Провадження № 1-кп/243/873/2021
Справа № 243/10587/21
01 жовтня 2021 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецькорї області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконфкренції в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № № 12021052510000927 від 02 липня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
представник органу пробації ОСОБА_6 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Дане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підсудне Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
Підстав для прийняття рішень передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового засідання, з'ясовано, що слід здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з'ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Вирішено питання про виклик свідків та витребування матеріалів, зібраних під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст.314-1 КПК України метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Частиною четвертою ст. 314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. В підготовчому судовому засіданні не встановлено передбачених законом підстав для не складання досудової доповіді.
Прокурор в судовому засіданні висловив клопотання про необхідність складення досудової доповіді щодо обвинуваченого.
Учасники судового провадження проти складення досудової доповіді не заперечували.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 314 КПК України, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, підстав, передбачених ч. 4 ст. 314-1 КПК України, за яких досудова доповідь не складається не встановлено, суд за клопотанням прокурора, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , встановивши строк складання такої доповіді.
Під час підготовки до судового розгляду судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02 жовтня 2021 року.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що є тяжким злочином, та існують всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема зазначив, що існують ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик ухилення від суду обгрунтовується тим, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, оскільки для нього наслідки та ризик втечі буде менш небезпечними, ніж відбування покарання, у разі визнання його винним у вчиненому злочині. Ризик впливу на свідків обгрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 , перебуваючи на волі може вплинути на їх показання у судовому засіданні. Ризик продовження вчинення інших правопорушень обгрунтовується наявними у ОСОБА_3 непогашеними судимостями. За таких обставин, існують підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що обрання цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 щонайменше зможе спілкуватися із свідками, внаслідок чого ризик впливу на їх показання на сьогодні існує з високим ступенем ймовірності, також станом на сьогодні з високим ступенем ймовірності продовжують існувати і ризик ухилення від суду та вчинення інших правопорушень також. За таких обставин, вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобовий арешт не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти застосування відносно її підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила до суд обрати її підзахисному більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, виходячи з того, що хоч його підзахисному і пред'явлене обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав свого захисника, заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомив, що він має постійне місце проживання, має сім'ю, оскільки проживає із матір'ю та дочкою, а також має сім'ю, отже підстав залишати місце проживання у нього немає, із свідками він не знайомий, тому не має жодних можливостей вплинути на них, крім того у вчиненні інкримінованого йому діяння провину він не визнає, отже не бачить підстав для твердження, що він буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки після звільнення він нічого протизаконного не вчиняв.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у вчиненні тяжкого злочину.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту суд зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду, разом з тим на стадії підготовчого провадження суд повинен їх розглянути лише в рамках прийняття рішення про наявність обґрунтованості підозри, яка повинна бути розцінена лише з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 офіційного місця роботи не має, має неповнолітню дитину, раніше судимий, має постійне місце проживання.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, оскільки станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений проживає разом із неповнолітньою дитиною та сім'єю взагалі, - суду не надано. У зв'язку з цим, наявність соціальних зв'язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено, за таких обставин ризик ухилення підозрюваного ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на свідків, оскільки підозрюваному інкримінований збут бойових припасів, у зв'язку з чим, вказаний ризик існує з високим рівнем ймовірності.
Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого. На думку суду стороною обвинувачення доведено наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту, оскільки, враховуючи тяжкість обвинувачення, відсутність міцних соціальних зв'язків, можливість спілкування обвинуваченого із свідками, застосування цілодобового домашнього арешту не зможуть запобігти ризикам ухилення від суду та впливу на свідків.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне застосувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що є тяжким злочином, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 2379Х30=71370 грн. 00 коп..
Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька покладених на неї обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314 - 317 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області на 09 год. 30 хв., 07 жовтня 2021 року.
Кримінальне провадження розглядати у складі суддею однособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурору надати матеріали (письмові та речові докази), зібрані під час досудового розслідування.
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) діб з 01 жовтня 2021 року по 29 листопада 2021 року.
Підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 71370(сімдесят одна тисячу триста сімдесят) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача(код ЄДРПОУ): 26288795, банк отримувача:ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача:UA828201720355259003000011792.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 будуть покладені наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Доручити Слов'янському міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , у строк до 07 жовтня 2021 року.
Ухвала в частині вирішення питання про запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст ухвали проголошений 04 жовтня 2021 року, о 12 год. 45 хв..
Головуючий суддя: ОСОБА_1