Справа № 333/5320/21
Провадження № 1-кп/333/601/21
Іменем України
04 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження № 12021082040000703 від 17.06.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження № 12021082040000703 від 17.06.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просить продовжити ОСОБА_4 строку тримання під вартою на два місяці у зв'язку з тим, що закінчується двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого та існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання згідно обвинувального акут, не має наміру приховуватись та впливати на потерпілого та свідків. Має на утриманні неповнолітню дитину.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з?явився.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою суду від 09.08.2021 року ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.10.2021 року.
Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому судом враховується також і тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 6 років позбавлення волі).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, тому у суду є певні переконання, що ризик продовження злочинної діяльності є очевидним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності. Такі висновки ґрунтуються, у тому числі, і на відомостях щодо відсутності офіційного та постійного місця роботи обвинуваченого, та, як наслідок, відсутності законних джерел доходу.
Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, дослідженні матеріалів кримінального провадження, на думку суду, відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість вчинити інший злочин та намір впливати на свідків та потерпілих.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначений ризик як реальний та такий, що виправдовує обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного, приймає рішення про задоволення клопотання прокурора та продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.314-316, 331, 372КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 - задовольнити.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме до 02 грудня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МУЮ - арештний дім.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1