ОСОБА_3 школу не відвідував, не цікавився вихованням та навчанням дитини (а.с.12).
Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства», батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ст.8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові і розуміння, вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно із ч. 1 ст. 20 Конвенції ООН про права дитини, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, які надаються державою.
Згідно ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно наданого до матеріалів справи висновку Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації №01-24/316 від 25.06.2021р. щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , служба у справах дітей Мелітопольської районної державної адміністрації керуючись інтересами дітей, враховуючи, що громадянин ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей, відповідно до п. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації вважає доцільним позбавлення його батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Цей захід впливу є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК), тому він підлягає застосуванню тільки тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» сказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що відповідач дійсно ухиляється від виконання обов'язків по вихованню та утриманню своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сплачує аліменти на утримання, що, на думку суду, є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні до дітей.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з положень ст.141 ЦПК України, та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовними вимогами в сумі 1618,00грн. та згідно ст.137 ЦПК України витрати на професійну правову допомогу в сумі 1000,00грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 164, 165, 166, 180, 182 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (і.н. НОМЕР_4 ), яки мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 1618,00гривень. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 1000,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко