Справа № 308/6192/21
28.09.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Козак А.М., прокурора Логвін Д.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Дурдинець В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Ірлява, Ужгородський район, Закарпатська область, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Середнянської селищної ради, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , яка є депутатом VII скликання Середнянської селищної ради та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, згідно з підпунктом б) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.04.2021), а саме 02.04.2021, опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Статтею 1 Закону передбачено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено, що система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розпочинає свою роботу в два етапи: на другому етапі розпочинає свою роботу з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Відповідно до рішення Середнянської селищної ради Закарпатської області «Про початок повноважень депутатів Середнянської селищної ради» від 01.12.2020 прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Середнянської селищної ради, в тому числі ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 по теперішній час є депутатом Середнянської селищної ради, а тому була зобов'язана до 01.04.2021 року подати декларацію за 2020 рік, особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
Згідно з інформацією, отриманою з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 подала декларацію за 2020 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 02.04.2021.
Таким чином, в період з 01.01.2021 по 31.03.2021, усвідомлюючи обов'язок подання щорічної декларації за 2020 рік, ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подала її успішно лише 02.04.2021 року, тобто несвоєчасно та без поважних причин.
Об'єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення зазначеної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не встановлено.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата встановлення складу адміністративного правопорушення відповідно до рапорту. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місце проживання ОСОБА_1 . Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є гранична дата до закінчення якої необхідно було подати вказану декларацію, тобто 01.04.2021.
Прокурор у судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що несвоєчасно подала щорічну декларацію за 2020 рік у зв'язку з тим, що не працювала система, та через сімейні обставини, а саме смерть баби чоловіка. Зазначила, що в селі, де вона проживає, проблеми з інтернетом, тому звернулася до племінниці ОСОБА_2 , яка їй сказала, що система не працює.
Заслухавши позицію прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дане адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, і суб'єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній, так і в необережній формі вини.
Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією - депутатом Середнянської селищної ради, згідно з п. п. б) пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч. 1 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування, а саме 02.04.2021 року, опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом № 159 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 13.05.2021 року; рапортом оперуповноваженого сектору УСР в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Мевша Ю. від 15.04.2021 року; скріншотом з офіційного веб-сайту НАЗК.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що під поважними причинами розуміють неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Проте, поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, під час розгляду справи не встановлено.
Суддя зазначає, що при прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами. Суддя, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо.
Заперечення ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як форму захисту та намаганням уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищенаведеними доказами, які узгоджуються між собою, і які вважаю достовірними та достатніми у даній справі.
Досліджені та перевірені доказами обставини поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, конкретні обставин справи та ступінь її вини, і з урахуванням санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважаю необхідним накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай